Постанова Львівський апеляційний суд № 456/1273/24

Справа № 456/1273/24 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М. Провадження № 22-ц/811/3611/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., секретаря: Салати Я.І. з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,- ВСТАНОВИЛА: У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 27 квітня 1990 між ним та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №

367. Вказував, що під час перебування у шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_5 , 1990 р.н., ОСОБА_6 , 1995 р.н., ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначав, що сімейне життя між ними з часом погіршилось, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Стверджував, що він та ОСОБА_3 мають протилежні погляди на шлюб та сім`ю, ведення спільного господарства та сумісне проживання ними припинено. Також зазначав, що шлюб розривається вдруге і подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін. Просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_3 , зареєстрований 27 квітня 1990 відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №

367. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 жовтня 2024 року позов задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 27 квітня 1990 відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №

367. Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі покликається на те, що подані позивачем разом із позовом до суду копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно - житловий будинок в м.Стрий Львівської області та копія будинкової книги для прописки громадян не являються доказами проживання дітей з позивачем та перебування дітей на утриманні позивача, про що мною було зазначено у відзиві на позов. Вказує, що у відзиві на позов нею суду було повідомлено про те, що в дійсності їхні з позивачем неповнолітні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають з нею та перебувають на її утриманні. Наведене було підтверджене: - відміткою в паспорті про зареєстроване місце проживання, з якої вбачається, що моє зареєстроване місце проживання - квартира АДРЕСА_1 ; - довідкою №3 від 11 квітня 2024 року про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, яка видана ОСББ «Центральний 80» в м.Світловодськ, з якої вбачається, що наші з позивачем діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають зі мною в квартирі АДРЕСА_1 , як члени сім`ї; - актом обстеження умов проживання від 11 квітня 2024 року, який складений працівниками Служби у справах дітей Світловодської міської ради, та яким підтверджується те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають саме зі мною. Стверджує, що саме названий вище акт обстеження, складений уповноваженими особами, достеменно підтверджує факт проживання їхніх з позивачем дітей саме з нею та, відповідно, факт перебування дітей на її утриманні. Однак зазначає, що названі документи судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не відображені, правову оцінку таким доказам судом не надано. Просить рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 жовтня 2024 року скасувати, справу направити до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області за встановленою підсудністю. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 ОСОБА_2 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом та матеріалами справи встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 22 серпня 2013 Стрийським МВ ГУДМС України у Львівській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Кірове Бориспільського району Київської області. Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 10 серпня 2000 Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Кіровоград. ОСОБА_1 та ОСОБА_9 27 квітня 1990 уклали шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №

367. Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим 13 березня 1991 року серія НОМЕР_3 . Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 06 жовтня 2009 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 06 жовтня 2009 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04 червня 2015 року одноквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , належить на підставі приватної спільної часткової форми власності по 1/6 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , на підставі рішення виконкому від 27.08.2014 №197. В суді першої інстанції представником позивача адвокатом Янів М.В. до матеріалів справи також долучено оригінал повторного свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_6 від 19.04.2024, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 367; Згідно довідки №40 від 03 червня 2024 року, виданої спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів №57 з поглибленим вивченням англійської мови Шевченківського району м. Києва, про те, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно навчається в школі №57 м. Києва в 8 «в» класі; Відповідно до витягу з реєстру Стрийської територіальної громади №2024/006019620 від 23 травня 2024 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , від 23 квітня 2013 року; Згідно витягу з реєстру Стрийської територіальної громади №2024/006019670 від 23 травня 2024 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , від 23 квітня 2013 року; Довідкою №101 від 18 липня 2024 року, виданою спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів №57 з поглибленим вивченням англійської мови Шевченківського району м. Києва, про те, що ОСОБА_8 , дійсно навчається в школі №57 м. Києва в 9 «б» класі; Згідно довідки №100 від 18 липня 2024 року, виданої спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів №57 з поглибленим вивченням англійської мови Шевченківського району м. Києва, ОСОБА_7 , дійсно навчається в школі №57 м. Києва в 9 «б» класі. Згідно довідки №2846 від 30 вересня 2024 року м. Варшава, видана ТОВ «Перша Українська школа» про те, що ОСОБА_7 дійсно навчається у 9-В класі ЗОШ ТОВ «Перша Українська школа» з 01 вересня 2024 року на дистанційній формі з елементами очного навчання; Відповідно до довідки №2847 від 30 вересня 2024 року м. Варшава, виданої ТОВ «Перша Українська школа» ОСОБА_7 дійсно навчається у 9-В класі ЗОШ ТОВ «Перша Українська школа» з 01 вересня 2024 року на дистанційній формі з елементами очного навчання. Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя. Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них. Статтею 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР(475/97-ВР) від 17.07.1997) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. ОСОБА_1 мотивував позов тим, що в нього з ОСОБА_3 протилежні погляди на шлюб та сім`ю, ведення спільного господарства та сумісне проживання ними припинено і подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін. Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя. Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Згідно із ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», зазначено, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі. Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу в судовому порядку, а також те, що з моменту звернення ОСОБА_1 до суду із вказаним позовом пройшло вже більше року і за час розгляду справи у сторін було достатньо часу для можливості примирення подружжя, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги щодо того, що вказана цивільна справа не підсудна Стрийському міськрайонному суду Львівської області з покликанням на те, що діти сторін ОСОБА_7 та ОСОБА_7 навчаються ТОВ «Перша Українська школа» на дистанційній формі з елементами очного навчання не спростовують того, що діти сторін зареєстровані разом з позивачем за адресою АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до юрисдикції Стрийського міськрайонного суду Львівської області. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 27 березня 2025 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.