LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС380/14425/24

від 02.04.2025 · Адміністративна

УХВАЛА 02 квітня 2025 року м. Київ справа №380/14425/24 адміністративне провадження № К/990/11441/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шийка Івана Івановича на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №380/14425/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, В С Т А Н О В И В: До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якій просить: - визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан Олени Олександрівни щодо повернення виконавчого листа по справі №380/2144/22 від 23 травня 2022 року про зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) із 01 грудня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №2154 від 02 липня 2021 року, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області" та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"; - визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан Олени Олександрівни про повернення виконавчого документа стягувачу від 18 червня 2024 року у ВП НОМЕР_2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними. Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шийка Івана Івановича подав апеляційну скаргу. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до неї не додано документа про сплату судового збору та доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 380/14425/24 повернуто скаржнику. Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник вказує на те, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення, а також сплатити судовий збір у розмірі, що становить 1453,44 грн. Наголошує, що представником апелянта 14 січня 2025 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків позову та клопотання про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з хворобою представника апелянта. Таким чином, як вказує представник прозивача, мотивами оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги є саме не усунення скаржником у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги, а саме не надано доказів надсилання копії та копій доданих до апеляційної скарги матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України. На переконання сторони позивача, суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно здійснити перевірку відповідності такої скарги та доданих до неї документів вимогам процесуального закону. Такий підхід мінімізує можливість допущення помилок при первинній оцінці апеляційної скарги, подальше оскарження апелянтом ухвали про повернення апеляційної скарги або ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, а також сприятиме підвищенню авторитету суду та дотримання принципу законності та процесуальної економії у діяльності судової системи. Підсумовуючи, представник позивача вказує, що рішення апеляційного суду було прийняте з формальних підстав, без належного дослідження наявних у справі документів, що суперечить принципу доступності правосуддя, гарантованому статтею 129 Конституції України та статтею 6 Європейської конвенції з прав людини. Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Стаття 296 КАС України визначає вимоги до апеляційної скарги, серед яких до скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. За частиною 9 статті 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення. За частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, зокрема, щодо залишення скарги без руху, із зазначенням її недоліків та способу і строку їхнього усунення. Залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення. Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24.02.2020 у справі № 182/1768/17, 14.08.2020 у справі № 420/4676/19, 28.12.2020 у справі № 320/7209/19, 21.02.2022 у справі № 744/658/20. Пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України встановлює, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення апеляційної скарги в цій справі відбулося через неусунення скаржником всіх недоліків скарги у встановлений судом строк. Так, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: до неї не додано документа про сплату судового збору та доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку. Скаржником не заперечується, що ним до апеляційної скарги не було долучено доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України. Крім того, Верховним Судом витребувано матеріали апеляційного провадження з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду. Як вбачається, з матеріалів адміністративної справа, представником позивача звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, до апеляційної скарги не було долучено доказів надсилання копії касаційної та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України. Так, копію зазначеної ухвали скаржник отримав 23 грудня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 23 грудня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом надано суду копію платіжної інструкції №0.0.4130567439.1 від 14 січня 2025 року про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн. Проте, апелянтом не надано доказів надсилання копії та копій доданих до апеляційної скарги матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України. Вказані обставини також не заперечуються скаржником, а навпаки підтверджуються матеріалами адміністративної справи. Доводів стосовно того, що у скаржника відсутній обов`язок направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи або неможливість такого направлення, касаційна скарга не містить. Верховний Суд наголошує, що скаржник зобов`язаний добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки. Це передбачено пунктами 6 та 7 частини 5 статті 44 КАС України. Зокрема, позивач повинен виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та дотримуватися інших обов`язків, визначених законом або судом. Ці положення КАС України зобов`язують учасників процесу діяти сумлінно. Вони повинні добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки вчасно, без суттєвих затримок і зволікань, у визначені законом строки. Учасник справи, бажаючи добросовісно оскаржити судове рішення, повинен дотримуватися всіх процесуальних обов`язків та вимог закону і суду. Це включає належне оформлення апеляційної скарги та додавання доказів надсилання копії скарги та пов`язаних з нею матеріалів іншим учасникам справи. З огляду, що у встановлений строк скаржником не усунуло повністю недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі від 23 грудня 2024 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику. Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, вірно застосував положення частини другої статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права. Враховуючи, що зміст оскаржуваної ухвали, свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 298 та частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шийка Івана Івановича на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №380/14425/24.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»