Постанова Одеський апеляційний суд № 507/1770/24

Номер провадження: 22-ц/813/2626/25 Справа № 507/1770/24 Головуючий у першій інстанції Дармакука Т. П. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.03.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М., з участю секретаря Чеботар А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 20 вересня 2024 року, постановленого під головуванням судді Дармакуки Т.П., у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: У серпні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача суму заборгованості у загальному розмірі 169 340,77 грн., яка складається із заборгованості: За кредитним договором № 103046503 в розмірі 19 215,62 грн., з яких: - 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 13 715,62 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 500 грн. - заборгованість за комісією. За кредитним договором № 9169382 в розмірі 26 486,25 грн., з яких: - 7 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 18 786,25 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 700 грн. - заборгованість за комісією. За договором позики № 6143952 в розмірі 49 679,10 грн., з яких: - 15 300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 34 379,10 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; - 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику. За кредитним договором № 07469-09/2023 в розмірі 39 800 грн., з яких: - 8 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 31 800 грн. - сума заборгованості за відсотками. За кредитним договором № 998589 в розмірі 34 159,80 гри., з яких: - 5 100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 29 059,80 грн. - сума заборгованості за процентами. В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 14 вересня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103046503, а також 13 вересня 2023 року кредитний договір №9169382. 29 січня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29012024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права такої вимоги. Всупереч умов кредитних договорів, відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 103046503 в розмірі 19215 грн. 62 коп., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13715 грн. 62 коп. - сума заборгованості за відсотками, 500 грн. - заборгованість за комісією, а також за договором від 13 вересня 2023 року №9169382 в розмірі 26486 грн. 25 коп., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18786 грн.25 коп. - сума заборгованості за відсотками, 700 грн. - заборгованість за комісією. 13 вересня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 6143952. 11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права такої вимоги. Всупереч умов кредитних договорів, відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором № 6143952 в розмірі 49679 грн.10 коп., з яких: 15300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34379 грн. 10 коп. - сума заборгованості за відсотками. 21 вересня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07469-09/2023. 03 липня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файнес Груп» укладено договір факторингу № 3072023, відповідно до якого ТОВ «Стар Файнес Груп» набуває право вимоги до боржників, зокрема до відповідача. 26 лютого 2024 року між ТОВ «Стар Файнес Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26022024, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файнес Груп» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права такої вимоги. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 07469-09/2023 в розмірі 39800 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 31800 грн. - сума заборгованості за відсотками. 14 вересня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 998589. 30 травня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30052024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права такої вимоги. Всупереч умов кредитних договорів, відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 998589 в розмірі 34159 грн. 81 коп., з яких: 5100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 29059 грн. 80 коп. - сума заборгованості за відсотками. Оскільки, відповідачем не виконані зобов`язання по кредитним договорам, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за зазначеними договорами та судові витрати. Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 20 вересня 2024 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: - за кредитним договором № 103046503 в розмірі 19215 грн. 62 коп. - за кредитним договором № 9169382 в розмірі 26486 грн.25 коп., - за договором позики № 6143952 в розмірі 49679 грн.10 коп. - за кредитним договором № 07469-09/2023 в розмірі 39800 грн., - за кредитним договором № 998589 в розмірі 34159 грн.80 коп., всього в загальному розмірі 169 340 грн. 77 коп. та судові витрати в розмірі 3028 грн. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постановити ухвалу про скасування рішення суду та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції під час розгляду справи не врахував жодних доводів відповідача, його позицію та заперечення. Апелянт вважає, що справа підлягає закриттю, оскільки справа про заборгованість відповідача перед позивачем розглядалася у обох випадках одним і тим самим суддею. Також апелянт вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення. В судове засідання, призначене на 25 березня 2025 року учасники справине з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 223 зв.б., 225-226). Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14 вересня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103046503, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ОСОБА_1 грошові кошти, які відповідач зобов`язався повернути та сплатити комісію за надання кредитом, проценти за користування кредитом у термін встановлений договором. Згідно п. 1.2, 1.3, 1.5. договору сума кредиту складає 5000 грн., кредит надається строком на 105 днів; орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) 19937,50 грн. Також, 13 вересня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9169382, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ОСОБА_1 грошові кошти, які відповідач зобов`язався повернути та сплатити комісію за надання кредитом, проценти за користування кредитом у термін встановлений договором. Згідно п. 1.2, 1.3, 1.5. договору сума кредиту складає 7000 грн., кредит надається строком на 100 днів; орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) 27475 грн. 29 січня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29012024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права такої вимоги. Всупереч умов кредитних договорів, відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 103046503 в розмірі 19215 грн. 62 коп., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13715 грн. 62 коп. - сума заборгованості за відсотками, 500 грн. - заборгованість за комісією, а також за договором від 13 вересня 2023 №9169382 в розмірі 26486 грн. 25 коп., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18786 грн.25 коп. - сума заборгованості за відсотками, 700 грн. - заборгованість за комісією. 13 вересня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 6143952. Згідно п. 2.3.3, 2.3.4. договору сума позики складає 15300 грн., строком до 02 грудня 2023 року, сторонами узгоджено розмір відсотків. 11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфа» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права такої вимоги. Всупереч умов кредитних договорів, відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором № 6143952 в розмірі 49679 грн. 10 коп., з яких: 15300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34379 грн. 10 коп. - сума заборгованості за відсотками. 21 вересня 2023 року між ТОВ «Стар Файнес Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07469-09/2023. Згідно п. 1.1., 1.2, 1.4.1. договору розмір кредиту складає 8000 грн., надається строком 360 днів, процентна ставка становить 2,5 % в день. 26 лютого 2024 року між ТОВ «Стар Файнес Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26022024, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файнес Груп» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права такої вимоги. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 07469-09/2023 в розмірі 39800 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 31800 грн. - сума заборгованості за відсотками. Також, 14 вересня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 998589. Згідно п. 3, 1.4, 1.8. сума кредиту складає 5100 грн., строком 352 дні, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою складає 44594,4 грн. 30 травня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30052024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права такої вимоги. Всупереч умов кредитних договорів, відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків. Таким чином, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 998589 в розмірі 34159 грн. 81 коп., з яких: 5100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 29059 грн. 80 коп. - сума заборгованості за відсотками. Задовольняючи позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за укладеними договорами, у зв`язку з чим має заборгованість, яку повинен повернути. Колегія суддів погоджується з такими висновком суду, з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відповідно до частин 1-2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Суд дійшов вірного висновку щодо правильності наданих позивачем розрахунків заборгованості, оскільки вони підтверджується умовами кредитних договорів, а доказів на спростування вказаних розрахунків відповідачем до суду надано не було. Оскільки, відповідачем не виконані грошові зобов`язання по поверненню кредитних коштів, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача заборгованості за укладеними договорами. Також суд на законних підставах не взяв до уваги заперечення відповідача щодо нарахування відсотків, комісії за користування кредитом, з урахуванням того, що умови договору були погодженні сторонами та у відповідності до ст. 525, ст. 526, 1054 ЦК України відповідач має виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до умов договору. На підставі вищевикладеного, суд встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, оцінивши докази у справі, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному їх дослідженні, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 169 340 грн. 77 коп. Висновки суду відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами. З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції під час розгляду справи не врахував жодних доводів відповідача, його позицію та заперечення, колегія суддів залишає без задоволення, оскільки суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявлених вимог, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Доводи про те, що справа підлягає закриттю, оскільки справа про заборгованість відповідача перед позивачем розглядалася у обох випадках одним і тим самим суддею, колегія суддів відхиляє як безпідставні та такі, що спростовуються матеріалами справи, а також тим, що предметом позовних вимог є укладання між сторонами договорів, умови яких ОСОБА_1 не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість, яку не сплачує. Доводи про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, колегія суддів залишає без задоволення, з огляду на таке. Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вимога позивача до відповідача виконати свої зобов`язання, які виникли на підставі укладених договорів щодо повернення отриманих коштів, та позовні вимоги обґрунтовано виключно положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють виникли між сторонами правовідносини на підставі укладених договорів. Також колегія суддів вважає, що вказані доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм повну, всебічну та об`єктивну оцінку у своєму рішенні, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03). Крім того, зазначені доводи не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на незаконність судового рішення, і не є визначальними при ухваленні рішення. Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню. Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянуті судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має. Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 20 вересня 2024 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 31 березня 2025 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська ______________________________________ С.М. Сегеда