Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/4192/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/4192/24 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2025 року, прийняте у складі суду судді Бульби Н.О. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АГРО-АЛЬЯНС» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У травні 2024 року Приватне підприємство «АГРО-АЛЬЯНС» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просив суд: - визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Миколаївській області у підтвердженні Приватному підприємству «Агро-Альянс» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2024 році, оформлену листом від 26 березня 2024 року №9154/6/14-29-04-11-05; - зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області вчинити дії щодо підтвердження Приватному підприємству «Агро-Альянс» статусу платника єдиного податку четвертої групи, починаючи з 01.01.2024 та внести відповідні записи до реєстру платників єдиного податку. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2025 року позов Приватного підприємства «АГРО-АЛЬЯНС» задоволено. Визнано протиправними дії Головною управління ДПС у Миколаївській області щодо виключення з реєстру платників єдиного податку четвертої групи Приватного Підприємства «Агро - Альянс» з 01.01.2024. Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Приватне підприємство «Агро - Альянс» як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, та видати відповідну довідку щодо підтвердження статусу такого платника. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що В порушення пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПП «Агро-Альянс» не надало в термін до 20 лютого поточного року податкову декларацію з єдиного податку четвертої групи на 2024 рік за типом «Загальна», яка є обов`язковою щодо щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, при цьому вказана декларація було подана ПП «Агро-Альянс» 21.02.2024. Апелянт вважає, що, при неподанні всіх документів, передбачених пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, ПП «Агро-Альянс» втратило статус платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік. Представник позивача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Агро-Альянс» є платником єдиного податку четвертої групи вже тривалий час, що підтверджується довідками про підтвердження статусу. Основним видом діяльності ПП «Агро-Альянс» є КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується копією витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи ПП «Агро-Альянс» подавало до Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області пакет документів, визначений п. 298.8.1 ст. 298 ПК України, а саме: розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва; загальну податкову декларацію з єдиного податку 4 групи на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок. Разом із загальною декларацією подавались відомості про наявність земельних ділянок; звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки, яка повністю дублює відомості загальної податкової декларації, було подано 21.02.2024. ГУ ДПС у Миколаївській області листом від 26 березня 2024 року № 9154/6/14-29-04-11-05 відмовлено у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи для ПП «Агро-Альянс». Не погоджуючись із діями відповідача щодо виключення ПП «Агро-Альянс» з реєстру платників єдиного податку четвертої групи, позивач звернувся до суду із цим позовом. Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, були подані усі необхідні документи, передбачені як підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України так і підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, отже відповідно до норм чинного законодавства у відповідача були відсутні будь-які підстави для не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. Вирішуючи справу в апеляційному порядку, судова колегія виходить з наступного. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України). Згідно п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Відповідно до п. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Згідно п. 298.8 ст. 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті. Приписами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку встановлено положеннями статті 299 ПК України. Так, згідно пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. Викладене свідчить, що платники єдиного податку четвертої групи щорічно зобов`язані підтверджувати статус платника єдиного податку шляхом подання до 20 лютого поточного року необхідного визначеного ПК України пакету документів. За правилами п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, та прийняти одне з двох рішень - прийняти податкову звітність або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови. У свою чергу, за змістом наведених норм реєстрація платником єдиного податку є безстроковою і законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб`єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку, зокрема, у разі неподання податкової звітності. Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу підтвердження позивачем свого статусу як платника єдиного податку четвертої групи. З матеріалів справи вбачається, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку позивачем до 20.02.2024, тобто в межах визначеного ПК строку, було подано до контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок, наступний перелік документів:розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва; загальну податкову декларацію з єдиного податку 4 групи на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок. Разом із загальною декларацією подавались відомості про наявність земельних ділянок; звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки, яка повністю дублює відомості загальної податкової декларації, що не заперечується сторонами. Податковий орган відмовив у реєстрації платником єдиного податку IV групи у 2024 році, в зв`язку з відсутністю загальної декларації платника єдиного податку четвертої групи, яка подається контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку). Судом встановлено, що на поданій декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік в розділі «тип декларації» стоїть позначка 04 «звітна», тоді як повинна стояти позначка 01 «загальна», тому дану декларацію не було прийнято як загальну декларацію. Зі змісту даної декларації вбачається, що це загальна податкова декларація з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок. Таким чином, в даному випадку податкова декларація з єдиного податку на поточний 2024 рік була подана, отримано електронні квитанції про її прийняття, відмови в прийнятті податкової декларації зі сторони податкового органу не було. За таких обставин вважається, що податкова декларація є прийнятою, чим спростовуються доводи апелянта у цій частині. Окремо колегія суддів зауважує, що згідно із абзацом 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ст. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення. Таким чином, суд вважає, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Отже, нормами ПК України передбачений порядок реєстрації або анулювання реєстрації платників єдиного податку. Контролюючий орган має право прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи відповідно до передбаченого ПК України порядку. Колегія суддів зазначає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Колегія суддів зазначає, що для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи мають бути виконані всі вимоги, передбачені ПК України. Водночас, відповідачем не надано доказів проведення документальної перевірки позивача. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/543/17, від 16.04.2018 у справі № 808/657/16, від 08.05.2018 у справі № 816/1088/17, від 19.04.2019 у справі № 822/2037/18. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, були подані усі необхідні документи, передбачені як підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України так і підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, отже відповідно до норм чинного законодавства у відповідача були відсутні будь-які підстави для не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2025 року залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АГРО-АЛЬЯНС» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Суддя-доповідач: М.П. Коваль Суддя: Ю.В. Осіпов Суддя: В.О. Скрипченко