LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сумський апеляційний суд592/17230/24

від 20.03.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа №592/17230/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шияновська Т. В. Номер провадження 33/816/454/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бакуменка С.В. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 05 жовтня 2024 року близько 23 год. 50 хв. в м. Суми по вул. Роменська, 93/4, керував транспортним засобом «DAF h4en3», державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом maisonn euve, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки зі застосуванням газоаналізатора «Alcotest 7510», результат якого становив 2,01 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Бакуменко С.В. подав апеляційну скаргу, відповідно якої просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 грудня 2024 року та прийняти нову постанову, якою звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі закрити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що зазначені в протоколі відомості не знаходять свого підтвердження, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Відповідно, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху, або поруч біля цього транспортного засобу особою, в нетверезому стані не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, судом не було враховано той факт, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними, допустимими доказами факту порушення водієм положень ПДР України, які відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», що давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Окрім цього, всупереч вимогам чинного законодавства, водія не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документа встановленої форми, а саме акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Враховуючи вищевикладене, а також те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанова судді є незаконною. У судове засідання призначене на 09 год. 00 хв. 20 березня 2025 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвокат Бакуменко С.В. будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з проставленими підписами, до апеляційного суду не з`явилися. Клопотань про відкладення судового розгляду чи проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не надходили. При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Бакуменка С.В., апеляційний суд враховує наступне. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України"). У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними. Враховуючи вище зазначене та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої захисником особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатом Бакуменком С.В. апеляційної скарги на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 грудня 2024 року, у відсутність апелянта, і в даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, не є порушеним. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримався в повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням: - протоколу про адміністративне правопорушення від 06 жовтня 2024 року серії ЕПР 1 № 143953; - роздруківки приладу «Drager Alcotest 7510», відповідно якого рівень алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становить 2,01 % проміле; - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно якого із результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 погодився, про що проставлено підпис останнього; - відеозаписів зі нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП). Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписів нагрудної камери працівників поліції вбачається, як 05 жовтня 2024 року близько 23 год. 50 хв. на блок-посту по вул. Роменська, 93/4 в м. Суми, працівниками поліції було зупинено автомобіль «DAF h4en3», державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом maisonn euve, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки особи водія, працівники поліції виявили в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Під час спілкування, ОСОБА_1 повідомив, що дійсно вживав алкогольні напої перед тим, як сісти за кермо автомобіля. Працівники поліції відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній погодився. Результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці, становив 2,01 % проміле. На пропозицію працівників поліції проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я з метою проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 відмовився та погодився із показниками спеціального технічного засобу, тим самим не заперечував перебування в стані алкогольного сп`яніння. Жодних заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 не висловлював. Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги про безпідставну зупинку є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 було зупинено на блок-посту під час дії комендантської години, встановленої на території Сумської області, а відповідно до змісту Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан поліцейські мають право на блокпосту перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар); затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів;тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб. На спростування доводів апелянта про відсутність доказів, які підтверджують керування ОСОБА_1 транспортного засобу, апеляційний суд зауважує, що відсутність на відеозаписі інформації щодо моменту зупинки транспортного не може свідчити про недоведеність факту керування останнім транспортним засобом. Окрім цього, як вбачаться із відеозаписів нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 не заперечував, що керував транспортним засобом до моменту його зупинення в межах дії блок-посту. Додатково пояснив, що хотів залишити автомобіль неподалік міста та переночувати в ньому. Доводи апелянта про те, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, на переконання апеляційного суду, є безпідставними, оскільки законом не передбачено, що в разі складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковим відсторонення від керування транспортним засобом. Також не відсторонення від керування транспортним засобом не звільняє водія від адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та не є свідченням того, що водій не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Також, відповідно до долученої розписки, ОСОБА_1 зобов`язувався не керувати транспортним засобом. З аналізу ч. 1 ст. 266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що їм керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія. Відповідно до відеозапису бодікамер, працівники поліції дотримались вимог ч.1 ст. 266 КУпАП, тобто відсторонили водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом першої інстанції і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, немає підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт. У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі, згідно встановлених норм закону України. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бакуменка С.В., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бакуменка С.В. на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»