Постанова Волинський апеляційний суд № 931/849/24

Справа № 931/849/24 Провадження №33/802/143/25 Головуючий у 1 інстанції:Безп`ятко О. І. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 квітня 2025 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Восковського Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого, на постанову судді Локачинського районного суду Волинської області від 10 січня 2025 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору. Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 16.11.2024 року о 00:41 год. в с. Війниця по вул. Миру, 2 Володимирського району Волинської області, керував транспортним засобом марки «Джилі», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Не погоджуючись із постановою суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржене судове рішення необґрунтованим та незаконним. Перш за все, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки він, на думку захисника, пропущений з поважних причин. Апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджується жодними доказами, оскільки транспортний засіб стояв, рух не здійснювався. На думку захисника, фактично відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній лише перебував в салоні автомобіля, який не рухався. Крім того, працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз`яснено право на захисника та правову допомогу під час документування правопорушення. Просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку. З урахуванням того, що захисником апеляційна скарга першочергово до Волинського апеляційного суду була подана 20.01.2025, тобто в межах строку апеляційного оскарження, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано. За змістом апеляційної скарги, фактично оспорюється факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 16.11.2024, а точніше факт руху транспортного засобу марки «Джилі», д.н.з. НОМЕР_2 , проте такі доводи не заслуговують на увагу враховуючи таке. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 174770 від 16.11.2024; постановою серії ЕНА №3486151 від 16.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 31.4.3 ПДР України та накладення стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого: огляд проведений у зв`язку із виявленням запаху алкоголю з порожнини рота, вираженого тремтіння пальців рук, результат огляду не проводився; рапортом інспектора-чергового СПД №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Оленюка В.В.; розпискою ОСОБА_1 щодо зобов`язання не керувати ТЗ до 06:00 16.11.2024; відеозаписами реєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського, з яких вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, іншими письмовими доказами. Сукупність зазначених доказів, цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при апеляційному розгляді, не установлено. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , у тому числі, стверджується відеозаписами із реєстратора патрульного автомобіля та боді камери працівника поліції, які є належним доказом вини ОСОБА_1 , та яким стверджуються детальні обставини вчинення даного правопорушення. Зокрема, із відеозапису вбачається, що працівниками поліції помічено транспортний засіб, який рухався дорогою їм назустріч і в якого працювала (горіла) лише одна фара в режимі ближнього світла. Поліцейські зупинили згаданий вище транспортний засіб і під час спілкування з водієм, а саме ОСОБА_1 йому було повідомлено причини зупинки і останній чітко вказав, що їхав автомобілем в Локачі до заправки. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт керування транспортним засобом, відповідав як водій на запитання поліцейських щодо виявлених несправностей автомобіля, реєстраційних документів на автомобіль. При цьому, під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснено, що в разі відмови від проходження згаданого огляду буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд. Також варто звернути увагу, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку. Відеозаписом належним чином зафіксовано не лише рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а й факт неодноразової відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки , так і в медичному закладі. Таким чином, доводи захисника в апеляційні скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, автомобіль не рухався чи про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки повністю спростовуються наведеними вище доказами в їх сукупності, а тому не беруться апеляційним судом до уваги. Окрім цього, як вбачається з відеоматеріалів та матеріалів справи, ОСОБА_1 ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, повідомлено його права, як особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, в тому числі і право на юридичну допомогу. Слід зазначити, що під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не вирішується питання про адміністративну відповідальність особи, а лише фіксується факт правопорушення. Тобто право на захист виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз`яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Відсутність захисника у ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про порушення права останнього на захист. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляє його інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист, а доводи захисника про не роз`яснення його підзахисному, під час документування правопорушення, права на захист та правову допомогу, є голослівними. Відтак, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, наявні в матеріалах справи докази, зокрема, відеозапис як окремо, так і у сукупності з іншими письмовими доказами, належним чином підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме п. 2.5 ПДР України. Зазначене свідчить про правильність висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена постанова судді стосовно ОСОБА_1 - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Поновити захиснику Восковському Юрію Олеговичу строк на апеляційне оскарження постанови Локачинського районного суду Волинської області від 10 січня 2025 року. Апеляційну скаргу захисника Восковського Юрія Олеговичу в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Локачинського районного суду Волинської області від 10 січня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду О. М. Клок