LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Північний апеляційний господарський суд925/893/23(711/3727/23)

від 19.03.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23) залишити без змін.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" березня 2025 р. Справа№ 925/893/23(711/3727/23) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Доманської М.Л. суддів: Пантелієнка В.О. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання Сороки П.М. та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 19.03.2025, розглянувши матеріали апеляційної скарги Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23) (суддя Дорошенко М.В.) за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" до ОСОБА_1 про стягнення 275436,42 грн збитків ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23) у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Гаражно-будівельний кооператив "Сирена" звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23) скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 збитки у розмірі неправомірно отриманої заробітної плати, в тому числі перерахованого до бюджету єдиного соціального внеску, на загальну суму 275436 гривень 42 копійки. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23.10.2024 апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Поляков Б.М.; судді: Остапенко О.М.; Отрюх Б.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/893/23(711/3727/23) за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" до ОСОБА_1 про стягнення 275436,42 грн збитків; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи. 22.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/893/23(711/3727/23) у 2-х томах. У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 №3349/0/15-24 суддю Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. звільнено у відставку, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 26.11.2024 апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Отрюх Б.В.; Пантелієнко В.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23) залишено без руху. Зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (6197,32 грн). Роз`яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику. 11.12.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору у розмірі 6198,00 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23); розгляд апеляційної скарги призначено на 26.02.2025; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 30.12.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 20.01.2025. 17.02.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій він просить допустити його представника - адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича до участі у судовому засіданні у справі №925/893/23(711/3727/23), призначеному на 26.02.2025 об 11:15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено; ухвалено, що розгляд апеляційної скарги Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23), призначений на 26.02.2025 об 11 год. 15 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у розгляді апеляційної скарги Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23) оголошено перерву до 19.03.2025 о 12 год. 30 хв. 17.03.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі скаржника. У судове засідання 19.03.2025 з`явився представник ОСОБА_1 . Представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила задовольнити заяву Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" про розгляд апеляційної скарги без участі представника скаржника та здійснювати розгляд апеляційної скраги за відсутності представників інших учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне. За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23. Представник ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скраги, оскаржуване судове рішення залишити без змін. Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що у трудових відносинах з кооперативом ОСОБА_1 перебував з 16.05.2013 за наказом № 1, в якому міститься посилання на рішення зборів за протоколом від 20.04.2013 №

2. У період 2015-2020 загальні збори членів ГБК «Сирена» з дотриманням вимог по кворумній чисельності не проводилися, а переобрання ОСОБА_1 на новий термін не відбувалося. На думку скаржника, ОСОБА_1 незаконно використовується запис в державному реєстрі для представлення інтересів ГБК «Сирена», а також незаконно нараховується заробітна плата неповноважному керівнику. Посада голови правління кооперативу згідно з вимогами ЗУ «Про кооперацію» та статуту ГБК «Сирена», є обмеженою за строками повноважень - обрання та/або переобрання на цю посаду пов`язано виключно з рішеннями загальних зборів членів кооперативу. Нарахування та отримання заробітної плати поза межами строку повноважень не передбачено нормами ЗУ «Про кооперацію», ЗУ «Про оплату праці», КЗпПУ та статуту ГБК «Сирена». З урахуванням вимог статуту ГБК «Сирена», повноваження ОСОБА_1 як мінімум закінчилися ще 19.04.2015. Не є предметом даного спору дослідження обставин обрання та перебування ОСОБА_1 на посаді голови правління ГБК «Сирена» до 19.04.2015. Відповідно до результатів перевірки (ревізії) ревізійної комісії ГБК «Сирена» за актом від 23.11.2021 ОСОБА_1 нараховано та здійснено виплат по заробітній платі з урахуванням перерахованих податків на доходи фізичних осіб та військового збору у період з липня 2015 по лютий 2020 включно на загальну суму 225681 грн 47 коп. Одночасно за вказаний період перераховано до бюджету єдиного соціального внеску на загальну суму 49754 грн 95 коп. Протоколи загальних зборів членів ГБК «Сирена» за період 2015-2019 відсутні, склад правління кооперативу на новий строк за вказаним періодом не переобирався, посадовий оклад голови правління не затверджувався. Має місце систематичне безпідставне призначення ОСОБА_1 самому собі посадового окладу з подальшим нарахуванням індексації. Відповідно до рішення правління ГБК «Сирена» від 27.11.2021 безпідставні витрати на оплату праці неповноважного керівника ГБК «Сирена» ОСОБА_1 в розмірі 275436 гривень 42 копійки визнано збитками, що підлягають стягненню (поверненню) в бюджет кооператива в судовому порядку. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23) залишити без змін, з огляду на наступне. У червні 2023 Гаражно-будівельний кооператив "Сирена" (далі також - ГБК "Сирена" та/або позивач) подав до Придніпровського районного суду м. Черкаси позовну заяву до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 та/або відповідач) про стягнення 275436,42 грн збитків, завданих позивачу виплатою ним відповідачу у період з липня 2015 по лютий 2020 заробітної плати з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору в сумі 225681,47 грн. та сплатою єдиного соціального внеску в сумі 49754,95 грн., нарахованого на виплачену відповідачу заробітну плату у вказаний період. В обґрунтування позову позивач зазначив, що за Законом України "Про кооперацію" та Статутом ГБК "Сирена" посада голови правління ГБК "Сирена" є виборною та строковою. Повноваження ОСОБА_1 як голови правління ГБК "Сирена", які він здійснював з 2013, закінчилися 19.04.2015, у зв`язку із закінченням строку, на який обирається голова правління ГБК "Сирена". У 2015-2020 загальні збори членів ГБК "Сирена" з дотриманням вимог щодо кворуму не проводилися, відповідач на посаду голови правління ГБК "Сирена" не переобирався, посадовий оклад голови правління не затверджувався. ОСОБА_1 у 2015-2020 після закінчення у нього повноважень голови правління ГБК "Сирена" продовжував їх виконувати і незаконно нараховувати і виплачувати безпідставно призначений ним саму собі посадовий оклад з подальшим нарахуванням індексації. Рішенням правління ГБК "Сирена" від 27.11.2021 безпідставні витрати кооперативу на оплату праці неповноважного керівника ГБК "Сирена" ОСОБА_1 в розмірі 275436,42 грн. визнано збитками, що підлягають стягненню в бюджет кооперативу в судовому порядку. Рішенням загальних зборів ГБК "Сирена" від 18.03.2023 визнано: ОСОБА_1 таким, що не обирався на посаду голови правління цього кооперативу та не перебував з ним у трудових відносинах; запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про обрання на посаду голови правління ГБК "Сирена" недійсним і таким, що підлягає вилученню у встановленому законодавством України порядку; самоправно нараховані ОСОБА_1 кошти на заробітну плату в сумі 275436,42 грн. з серпня 2015 по вересень 2020 безпідставними витратами (збитками) кооперативу, що підлягають поверненню в його бюджет в судовому порядку. Як на правові підстави позову позивач вказав на статті 22 та 1166 Цивільного кодексу України. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.06.2023 відкрито провадження у справі №711/3727/23. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.10.2023 Господарський суд Черкаської області за заявою Головного управління ДПС у Черкаській області відкрив провадження у справі №925/893/23 про банкрутство ГБК "Сирена" Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.11.2023 на підставі ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України закрив провадження у справі №711/3727/23 і роз`яснив ГБК "Сирена" його право звернутися з даним позовом до Господарського суду Черкаської області. Постановою Черкаського апеляційного суду від 16.01.2024 у справі №711/3727/23 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.11.2023 про закриття провадження у справі №711/3727/23 скасовано і передано матеріали вказаної справи до Господарського суду Черкаської області, у провадженні якого перебуває справа №925/893/23 про банкрутство ГБК "Сирена". 22.01.2024 справа №711/3727/23 надійшла до Господарського суду Черкаської області із Черкаського апеляційного суду. Автоматизована система документообігу Господарського суду Черкаської області для розгляду справи №711/3727/23, що надійшла із Черкаського апеляційного суду, визначила суддю Дорошенка М.В., в провадженні якого перебувала справа №925/893/23 про банкрутство ГБК "Сирена". Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.01.2024 у складі судді Дорошенка М.В. прийнято справу №711/3727/23 до свого провадження для її розгляду відповідно до вимог ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства в межах справи №925/893/23 про банкрутство ГБК "Сирена" за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, присвоєно справі №712/7490/22 єдиний унікальний номер 925/893/23(712/7490/22). 19.02.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив із запереченнями проти позову, а також із зазначенням про застосування до вимог позивача позовної давності. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23) у задоволенні позову відмовлено повністю. Колегія суддів з вказаним рішенням суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне. Правовий статус кооперативів визначений Законом України "Про кооперацію" від 10.07.2003 №1087-ІV, який набрав чинності з 27.08.2003. За змістом частини другої статті 15 Закону України "Про кооперацію" до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу. Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 16 Закону України "Про кооперацію" виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу. Частинами другою та третьою статті 41 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що: кооперативи та кооперативні об`єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов`язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об`єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону. Попри наявність вказаних приписів статтей 15, 16 Закону України "Про кооперацію" щодо обрання голови кооперативу загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років та приписів статті 41 цього ж Закону щодо зобов`язання кооперативів привести свої статути у відповідність із цим Законом, а до цього керуватися положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону, Статут ГБК "Сирена" в редакції 2012 станом на 04.08.2013 містив пункт 11.1 Статуту ГБК "Сирена" в редакції 2012 про обрання голови правління кооперативу відкритим голосуванням членами правління зі свого складу. Верховний Суд у своїй постанові від 16.04.2024 у справі №910/2739/22 зазначив, що частина друга статті 41 Закону України "Про кооперацію" застосовується до статутів кооперативів, які були прийняті до набрання чинності Законом України "Про кооперацію" (до 27.08.2003), в той час як у даній справі досліджувались редакції статуту відповідача від 2011 та від 2016. Крім того, лише за наявності відповідного спору положення статуту товариства, які не відповідають вимогам законодавства, та порушують права чи охоронювані законом інтереси учасника (позивача), можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 926/365/19). З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для надання оцінки відповідності статуту відповідача положенням Закону України "Про кооперацію" у межах даного спору. У постанові від 15.02.2024 у справі №911/2739/22 Верховний Суд вказав, що аналіз наведених норм Закону України "Про кооперацію" свідчить про те, що строк повноважень членів правління та голови кооперативу визначається статутом кооперативу. Разом з цим, в законі визначений присічний строк повноважень членів правління та голови кооперативу, на який вони можуть бути обрані, що складає п`ять років. Однак, ні норми Закону України "Про кооперацію", ні положення статуту Садівницького товариства "Вега" у редакції, чинній станом на дату прийняття загальними зборами членів кооперативу спірних у цій справі рішень, не передбачали автоматичного припинення повноважень членів правління та голови кооперативу у зв`язку зі спливом встановленого законом присічного строку їх повноважень та у зв`язку з поданням ними за власною ініціативою заяв про дострокове припинення їх повноважень, з огляду на що, слід вважати, що ці повноваження продовжуються і після спливу встановленого законом присічного строку, на який вони можуть бути обрані, та після подання ними зазначених заяв. Враховуючи те, що відповідно до положень Закону України "Про кооперацію" вирішення питань про обрання членів правління та голови кооперативу належить виключно до компетенції загальних зборів членів кооперативу, що є вищим органом управління кооперативу, повноваження членів правління та голови кооперативу після спливу встановленого законом присічного строку, на який вони можуть бути обрані, а також у разі подання ними за власною ініціативою заяв про дострокове припинення їх повноважень, є дійсними до прийняття загальними зборами членів кооперативу рішень про обрання нових членів правління та голови кооперативу. Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як вірно встановлено судом першої інстанції, редакція Статуту ГБК "Сирена", відповідно до якого ОСОБА_1 04.08.2013 був обраний головою правління кооперативу, була затверджена рішенням загальних зборів членів ГБК "Сирена" 17.12.2012, тобто після набрання чинності Законом України "Про кооперацію". Спір про недійсність цієї редакції Статуту ГБК "Сирена" (окремих його пунктів) з підстав невідповідності вимогам Закону України "Про кооперацію" відсутній, тому в господарського суду немає підстав для застосування до Статуту ГБК "Сирена" в редакції 2012 частини другої статті 41 Закону України "Про кооперацію" та для надання оцінки його відповідності положенням цього Закону у межах даного спору. Тому обрання 04.08.2013 ОСОБА_1 головою правління ГБК "Сирена" правлінням кооперативу відповідає положенням чинної на той час редакції Статуту ГБК "Сирена" і є законним. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що положення Закону України "Про кооперацію" та Статуту ГБК "Сирена" в редакції, починаючи з 2012, не передбачали автоматичного припинення повноважень членів правління та голови правління кооперативу у зв`язку зі спливом встановленого законом та Статутом ГБК "Сирена" присічного строку їх повноважень, з огляду на що, слід вважати, що ці повноваження продовжувалися і після спливу присічного строку, на який вони були обрані аж до прийняття 31.01.2021 загальними зборами ГБК "Сирена" рішення про припинення повноваження правління ГБК "Сирена", звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління, обрання головою правління ГБК "Сирена" Флорі Г.І . Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 у період з 04.08.2013 по 31.01.2021 мав повноваження голови правління ГБК "Сирена" і фактично їх виконував. Частиною сьомою статті 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про кооперацію" до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, визначення розмірів оплати праці голови правління, Згідно з частинами першою та третьою 34 Закону України "Про кооперацію" трудові відносини в кооперативних організаціях регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій та правилами їх внутрішнього розпорядку. Кооперативна організація самостійно визначає форми і систему оплати праці своїх членів і найманих працівників з урахуванням вимог, встановлених законодавством. Статтею 35 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що кооперативні організації гарантують своїм членам та найманим працівникам оплату праці відповідно до фаху, кваліфікації та особистого трудового внеску, належні умови праці, а також забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством. Статтею 94 Кодексу законів про працю України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_1 з 04.08.2013 - дня його обрання головою правління ГБК "Сирена" і по 31.01.2021 день його звільнення з цієї посади перебував з позивачем у трудових відносинах і мав право на одержання від позивача заробітної плати за виконання повноважень голови правління кооперативу в розмірі, встановленому рішенням загальних зборів членів кооперативу. Як встановлено судом першої інстанції, рішень загальних зборів членів ГБК "Сирена" про встановлення розміру оплати праці голови правління кооперативу господарському суду не надали. Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, відсутність рішень загальних зборів членів ГБК "Сирена" про встановлення розміру оплати праці голови правління кооперативу не означає про безпідставність отримання ОСОБА_1 від ГБК "Сирена" заробітної плати за період з липня 2015 по лютий 2020 з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору в сумі 225681,47 грн., оскільки підставою для отримання цієї заробітної плати є фактичне виконання ОСОБА_1 повноважень голови правління кооперативу, а не рішення загальних зборів членів ГБК "Сирена" про встановлення розміру оплати праці голови правління кооперативу. Відсутність рішення загальних зборів членів ГБК "Сирена" про встановлення розміру оплати праці голови правління кооперативу не означає, що ОСОБА_1 мав виконувати повноважень голови правління кооперативу безоплатно. Саме до повноважень ОСОБА_1 як голови правління ГБК "Сирена" у період з 04.08.2013 по 31.01.2021 належало здійснювати оплату праці членів кооперативу і найманих працівників, в тому числі і голові правління кооперативу. За таких обставин, як вірно зауважено судом першої інстанції, для встановлення безпідставності виплаченої позивачем відповідачу заробітної плати за період з липня 2015 по лютий 2020 з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору в сумі 225681,47 грн, саме позивач має довести, що фактичний розмір виплаченої ОСОБА_1 за вказаний період заробітної плати не відповідав складності та умовам виконуваної ним роботи, професійно-діловим якостям ОСОБА_1 , результатам його праці та діяльності кооперативу. За приведеними позивачем у позові доводами стягувана сума збитків є сумою безпідставно отриманої ОСОБА_1 заробітної плати з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 225681,47 грн. та сплаченого єдиного соціального внеску в розмірі 49754,95 грн., нарахованого на виплачену відповідачу заробітну плату. Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно з частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Виходячи із доводів позивача, отримана ОСОБА_1 заробітна плата з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 225681,47 грн. не підпадає під ознаки збитків (майнової шкоди) у розумінні статтей 22, 1166 Цивільного кодексу України, а є безпідставно набутим ОСОБА_1 майном за рахунок ГБК "Сирена" у розумінні статті 1212 цього ж Кодексу. Нарахування і сплата позивачем єдиного соціального внеску в розмірі 49754,95 грн. є похідним від нарахування і виплати ОСОБА_1 заробітної плати, тому правомірність нарахування і сплати цієї суми єдиного соціального внеску залежить від правомірності нарахування і виплати ОСОБА_1 заробітної плати і наявності у позивача права на її повернення. Водночас частиною першою статті 1215 Цивільного кодексу України встановлено, що не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц зазначила, що при застосуванні статті 1215 Цивільного кодексу України правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Надані позивачем докази не доводять як безпідставності отримання ОСОБА_1 заробітної плати за період з липня 2015 по лютий 2020 з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору в сумі 225681,47 грн., так і наявності розрахункової помилки в її нарахуванні чи недобросовісності з боку ОСОБА_1 . Тому позивач не має права на повернення від відповідача вказаної суми заробітної плати. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Виходячи з вимог статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні по Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 і в інших численних її постановах зазначила, що застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог. У даному спорі господарський суд не встановив порушення прав позивача, обґрунтованості та доведеності його позовних вимог, тому й вірно не застосував позовну давність. Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення. Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23) - без змін. У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001). Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.09.2024 у справі №925/893/23(711/3727/23) залишити без змін. Матеріали справи № 925/893/23(711/3727/23) повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України. Повний текст складено 31.03.2025 Головуючий суддя М.Л. Доманська Судді В.О. Пантелієнко Б.В. Отрюх

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»