Постанова Волинський апеляційний суд № 154/2020/22

Справа № 154/2020/22 Провадження №33/802/23/23 Головуючий у 1 інстанції:Лутай А. М. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАп Доповідач: Борсук П. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 січня 2023 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Борсук П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Лесика С.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 грудня 2022 року, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Визначено стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп. судового збору. Згідно з постановою судді Свіца О.Г. визнаний винним за те, що він 07 червня 2022 року о 19 год. 40 хв. на вул. Незалежності в місті Володимирі Волинської області керував транспортним засобом «Джип», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та проведення такого огляду в медичному закладі, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився Захисник не погоджуючись із постановою суду першої інстанції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП подав апеляційну скаргу, в якій вказує на її незаконність через порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає помилковим висновок суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях його підзахисного, що й призвело до необґрунтованого застосування стягнення та ухвалення незаконного рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказав на те, що судом взято до уваги фрагменти відеозаписів, які не дають змоги встановити обставини справи та є недопустимим доказом, на думку, захисника. Посилається на розбіжність в часі вчинення правопорушення, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, та на відеофіксації працівників поліції. Звертає увагу на наявність результату токсикологічного дослідження №833 від 09.06.2022 з якого вбачається відсутність в крові ОСОБА_1 етанолу в концентрації, тобто він був тверезим під час вчинення інкримінованого йому правопорушення. Просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Апеляційний суд проводить розгляд у відсутності захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки установлено, що розгляд даної справи неодноразово відкладався. Так, 04.01.2023 розгляд справи відкладено у зв`язку з поданням захисником до суду клопотання в якому він зазначив, що ОСОБА_1 змушений відбути у відрядження. Після цього, справу 18.01.2023 було відкладено за клопотанням захисника через перебування його на лікуванні, про що він подав листок непрацездатності. Проте, захисник 25.01.2023 року знову ж подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в якому він зазначив, що не може прибути в судове засідання, оскільки буде зайнятий в іншому судовому засіданні та наголошує про бажання надати усні пояснення щодо поданої апеляційної скарги. Апеляційним судом особі, яка притягається до адміністративної відповідальності надано більш ніж розумний термін для захисту своїх прав в розумні строки, тому розгляд справи слід проводити у його відсутності. Суд вважає така поведінка ОСОБА_1 та його захисника вказує на те, що вони недобросовісно користуються належними їм процесуальними правами саме з метою уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 шляхом затягування справи для спливу строків накладення стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. Крім того, захисник та його підзахисний не були позбавлені можливості надати письмові пояснення з приводу обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, щодо вчинення чи не вчинення адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до приписів ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Вимоги ст.280 КУпАП регламентують, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, вказані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом дотримані. Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційної скарги цього не спростовують. Посилання захисника в апеляційній скарзі на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступним. Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд водія, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, відповідно до частин 2, 3 та 5 ст. 266 КУпАП, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП. Доказами в справі можуть бути дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскарженій постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №072521, складеному 07.06.2022 о 20 год. 14 хв. інспектором Володимир-Волинського РВП, згідно якого 07 червня 2022 року о 19 год. 40 хв. на вул. Незалежності в місті Володимирі, Волинської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Джип», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та проведення такого огляду в медичному закладі, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2022 та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів та в закладі охорони здоров`я; - відеозаписом, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 відмовляється від пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів та в закладі охорони здоров`я; - постановою судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11.07.2022 (справа № 154/1925/22), згідно якої встановлено, що 07 червня 2022 року о 19 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Jeep Cherokee» на вул. Незалежності в м. Володимир Волинської області, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв зіткнення з електроопорою. Апеляційний суд не вбачає підстав для визнання в якості недопустимих доказів відеозаписів, як про це вказує захисник, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки чи у найближчому медичному закладі зафіксовано на відеозаписах, а факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечується. З цього приводу суд першої інстанції правильно зазначив, що вказані докази в розумінні ст.251 КУпАП відповідають критеріям належності та допустимості, з якими повністю погоджується і апеляційний суд. Разом з тим, факт керування транспортним засобом підтверджується постановою Володимир-Волинського міського суду від 11 липня 2022 року про притягнення останнього за ст.124 КУпАП. Наявну в матеріалах справи копію результату токсикологічного дослідження №833 від 09.06.2022 апеляційний суд не бере до уваги, оскільки цене спростовує встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмовився від проходження встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо посилання на розбіжність часу вказаного у протоколі та зафіксованого у відеозаписі, то взявши до уваги час та тривалість документування іншого правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , можливі розбіжності,відтак наведені доводи мають формальний характер та не спростовують встановленого факту правопорушення. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. Викладені в апеляційній скарзі доводи сторони захисту як на підставу для скасування судового рішення про те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду, який передбачений чинним законодавством, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи. Дії працівників поліції відповідали законодавству, яке передбачає процедуру проведення огляду, а також процедуру складення протоколу, і це відповідними доказами не спростовано. Не заслуговують на увагу суду також твердження захисника як на підставу відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, про те, що з наявних відеозаписів не вбачається зазначення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння та роз`яснення прав, оскільки даний факт повністю підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, який визнано належним доказом у справі. Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі. Законних підстав для скасування оскарженого судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає. А тому, постанова судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 підлягає залишенню без змін. На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу захисника Лесик С.І. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08 грудня 2022 року щодо нього без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено. Суддя Волинського апеляційного суду Борсук П.П.