LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС643/6158/24

від 03.04.2025 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 березня 2025 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення забор…

УХВАЛА 03 квітня 2025 року м. Київ справа № 643/6158/24 провадження № 61-3672ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 березня 2025 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У червні 2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2024 року позов ТОВ «ФК «ЕЙС» залишено без задоволення. Постановою Харківського апеляційного суду від 10 березня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено.Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором від 30 грудня 2020 року № 997236020 у загальному розмірі 20 360,26 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 21 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 10 березня 2025 року. До суду касаційної інстанції має бути подана касаційна скарга, вимоги до форми та змісту якої закріплені у статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам, визначеним пунктами 3, 4, 5 і 6 частини другою статті 392 ЦПК України. За змістом пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України укасаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). У касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначає повне найменування відповідача та його місцезнаходження. Пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується,клопотання особи, яка подає скаргу. У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати: «рішення постанови від 10 березня 2025 року». Заявник не зазначає назву суду, рішення якого він просить скасувати та яке рішення по суті спору він просить ухвалити за результатами розгляду касаційної скарги. Прохальна частина касаційної скарги повинна бути сформульована відповідно до положень статті 409 ЦПК України. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України). У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційна ОСОБА_1 взагалі не містить будь-яких доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а отже і підстав касаційного оскарження. Відсутність у касаційній скарзі передбачених ЦПК України підстав оскарження судового рішення в касаційному порядку є підставою для її повернення (пункт 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України). Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Враховуючи, що заявник не виконав вимог процесуального закону при зверненні до суду касаційної інстанції щодо форми та змісту касаційної скарги, наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, подана касаційна скарга підлягає поверненню заявнику. Повернення касаційної скарги, за загальним правилом, не перешкоджає поданню належним чином оформленої касаційної скарги. Керуючись пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 березня 2025 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- повернути особі, яка її подала. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Синельников

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»