Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/4933/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2025 року справа №200/4933/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 р. у справі № 200/4933/24 (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі відповідач, ГУПФУ), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 у ТВД Орендне підприємство Шахта ім. Святої Матрони Московської з 23.07.2010 по 07.10.2010 в якості учня гроз підземного, з 31.10.2011 по 20.10.2014 у якості гроз підземного, забійника підземного, у ТОВ Технологія вуглездобичі з 30.10.2014 по 14.12.2016 у якості забійника підземного, у ТОВ Укргеосервіс з 15.12.2016 по 08.01.2020 у якості забійника підземного, у ВП Шахта Центральна ДП Торецьквугілля з 28.07.2020 по 30.09.2021 до його пільгового стажу за Списком №1, який дає право на обчислення пенсії за ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці №345 від 02.09.2008, не зарахування періоду роботи у ВП Шахта Центральна ДП Торецьквугілля з 01.10.2021 по 01.11.2022 у якості забійника підземного до його страхового стажу та пільгового стажу за Списком №1, який дає право на обчислення пенсії за ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці №345 від 02.09.2008; зобов`язати управління розрахувати його пенсію по інвалідності із розміру його пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі визначеному відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці №345 від 02.09.2008. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд: Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 при перерахунку пенсії по інвалідності до пільгового стажу період роботи з 01 жовтня 2021 року по 01 листопада 2022 року. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Київ здійснити з 19 грудня 2022 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 (ст. 14, п/п, підземні) періоди роботи з 01 жовтня 2021 року по 01 листопада 2022 року. В решті позовних вимог відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування скарги зазначено, що до страхового стажу враховані періоди навчання/роботи в одинарному розмірі з 11.01.2010 по 30.04.2010, з 01.07.2010 по 22.07.2010, враховуючи сплату страхових внесків на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж, який врахований при обчисленні пенсії становить 48 років 3 місяці 22 дні, в тому числі 28 років 8 місяців 9 днів - Додатковий стаж, в тому числі 10 років - робота за Списком №1 (за кожний повний рік стажу роботи, врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року). Коефіцієнт страхового стажу - 0,48250). Зокрема, до страхового стажу враховані на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи з 23.07.2010 по 07.10.2010, з 31.10.2011 по 20.10.2014, з 30.10.2014 по 14.12.2016, з 15.12.2016 по 08.01.2020, з 28.07.2020 по 30.09.2021. Згідно Індивідуальної відомості про застраховану особу, зокрема, відсутні дані щодо надходження сплати страхових внесків за 2022 рік. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як особа з інвалідністю ІІІ групи та отримує пенсію по інвалідності, обчислену відповідно до ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 19.12.2022. 24.01.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ №262840015153 від 06.02.2023 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 19.12.2022 в розмірі 7660,80 грн. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ №262840015153 від 13.02.2023 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 07.02.2023 у зв`язку з уточненням даних в ЕПС. За змістом рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ №26284001515 від 06.02.2023 про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності встановлено, що страховий стаж (повний) складає 45 років 11 місяців 22 дні, з яких страховий стаж після 01.01.2004 7 років 3 місяці 13 днів, додаткові роки за Списком №1 10 років, додатковий стаж 28 років 8 місяців 9 днів, в тому числі роботи підземні провідні професії 9 років 7 місяців 26 днів. З відзиву відповідача вбачається, що до заяви про призначення пенсії позивачем було долучено уточнюючі довідки, відповідно до яких врахований пільговий стаж позивача як період роботи на підземних роботах за Списком 1 відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці: 07.10.2010 - 07.10.2010 - ТВД Орендне підприємство Шахта ім. Святої Матрони Московської: 04.11.2010 - 22.07.2012 ТВД Орендне підприємство Шахта ім. Святої Матрони Московської; 18.10.2012 - 31.08.2014 ТВД Орендне підприємство Шахта ім. Святої Матрони Московської; 31.10.2014 - 01.01.2016 - ТОВ Технологія вуглездобичі; 01.05.2016 - 31.05.2016 ТОВ Технологія вуглездобичі; 01.08.2016 - 12.12.2016 ТОВ Технологія вуглездобичі; 15.12.2016 - 08.01.2020 - ТОВ Укргеосервіс; 12.01.2020 - 24.07.2020 - ДП Торецьквугілля; 01.08.2020 - 01.11.2022 - ТОВ Укргеосервіс. Зарахування вищезазначених період підтверджується витягом з Форми РС-право від 23.02.2023 та від 24.02.2023. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №200/670/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, позов задоволено частково, а саме суд: Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ щодо не прийняття вмотивованого рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 в частині не визначення періодів, які не зараховані до страхового та пільгового стажу. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Київ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2023 про призначення пенсії по інвалідності та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позовних вимог відмовив. 09 квітня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив добровільно виконати рішення суду від 16.06.2023 по справі №200/670/23. Листом від 15.04.2024 №14570-15859/Ц-02/8-2600/24 відповідач повідомив, що рішення суду виконано в межах резолютивної частини. Розмір пенсії після проведенного перерахунку з 19.12.2022 року склав 9762,76 грн, з 01.03.2024 9880,18 грн. 08.05.2024 позивач повторно звернувся до Пенсійного органу із заявою в якій просив надати детальну інформацію щодо підстав включення та не включення періодів роботи/навчання до його страхового та пільгового стажу. Листом від 06.06.2024 №23423-21188/Ц-02/8-2600/24 відповідач повідомив, що для зарахування до підземного пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання необхідні дані про одержувану тарифну ставку, за якою провадилась оплата праці за період навчання або підземні спуски у шахту, у зв`язку з чим, до страхового стажу враховані періоди роботи/навчання в одинарному розмірі з 11.01.2010 по 30.04.2010, з 01.07.2010 по 22.07.2010 враховуючи сплату страхових внесків. Позивач не погоджується з діями Головного управління ПФУ в м. Києві щодо не зарахування періодів роботи до пільгового та страхового стажу та розрахунку пенсії без застосування норм ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058). Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік. За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією. Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років. Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N

637. Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17. Щодо зарахування періоду роботи позивача з 01.10.2021 по 01.11.2022 до пільгового стажу за Списком №1 (ст. 14, п/п, підземні), колегія суддів зазначає наступне. Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу. Так, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 наявні записи: 28.07.2020 прийнятий забійником на відбійних молотках підземним з повним робочим днем на підземній роботі (запис №22); 01.11.2022 звільнений за станом здоров`я (запис №23). Крім того, матеріали справи містять довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.01.2023 №6/467 відповідно до якої ОСОБА_1 у період з 01.08.2020 по 01.11.2022 виконував роботи в гірничому виробництві з повним робочим днем під землею за професією відбійник на відбійних молотках підземний, що передбачено Списком 1, розд. 1, підрозд. 1, код КП 33839013 згідно з постановою КМУ №461 від 24.06.2016. Період роботи позивача з 28.07.2020 року по 01.11.2022 року за професією забійник на відбійних молотках відноситься до робіт і професій зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст 14 Закону України Про пенсійне забезпечення. Відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, копію витягу з якого позивачем надано до суду, останній у спірні періоди виконував роботи, які дають право на пільги у пенсійному забезпеченні (код ЗПЗ014А2). Наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства. Згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ014А2 - це працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року №

202. Скаржник посилається на відсутність даних щодо надходження сплати страхових внесків, з цього приводу суд зазначає, що за вимогами законодавства, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Так, несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків. У справах № 490/12392/16-а, № 638/5795/17, № 683/1814/16-а Верховним Судом зроблено висновки, що внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. При цьому, Верховний Суд не досліджував питання чи нараховувались позивачам у цих справах, але не сплачувались страхувальниками страхові внески. Сплата страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску. Зважаючи на те, що обов`язок щодо сплати страхового внеску так і обов`язок по його нарахуванню покладено саме страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 04.09.2018 року у справі № 482/434/17, від 30 вересня 2019 року у справі №316/1392/16-а. Таким чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача. Отже, відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу (пільгового) роботи. Таким чином, суд дійшов погоджується з висновком суду першої інстацнії щодо задоволення позовних вимог в цій частині. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в іншій частині, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 р. у справі № 200/4933/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне текст судового рішення складено та підписано колегією суддів 02 квітня 2025 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.А. Блохін І.В. Геращенко