Постанова 4854 № 420/16127/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/16127/24 Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Семенюка Г.В., - Шляхтицького О.І розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2022 року та з 01.01.2023 року у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду згідно з довідки про суддівську винагороду № 12-23/73/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 01.05.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4497/24 від 19.03.2024 року, з урахуванням здійснених виплат. Рішення суду набрало законної сили 19 листопада 2024 року та 09 грудня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи. 23.01.2025 року позивачем подано до Одеського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить визнати протиправною бездіяльністю ГУ ПФУ в Херсонській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду, залишеного без змін та на бувшого чинності після перегляду в апеляційному порядку згідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 року, та не здійснення перерахунку та виплати щомісячно довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з часу набуття постанови законної сили (несплати різниці нового розміру утримання за листопад-грудень 2024 року) та винести окрему ухвалу в порядку вимог ч.9 ст.249, 324 КАСУ за ознаками кримінального правопорушення передбачених ч.3 та 4 ст.382 КК України та надсилати прокурору або органу досудового розслідування з встановлення строку надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що до теперішнього часу відповідачем не здійснено виплати за листопад та грудень 2024 року щомісячного довічного грошового утримання у перерахованому розмірі. 23.01.2025 року від Головного управління ПФУ в Херсонській області надійшли заперечення на заяву в порядку ст. 383 КАС України. Головне управління зазначає, що у грудні 2024 року рішення по справі №420/16127/24 виконано в межах покладених зобов`язань. Так, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/16127/24 від 02.09.2024 та з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 420/16127/24, Головним управлінням рішенням від 03.12.2024 року №965230106621 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 : - з 01.01.2022 по 31.12.2022 розмір щомісячного грошового утримання склав 139729,92 грн. - з 01.01.2023 розмір щомісячного грошового утримання склав 151162,88 грн. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується щомісячне довічне грошове утримання, у грошовій формі, в установленому законодавством порядку. Отже, на виконання рішення суду, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 проведено 03.12.2025 року та враховуючи положення п.1 розділу V Порядку № 3-1, в місячний строк включено в документи для виплати. У перерахованому розмірі, щомісячне довічне грошове утримання виплачується з січня 2025 року (дата виплати 14 число). Окремо представник відповідача повідомив, що після проведеного перерахунку за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 (по місяць відпрацювання рішення суду) виникла заборгованість у сумі 1309186,56 грн, яку включено до реєстру судових рішень, виплата яких здійснюється за кошти Державного бюджету України. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України. Не погодившись з прийнятою ухвалою від 31.01.2025 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою задовільнити її заяву. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказує, що з 19.11.2024 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням суду, відповідач був зобов`язаний до 25 листопада 2024 року здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці та протягом місяця здійснити виплату заборгованості. Як наслідок, вже у грудні 2024 року позивач мала отримати довічне грошове утримання у перерахованому розмірі. Оскільки відповідач почав виплачувати довічне грошове утримання у перерахованому розмірі у січні 2025 року, позивач вважає, що суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність на виконання рішення суду, що є підставою для винесення окремої ухвали за ознаками кримінального правопорушення передбачених ч.3 та 4 ст.382 КК України та надсилати прокурору або органу досудового розслідування з встановлення строку надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області своїм правом на подання відзиву не скористалось. Про розгляд справи повідомлено належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції до електронного кабінету відповідача у підсистемі «Електронний суд». Відповідно до ч.3 ст.311, ст.312, КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Частина 6 цієї статті передбачає, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Підставами для застосування даної норми є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин на виконання рішення суду Головне управління 03.12.2024 року прийняло рішення №965230106621, яким проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (т.1 а.с.246-249): - з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року розмір щомісячного грошового утримання склав 139729,92 грн; - з 01.01.2023 року розмір щомісячного грошового утримання склав 151162,88 грн. За період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року нарахована заборгованість у сумі 1309186,56 грн, яку включено до реєстру судових рішень, виплата яких здійснюється за кошти Державного бюджету України. У перерахованому розмірі, щомісячне довічне грошове утримання виплачується позивачу у новому розмірі з січня 2025 року. Підставою для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України позивач визначив невиплату відповідачем на користь позивача довічного утримання судді у листопаді та грудні 2024 року у перерахованому розмірі. Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить з наступного. Відповідно до п.1 розділу V Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1 (далі - Порядок №3-1), нарахована сума щомісячного довічного грошового утримання включається в документи для виплати не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується щомісячне довічне грошове утримання, у грошовій формі, в установленому законодавством порядку. Отже, орган пенсійного фонду має у місячний строк, після прийняття рішення, зокрема, про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, включити перераховану суму в документи для виплати. При цьому, положення Порядку №3-1 не ототожнюють рішення суду та рішення пенсійного органу. Так само, наведене правове регулювання не містить обов`язку для пенсійного органу здійснити виплату перерахованого грошового утримання у тому самому місяці, коли прийнято рішення суду, тому позивач помилково прирівняв дату набрання законної сили рішенням суду з датою прийняття рішення про перерахунок грошового утримання судді у відставці. Відповідно до обставин даної справи, виплата позивачу довічного грошового утримання здійснюється 13 числа кожного місяця. Тому, на час набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року (19 листопада 2024 року) позивач вже отримала довічне грошове утримання за листопад 2024 року. Також матеріали справи містять рішення ГУ ПФУ від 03.12.2024 року, якими проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , тому відповідач у строки, визначені п.1 розділу V Порядку №3-1, включив нараховану суму щомісячного довічного грошового утримання в документи для виплати у січні 2025 року. Більш того, навіть теоретичне виконання рішення суду у місячний строк, тобто до 19.12.2024 року не призвело б до виплати довічного грошового утримання у грудні 2024 року у перерахованому розмірі, оскільки виплата за грудень вже здійснена 13.12.2024 року. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність щодо невиконання рішення суду. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і постановив процесуальні рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без змін. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Враховуючи зазначене, оскаржена ухвала суду першої інстанції щодо залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу (п.28 ч.1 ст.294 КАС України), після її перегляду в суді апеляційної інстанції, не може бути оскаржена у касаційному порядку. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: Г.В.Семенюк Суддя: О.І.Шляхтицький