Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/7314/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2025 року м. Хмельницький Справа № 676/7314/23 Провадження № 22-ц/820/644/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г., учасники справи: представник апелянта адвокат Семенова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року (суддя Семенюк В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» про захист прав споживача: про визнання незаконним ненадання рахунків за спожиті житлово-комунальні послуги по особовим рахункам та зобов`язання відповідача щомісячно надавати рахунки за спожиті житлово-комунальні послуги, в с т а н о в и в: У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» про визнання незаконним ненадання рахунків за спожиті житлово-комунальні послуги по особовим рахункам та зобов`язання відповідача щомісячно надавати рахунки за спожиті житлово-комунальні послуги. Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що у власності позивача, з 24.06.2016 року, в квартирі спільного заселення АДРЕСА_1 перебуває кімната площею 9,2 кв.м та з 08.11.2005 року - у спільній частковій власності з ОСОБА_2 перебуває кімната площею 18,5 кв.м. З 01 лютого 2010 року відповідач надає йому і ОСОБА_2 комунальні послуги по кімнаті 18,5 кв.м за особовим рахунком № НОМЕР_1 та з 24.06.016 року по кімнаті 9,2 кв.м за особовим рахунком № НОМЕР_2 . Проте, позивач, як споживача комунальних послуг з водопостачання, водовідведення, теплопостачання, всупереч вимогам ст.ст.7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії і водопостачання», п.36 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, п.34 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, від КП «Міськтепловоденергія» щомісячно не отримував рахунків за спожиті послуги. Вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною, а його право, як споживача комунальних послуг, порушеним та таким, що потребує судового захисту. Із урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконними дії КП «Міськтепловоденергія» щодо ненадання йому рахунків за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.02.2010 року по 30.09.2023 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 та за період з 24.06.2016 року по 30.09.2023 року за особовим рахунком № НОМЕР_2 та зобов`язати КП «Міськтепловоденергія» щомісяця, не пізніше 10 числа надавати йому рахунки за спожиті житлово-комунальні послуги по особовим рахункам № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 . Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року позов задоволено. Визнано незаконним ненадання ОСОБА_1 КП «Міськтепловоденергія» рахунків за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання по особовим рахункам: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Зобов`язано КП «Міськтепловоденергія» щомісячно надавати рахунки за спожиті житлово-комунальні послуги по особовим рахункам: НОМЕР_1 та 689567А у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Стягнуто з КП «Міськтепловоденергія» на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач КП «Міськтепловоденергія» обмежував і порушував право позивача ОСОБА_1 щомісячно отримувати рахунки на оплату спожитих послуг у паперовому вигляді за особовими рахунками № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , а тому позов підлягає задоволенню. В апеляційній скарзі КП «Міськтепловоденергія», посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував факт обмеження права позивача щомісячно отримувати рахунки на оплату споживчих послуг, відсутнє попереднє письмове звернення позивача до відповідача про бажану форму чи спосіб отримання інформації. На думку апелянта, суд помилково ототожнив поняття «надання» та «направлення» рахунку на оплату спожитих послуг, та вважає правильним тлумачення норми, що передбачає забезпечення доступу до рахунків споживачем (тобто їх «надання»), а не обов`язкове автоматичне їх направлення. Поштове направлення рахунків споживачам не охоплено структурою витрат затвердженого тарифу, відповідно, суд своїм рішенням створив невиправданий фінансовий тягар для апелянта, джерело відшкодування яких відсутнє. Також, на думку апелянта, наявність в матеріалах справи доказів беззаперечного факту повторного отримання рахунків, а також відсутність будь-яких доказів відмови у наданні таких рахунків окремо свідчать про необґрунтованість заявлених позивачем вимог. Апелянт зауважує, що захисту підлягає наявне законне порушене право особи, яка звернулася за таким захистом, між тим, судом не враховано відсутність порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача. Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило. В судовому засіданні представник апелянта адвокат Семенова М.М. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності із ОСОБА_2 , належить квартира спільного заселення АДРЕСА_1 , згідно Свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_3 від 08.11.2005 року. Відповідно до Договору дарування квартири спільного заселення від 24.06.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 354 ОСОБА_1 є власником квартири спільного заселення АДРЕСА_1 , житловою площею 9,2 кв.м. Обслуговування будинку АДРЕСА_2 , зокрема споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з 01.02.2010 року здійснює відповідач КП «Міськтепловоденергія», який надає комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування та постачання теплової енергії по кімнаті площею 18,5 кв.м за особовим рахунком № НОМЕР_1 та з 24.06.016 року по кімнаті площею 9,2 кв.м за особовим рахунком № НОМЕР_2 , що не заперечується сторонами. За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов`язком - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця, зокрема, є забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів. Згідно вимог ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII від 22.06.2017 року (із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 року) рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі. За вимогами пункту 34 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 року 08.09.2021 року) рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Рахунок на оплату спожитої послуги може бути сформований з використанням Єдиної платформи та наданий споживачу через його електронний кабінет (за наявності). Відповідно до пункту 36 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022 року) рахунок на оплату спожитих послуг надається споживачу щомісяця на безоплатній основі відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Рахунки на оплату спожитих послуг формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Рахунок на оплату спожитої послуги може бути сформований з використанням Єдиної платформи та наданий споживачу через його електронний кабінет (за наявності). Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст.ст. 13, 76, 78, 81, 89 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У справі що переглядається, суд першої інстанції встановивши, що відповідачем в порядку визначеному законом не надавалися позивачу, щомісячно рахунки за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на паперовому носії, дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують. Направлені відповідачем рахунки по особових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 за період з 01.01.2020 року по 31.07.2024 рік, вже після звернення позивача з даним позовом до суду, не спростовують доводів позовної заяви щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків про надання щомісячних рахунків за спожиті позивачем комунальні послуги в паперовому вигляді. За приписами частини 2 статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії і лише на вимогу або за згодою споживача можуть надаватися в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм процесуального права не є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, та не призвело до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- у х в а л и в: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» залишити без задоволення. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02 квітня 2025 року. Судді: Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк