Постанова 4818 № 643/12095/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 02 квітня 2025 року м. Харків справа № 643/12095/23 провадження № 22-ц/818/323/24 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю., за участю секретаря судового засідання: Львової С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2024 року, в складі судді Осадчого О.В., - В С Т А Н О В И В : У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. В обгрунтування позову зазначає, що їй на праві приватної власності належить квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Комісією КП «Жилкомсервіс» 31 травня 2023 року складено акт залиття. При комісійному обстеженні встановлено, що побутове залиття квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 відбулось внаслідок пориву гнучкого шланга на змішувач на кухні мешканців кв. АДРЕСА_2 внутрішньо-квартирними комунікаціями, власником якої є ОСОБА_2 . Вважає, що відповідач, як власник квартири з якої відбулось залиття, у силу закону несе обов`язок відшкодувати завдану їй шкоду. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 125 294грн, завдану внаслідок залиття квартири, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 125 294грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1252,95грн., а також витрати за проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 8 603,28грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в особі представника Гур?єва А.А., просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем завищено розмір матеріального збитку. Вказує, що на момент залиття у квартирі позивачки був відсутній сучасний ремонт, стан квартири відповідав радянському часу, а тому розбухання міжкімнатних дверей, відставання шпалер, розбирання плінтусів тощо не може коштувати 125 294грн. Вважає, що наведена у висновку експерта сума є не розміром спричиненої шкоди, а вартістю ремонтних робіт. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що відповідач визнає як факт заподіяння шкоди, так і свою вину. Остання не погоджується лише в частині визначення розміру завданої шкоди, проте, жодних розрахунків, або іншої оцінки завданого збитку не надає, а її доводи зводяться лише до припущень. Також заперечує проти призначення у справі повторної судової будівельно-технічної експертизи оскільки відповідачем на наведено, яким чином зроблений експертом висновок суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено протиправність дій відповідачки та причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири останнього. Розмір завданої шкоди підтверджено висновком судового експерта ХНДІСУ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 28 липня 2023року та становить 125 294грн, Колегія суддів погоджується із таким висновком суду лише частково. Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 05 листопада 2023 року ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 . 31 травня 2023 року Комісією КП "Жилкомсервіс", у складі начальника дільниці Салтівського району ТО ВБС Євдошенко А.В., представника дільниці №31 КП «Жилкомсервіс» Ляшенко С.П., слюсаря сантехніка ОСОБА_5 , було складено акт залиття зі змісту якого вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_4 - 1973 року побудови, 9-ти поверховий, 6-й під?їзний, панельний, покрівля м?яка, є тех.подполье, загальна площа - 14870,05 м2. Обладнаний внутрішньобудинковими системами центрального опалення, холодного водопостачання, водовідведення, електропостачання. При комісійному обстеженні встановлено наступне: у кв. АДРЕСА_3 , що розташована у під?їзді № 1 на 4 - му поверсі при обстежені були виявлені сліди залиття всі стелі (побілка) S-39м2 у кімнатах і у коридорі S-7м2; стіни у кімнатах (стеля) S-30м2. На час обстеження кв. АДРЕСА_3 теча була відсутня. Висновок комісії:побутове залиття кв. АДРЕСА_3 відбулося внаслідок пориву гнучкого шланга на змішувач на кухні мешканців кв. АДРЕСА_5 внутрішньо-квартирними комунікаціями. Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 05 листопада 2023 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 . Відповідно до ч.3 ст.102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч.1 ст.106 ЦПК України). Для встановлення розміру матеріального збитку, що був завданий власнику квартири за адресою: АДРЕСА_6 за замовленням позивача була проведена будівельно-технічна експертиза судовим експертом ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Як вбачається із висновоку експерта №20050 від 28 липня 2023 року за результатами проведення будівельно - технічного дослідження, виготовлений судовим експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, під час натурного обстеження встановлено, що вбудовані шафи «6» та «7» були демонтовані внаслідок чого площа житлової кімнати «5» складає 11,8 кв.м. (4,3х2,75). У квартирі АДРЕСА_7 маються наступні ушкодження, що характерні при залитті водою: розбухання міжкімнатних дверей між приміщеннями коридору «1» та житлової кімнати «8» та між приміщеннями житлових кімнат «8» та «9»; відставання шпалер, вздуття, потьоки на стінах в коридорі «1» та житлових кімнатах «5», «8», «9»; вздуття шпалер, потьоки та плями на стелі у приміщеннях коридору «1»,кухні «4», житлових кімнат «5», «8» та «9»; здуття покриття з лінолеуму у приміщеннях коридору «1», житлових кімнатах «5», «8», «9». Обстеження приміщень квартири АДРЕСА_3 було проведено 13 червня 2023 року у присутності ОСОБА_1 . Розмір матеріального збитку, що був завданий власнику квартири за адресою: АДРЕСА_6 , внаслідок залиття складає 125 294грн. За проведення вказаного будівельно-технічного дослідження позивачем було сплачено 8 603,28грн. (а.с.183). Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15 та частина 1 статті 16 ЦК України). У пунктах 8, 9 частини 2 статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України). Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Згідно з статтею 322 ЦК України тягар утримання майна лежить на власнику майна. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. У частинах 1, 3 статті 12, частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1 - 3 статті 89 ЦПК України). Отже, розмір матеріальної шкоди, завданої відповідачем внаслідок залиття, підтверджений матеріалами справи. Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, та врахувавши обставини, за яких сталося залиття квартири, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди. Судова колегія критично оцінює доводи відповідачки про те, що наведена у висновку експерта сума завищеною, та не є розміром спричиненої шкоди, а вартістю ремонтних робіт. Із змісту вказаного висновку експерта №20050 від 28 липня 2023 року вбачається, що предметом дослідження експерта було питання: «Який розмір матеріального збитку, був завданий власнику квартири АДРЕСА_3 , внаслідок залиття ?», на яке експертом було надано повну та обгрунтовану відповідь. При цьому, при розрахунках матеріальної шкоди експертом було використано відсоток зносу будівельних матеріалів, конструкцій та виробів на момент події. Так, на момент обстеження оздоблення в житлових кімнатах «8» а «9» знаходиться в незадовільному стані. Фізичний знос будівельних матеріалів та виробів прийнятий 70%. Оздоблення приміщень коридору «1», кухні «4» та житлової кімнтати «5» знаходиться у доброму стані і не має ознак фізичного зносу. Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384, 385 КК України. Доказів того, що наданий позивачем висновок є неясним або неповним відповідачем не надано та матеріали справи не містять. Відповідно до платіжної інструкції №0.0.3056746929.1 від 09 листопада 2023 року позивачем також були понесені витрати за проведення будівельно - технічного дослідження у розмірі 8603,28грн., які також підлягають стягненню з відповідача. Водночас судова колегія вважає, що стягненню підлягає розмір заподіяної позиваці матеріальної шкоди без врахування ПДВ, оскільки збитки у вигляді податку на додану вартість виникають виключно при здійсненні ремонтних робіт платником зазначеного податку. Ставка ПДВ встановлюються від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1статті 193 Податкового кодексу України). У разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку, якщо понесення витрат із сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами. Між тим, доказів проведення поточного ремонту після залиття квартири позивачкою не надано. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на те, що судом першої інстанції не взято цього до уваги, судова колегія доходить висновку про необхідність частково задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши суму збитків за вирахуванням ПДВ, тобто зменшити на 20%. Частинам 1, 2, 10, 13 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 при поданні позовної заяви було сплачено 1 252,94грн. судового збору. Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 044,20грн.: 125 294грн. / 104 412грн. = 1,1999 частина задоволених позовних вимог; 1 252,94грн. / 1,1999 = 1 044,20грн. За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 було сплачено 1 879,43грн. Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 313,23грн.: 125 294грн. / 20 882грн. (вимоги в задоволенні яких відмовлено) = 6 частина вимог в задоволенні яких відмовлено; 1 879,43грн. / 6 = 313,23грн. Отже, різниця судового збору складає 730,97грн. = (1 044,20грн. 313,23грн.), яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Крім того, позивачем за проведення будівельно-технічного дослідження №20050 від 28 липня 2023 року було сплачено 8 603,28грн., які також підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст.371,374, п. 4 ч. 3 ст.376,381,382,383,384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , задовольнити частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2024 року - змінити в частині суми стягнення на відшкодування шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 104 412,00 грн. Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 730,97 грн та витрат на проведення будівельно-технічного дослідження в розмірі 8603,28 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді Ю.М. Мальований О.Ю. Тичкова