Ухвала КЦС ВС № 296/10432/24

У х в а л а Іменем України 31 березня 2025 року м. Київ Справа № 296/10432/24 Провадження № 61-2354ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник) на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 14 листопада 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 січня 2025 року у справі за позовом скаржника до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності посадової особи Житомирської міської ради, відшкодування моральної шкоди та в с т а н о в и в :

1. У серпні 2024 року скаржник звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати незаконним неналежне здійснення відповідачем як головою Житомирської міської ради контролю за розглядом заяви скаржника від 10 лютого 2022 року про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою; стягнути з відповідача 170 000,00 грн відшкодування моральної шкоди, завданої неналежним здійсненням повноважень відповідачем. 2. 14 листопада 2024 року Корольовський районний суд міста Житомира постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті провадження у справі за позовом скаржника та роз`яснив йому, що спір слід розглядати за правилами адміністративного судочинства у Житомирському окружному адміністративному суді. Мотивував так: - за змістом позовної заяви та доданих до неї документів скаржник вважає, що під час розгляду його заяви від 10 лютого 2022 року відповідач не дотримав вимог чинного законодавства, зокрема неправомірно відмовив у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою, порушив строки та процедуру розгляду клопотання, а також не взяв до уваги всі документи, які скаржник додав до заяви від 10 лютого 2022 року, чим порушив права останнього та завдав йому моральну шкоду; - з огляду на вказане спір є публічно-правовим, і його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства; - вимогу про відшкодування моральної шкоди теж має розглядати адміністративний суд за правилами частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 3. 27 січня 2025 року Житомирський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив ухвалу суду першої інстанції без змін. Мотивував тим, що вирішення вимог позивача передбачає оцінювання правомірності дій відповідача як міського голови під час розгляду заяви скаржника від 10 лютого 2022 року про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою оформлення права власності, що охоплює встановлення обставин стосовно дотримання процедури розгляду тієї заяви й оцінювання правомірності прийнятого за результатами її розгляду рішення про відмову у задоволенні заяви позивача. 4. 20 лютого 2025 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, зокрема, просив скасувати зазначені судові рішення.

5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника немає. 5.1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України). 5.2. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (частина п`ята статті 21 КАС України). 5.3. Відмова органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою підлягає оскарженню у порядку адміністративного судочинства, якщо рішення цього органу, вимоги позивача або заперечення відповідача не пов`язані з визнанням права власності на земельну ділянку та з оспорюванням права власності інших осіб (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, від 23 січня 2019 року у справі № 308/10112/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 160/4211/19 (пункти 36, 38)). 5.4. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не означає позитивного рішення про надання її у власність, а відмова у наданні такого дозволу не порушує цивільні права особи за відсутності підтвердження у неї або в інших заінтересованих осіб речових прав щодо відповідної земельної ділянки. 5.5. За змістом оскаржених судових рішень, а також доданої до касаційної скарги копії позовної заяви скаржник звернувся до суду за захистом його інтересу в отриманні у власність земельної ділянки для будівництва й обслуговування житлового будинку. Цей інтерес скаржник не реалізував через відмову місцевої ради у наданні йому дозволу на розробку відповідного проєкту землеустрою. Суди не встановили, що скаржник або інші зацікавлені особи мають які-небудь речові права на цю земельну ділянку. Крім того, за змістом позовної заяви, доданих до неї матеріалів і касаційної скарги скаржник не пов`язував його інтерес зі знаходженням на тій ділянці належного йому нерухомого майна. Отже, суди правильно відмовили у відкритті провадження у справі за позовом скаржника та роз`яснили йому, що спір слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. 5.6. Оскільки скаржник обґрунтував вимогу про відшкодування моральної шкоди завданням її діяннями суб`єкта владних повноважень і заявив цю вимогу разом із вимогою вирішити публічно-правовий спір, вимогу про відшкодування шкоди згідно з частиною п`ятою статті 21 КАС України теж треба розглядати в адміністративному суді. 5.7. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України). 5.8. Оскільки суди попередніх інстанцій вочевидь правильно застосували приписи ЦПК України щодо відмови у відкритті провадження у справі за вимогами, які треба розглядати за правилами адміністративного судочинства, і немає розумних сумнівів стосовно застосування чи тлумачення відповідних приписів ЦПК України та КАС України, касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 260, 261, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 14 листопада 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності посадової особи міської ради, відшкодування моральної шкоди.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала цю скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко