Постанова 4802 № 155/2103/24

Справа № 155/2103/24 Головуючий у 1 інстанції: Санакоєв Д. Т. Провадження № 22-ц/802/401/25 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 квітня 2025 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Киці С. І., суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 03 лютого 2025 року В С Т А Н О В И В: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс») у грудні 2024 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтований тим, що 25 березня 2021 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») відповідач ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 100039017. ТОВ «Мілоан» надіслав відповідачу електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору № 100039017 від 25 березня 2021 року. Відповідач уклав з ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит № 100039017 від 25 березня 2021 року, та на підставі платіжного доручення відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7500 грн. Відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов`язання. 08 липня 2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 04Т ТОВ «Мілоан» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 100039017 від 25 березня 2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Згідно з договором відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором становить 28 710,15 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 6769 грн, заборгованість за відсотками 21 941,15 грн. Повідомлення про відступлення права вимоги боржнику направлено на адресу, зазначену в кредитному договорі. Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 100039017 від 25 березня 2021 року в розмірі 28 710,15 грн, судовий збір 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 03 лютого 2025 року позов задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 в користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 100039017 від 25 березня 2021 року в розмірі 28 710,15 грн, а також 2422,40 грн судового збору, 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення. Вважає рішення суду таким, що містить висновки, які не відповідають обставинам справи, і таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд не встановив умови, на яких відбулася пролонгація кредиту: на базових чи пільгових. Матеріали справи не містять доказів пролонгації ним кредиту і погодження позивача з цього приводу як це передбачено пунктом 2.3 Договору. Заперечує факт пролонгації ним кредиту. Зазначає, що він частково погасив кредит на суму 960 грн 08 квітня 2021 року та на суму 951 грн 13 квітня 2021 року. Тому залишок боргу повинен складати 6714 грн. Вважає, що після закінчення строку кредитування до нього можуть бути застосовані лише наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України. Просив рішення Горохвського районного суду Волинської області від 03 лютого 2025 року в цій справі скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі 6714 грн. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» зазначив, що усі нарахування процентів здійснювалося первісним кредитором відповідно до умов кредитного договору, з якими відповідач погодився. Відповідач не подав розрахунок заборгованості, який би спростовував поданий позивачем розрахунок. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справ. За змістом частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. На підставі частини другої статті. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. За частинами першою, другою статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Судом першої інстанції встановлено, що 25 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 100039017, згідно з яким відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7500 грн на таких умовах: строк надання кредиту 15 днів (дата повернення кредиту 09 квітня 2021 року), проценти за користування кредитом 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, зі стандартною (базовою) ставкою за користування кредитом 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункти 1.3, 1.4, 2.3.1.2, 2.4.2 Договору). Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в пункті 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. Пунктом 2.4.2 договору передбачено, що у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4. договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно з пунктами 1.3, 2.3 цього договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом

4. Згідно з платіжним дорученням № 26237754 від 25 березня 2021 року ТОВ «Мілоан» на виконання умов договору перерахувало грошові кошти відповідачу ОСОБА_1 в сумі 7500 грн. Договір укладений сторонами у порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію». 08 липня 2021 року між позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан» було укладено договір факторингу № 04Т, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, у тому числі щодо боржника ОСОБА_1 на суму 28 710,15 грн з яких: 6769 грн - заборгованість за тілом кредиту, 21 941,15 грн заборгованість - за відсотками. З розрахунку заборгованості судом встановлено, що за кредитним договором № 100039017 від 25 березня 2021 у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем існує кредитна заборгованість в сумі 28710,15 грн, з яких: 6769 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 941,15 грн - заборгованість за відсотками. У розрахунку відображено сплату відповідачем в користь первісного кредитора ТОВ «Мілоан» 08 квітня 2021 року комісії за пролонгацію кредиту на суму 375 грн, тіла кредиту на суму 375 грн та процентів на суму 210 грн (всього сплачено 960 грн) та 13 квітня 2021 року тіла кредиту на суму 356 грн, процентів по кредиту на суму 239 грн, комісії за пролонгацію на суму 356 грн (всього сплачено 951 грн). Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» надсилав на адресу відповідача ОСОБА_1 досудову вимогу від 27 вересня 2024 року про необхідність сплатити останнім кредитної заборгованості у розмірі 28 710,15 грн, однак така вимога була залишена відповідачем без реагування. Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частинами першою - третьою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про безпідставне стягнення з відповідача процентів (плати за користування кредитом) після встановленого договором закінчення строку кредитування 09 квітня 2021 року. Приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі. Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду. Саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін). Згідно з пунктом 2.3.1.2. Договору про споживчий кредит № 100039017 від 25 березня 2021 року, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6. Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. Кредит надавався строком на 15 днів з 25 березня 2021 року (строк кредитування) (пункт 1.3. Договору), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 09 квітня 2021 року (пункт 1.4. Договору). За цей період проценти за користування кредитом становили 1,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (75 грн на день). Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Відповідно до пункту 2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4 (у даному випадку 09 квітня 2021 року), а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування. У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений пунктом 1.4 Договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно з пунктами 1.3 та 2.3 цього Договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, пунктом 3.2.5 Договору (пункт 2.4.2 Договору). Водночас, пунктом 4.2 розділу 4 кредитного договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою пунктом 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, станом на 09 квітня 2021 року кредит не було повернуто, і він продовжив користуватись кредитними коштами, а також двічі вносив платежі на погашення кредиту. Відповідач ОСОБА_1 надав суду копії квитанцій про оплату в користь первісного кредитора 08 квітня 2021 року 960 грн, 13 квітня 2021 року 951 грн. Такі сплачені суми відповідають сумам, зарахованих первісним кредитором в рахунок погашення заборгованості за тілом, за процентами а також на сплату комісії для пролонгації кредиту. Згідно з розрахунком заборгованості платіж на пролонгацію кредиту від 08 квітня 2021 року становить 375 грн, що відповідно до пункту 2. 3. 1. 1 Договору про споживче кредитування становить 5,00% від поточного станом на 08 квітня 2021 року залишку кредиту (7500 грн), тому строк кредитування було автоматично продовжено на 7 днів з 10 квітня 2021 року по 16 квітня 2021 року (включно). Враховуючи часткове погашення заборгованості за тілом кредиту та часткове погашення заборгованості за процентами 08 квітня 2021 року, розмір заборгованості за тілом, на який у подальшому нараховувались проценти становив 7125 грн (7500 грн 375 грн), а залишок за процентами на 08 квітня 2021 року становив 840 грн (1050 грн 210 грн). У подальшому в період з 09 квітня 2021 року по 13 квітня 2021 року (день внесення нового платежу відповідачем ОСОБА_1 ) проценти за користування кредитом нараховувалися первісним кредитором за пільговою ставкою 1,00% від суми залишку кредиту за кожен день користування (71,25 грн в день). 13 квітня 2021 року ОСОБА_1 сплатив в користь первісного кредитора 356 грн тіла кредиту, 239 грн процентів та 356 грн у якості комісії за пролонгацію кредиту. Згідно з розрахунком заборгованості платіж на пролонгацію кредиту від 13 квітня 2021 року становить 356 грн, що відповідно до пункту 2. 3. 1. 1 Договору про споживче кредитування становить 5,00% від поточного станом на 13 квітня 2021 року залишку кредиту (7125 грн), тому строк кредитування було автоматично продовжено ще на 7 днів, а саме з 17 квітня 2021 року до 23 квітня 2021 року включно. Враховуючи часткове погашення заборгованості за тілом кредиту та часткове погашення заборгованості за процентами 13 квітня 2021 року, розмір заборгованості за тілом, на який у подальшому нараховувались проценти становив 6769 грн (7125 грн 356 грн), а залишок за процентами на 13 квітня 2021 року становив 957,25 грн ((840 + 356,25) - 239 грн). У період з 17 квітня 2021 року по 23 квітня 2021 року проценти за користування кредитом нараховувалися за пільговою ставкою 1,00% від суми залишку кредиту за кожен день користування (67,69 грн в день). Нарахування процентів за стандартною ставкою (5,00 % від суми залишку кредиту за кожен день користування) у порядку, встановленому пунктами 1.6, 2.3.1.2 Договору у період з 24 квітня 2021 року по 22 червня 2021 року, здійснювалося за правилами, встановленими частиною першою статті 1048 ЦК України та в межах строку кредитування, з урахуванням пролонгації на строк, що не перевищує 60 днів. Заявлені до стягнення відсотки ні первісним кредитором, а ні позивачем у порядку, встановленому частиною другої статті 625 ЦК України, не нараховувалися і вимоги про стягнення відсотків у якості відповідальності за порушення грошового зобов`язання (неустойки) у цій справі позивачем заявлено не було. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за відсотками (плати за користування кредитом) після закінчення попередньо визначеного строку кредитування, який було пролонговано відповідно до умов договору, у розмірі 28 710,15 грн за період з 25 березня 2021 року по 22 червня 2021 року. Судом першої інстанції у рішенні наведений правильний розрахунок заборгованості, який не спростований відповідачем. З огляду на вищенаведене, рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, з правильним застосуванням норм матеріального права та на підставі повно встановлених обставин справи, які відповідають наявним у матеріалах справи доказам. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 03 лютого 2025 року в цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий - суддя Судді