Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/30582/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30582/24 Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шевчук О.А. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2024р. ПП «АГРОС-ЮГ» звернувся до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову ПП «АГРОС-ЮГ» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, оформлене листом за №6418/6/15-32-04-09-06 від 9.03.2023р.; - зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо ПП «АГРОС-ЮГ» як платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році, про що видати відповідну довідку; - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову в прийнятті звітної нової податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023р. за №9028627928 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023р. №9027861577, що оформлене листом №6418/6/15-32-04-09-06 від 9.03.2023р.; - зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області прийняти податкову декларацію ПП «АГРОС-ЮГ», як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023р. №9028627928, та розрахунок частки сільськогосподарського виробника за 2022 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023р. №9027861577, датою їх фактичного отримання; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») за №25147/15-32-04-09 від 12.06.2024р. ГУ ДПС в Одеській області. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2024р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову ПП «АГРОС-ЮГ» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, оформлене листом №6418/6/15-32-04-09-06 від 9.03.2023р. Зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо ПП «АГРОС-ЮГ» як платника єдиного податку четвертої групи у 2023р., про що видати відповідну довідку. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову в прийнятті звітної нової податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023р. за №9028627928 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023р. за №9027861577, що оформлене листом №6418/6/15-32-04-09-06 від 9.03.2023р.. Зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області прийняти податкову декларацію ПП «АГРОС-ЮГ», як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023р. за №9028627928, та розрахунок частки сільськогосподарського виробника за 2022 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023р. за №9027861577, датою їх фактичного отримання. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №25147/15-32-04-09 від 12 червня 2024р. ГУ ДПС в Одеській області. Стягнуто з бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ПП «АГРОС-ЮГ» судовий збір в розмірі 9 084грн. У грудні 2024р. адвокатом Брежицьким Б.С., який діє в інтересах ПП «АГРОС-ЮГ» було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача витрат на правову допомогу, а саме витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000грн.. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024р. вказану заяву задоволено частково. Ухвалено по справі №420/30582/24 додаткове рішення, яким стягнуто з бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ПП «АГРОС-ЮГ» витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000грн.. В іншій частині заяви відмовлено. Не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, ГУ ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви позивача відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а додаткового рішення без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи частково заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення 5 000грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.2-7 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.1,7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Положеннями ч.7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом , їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 17.03.2020р. по справі № 820/3308/17, від 4.08.2020р. по справі №810/3213/16. Як вбачається із матеріалів справи, що згідно Договору про надання правової допомоги №02/09-1 від 2.09.2024р., між представником позивача адвокатом Брежицьким Б.С. та ПП «АГРОС-ЮГ» було узгоджено (розділ 5 договору), що гонорар являється єдиною формою отримання Адвокатом винагороди за надання правової (правничої) допомоги Клієнтові. За підготовку документів, складення та подання адміністративного позову та складання документів правового характеру в суді першої інстанції Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 10 000грн.. У разі наявності потреби ведення справи в суді апеляційної інстанції Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 10 000грн.. У разі наявності потреби ведення справи в суді касаційної інстанції розмір гонорару та порядок його сплати визначаються в окремому додатку до цього Договору. Фактичні витрати (витрати на відрядження, копіювання документів, вартість експертизи, вартість поштових відправлень тощо) погашаються Клієнтом на підставі окремого рахунку. Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 10.09.2024р. ПП «АГРОС-ЮГ» сплатило адвокату Брежицькому Б.С. гонорар в розмірі 10 000грн. Апеляційний суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019р. у справі за №910/15944/17 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі та не потребували надання учасниками справи додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів по справі, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000грн.. За таких обставин, судова колегія вважає, що додаткове рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення. Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька О.А. Шевчук