Постанова 4811 № 442/2921/23

від 28.03.2025 ·

Справа №442/2921/23 Головуючий у 1 інстанції:Гарасимків Л.І. Провадження №22-ц/811/333/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., секретар: Чиж Л.М., за участі в судовому засіданні представниці відповідача ДСГП «Ліси України» Думич Н.Б., представника позивача ОСОБА_1 Вошика В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Гарасимків Л.І. від 12 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, - в с т а н о в и л а : рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 заборгованість: - за договором поворотної фінансової допомоги № 10 від 29.03.2019 року в сумі 187 000 (сто вісімдесят сім тисяч ) гривень 00 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 33765 (тридцять три тисячі сімсот шістдесят п`ять ) гривень 97 коп. та 3 відсотки річних в сумі 10 670 (десять тисяч шістсот сімдесят ) гривень 42 копійки, всього 231 436 ( двісті тридцять одна тисяча чотириста тридцять шість ) гривень 39 копійок; - за договором поворотної фінансової допомоги № 15 від 13.05.2019 року в сумі 70 000 (сімдесять тисяч ) гривень 00 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 11983 (одинадцять тисяч дев"ятсот вісімдесят три ) гривні 80 коп. та 3 відсотки річних в сумі 3 736 (три тисячі сімсот тридцять шість) гривень 08 копійок, всього 85719 ( вісімдесят п`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 88 копійок; - за договором поворотної фінансової допомоги № 21 від 14.08.2019 року в сумі 288540 (двісті вісімдесят вісім тисяч п`ятсот сорок ) гривень 00 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 49743 (сорок дев`ять тисяч сімсот сорок три ) гривні 64 копійки та 3 відсотки річних в сумі 13200 (тринадцять тисяч двісті) гривень 59 копійок, всього 351 484 ( триста п"ятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні 23 копійки. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в користь ОСОБА_1 6710 гривень сплаченого судового збору. Дане рішення оскаржило Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Дрогобицьке лісове господарство». В апеляційній скарзі просять рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача у користь позивача 231 436,39 грн. заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №10 від 29.03.2019 року, 85 719,99 грн. заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №15 від 13.05.2019 року та 351 484,23 грн. заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №21 від 14.08.2019 року скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог. Вважають, що висновок суду першої інстанції про доведеність факту надання позивачем ДП «Дрогобицьке лісове господарство» поворотної фінансової допомоги за договорами №10 від 19.03.2019р. на суму 187 000 грн., №15 від 13.05.2019р. на суму 70 000 грн. та № 21 від 14.08.2019р. на суму 288 540 грн. є неправильним, суперечить вимогам ч. 1 ст.77, ч. 1 ст.79 ЦПК України, оскільки зроблений на підставі неналежних і недостовірних доказів. Умовами п.1.2 договорів поворотної фінансової допомоги №10 від 29.03.2019р., №15 від 13.05.2019р. та №21 від 14.08.2019р. і вимогами ст,ст.1087, 1088 ЦК України, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що передача коштів в готівковій чи безготівковій формі юридичній особі супроводжується оформленням відповідних документів, які і є належними доказами передачі (сплати) грошових коштів: банківський розрахунковий документ, квитанція до прибуткового касового ордеру тощо. Однак, в матеріалах справи такі належні докази, які б підтверджували факт передачі готівкою у касу чи сплати на банківський рахунок позивачем ДП «Дрогобицьке лісове господарство» відповідних сум поворотної фінансової допомоги за договорами №10 від 29.03.2019р., №15 від 13.05.2019р. та№ 21 від 14.08.2019р. відсутні. Так, банківські виписки AT АКБ «Львів» за 29.03.2019р., 13.05.2019р., 14.08.2019р. не містять інформації про платника - ОСОБА_1 (позивач), про договори поворотної фінансової допомоги №10 від 29.03.2019р №15 від 13.05.2019р. та №21 від 14.08.2019р. чи іншої інформації, яка б підтвержувала, що зараховані на рахунок ДП «Дрогобицьке лісове господарство» 29.03.2019р., 13.05.2019р., 14.08.2019р. грошові кошти були коштами поворотної фінансової допомоги, наданої позивачем - ОСОБА_1 . Вищенаведеним підтверджується, що при прийнятті оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції зробив висновок про доведеність факту надання позивачем відповідних сум поворотної фінансової допомоги за договорами №10 від 29.03.2019р., №15 від 13.05.2019р. та № 21 від 14.08.2019р. за відсутності належних доказів. Також відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивача 187 000 грн. поворотної фінансової допомоги з 3% річних та інфляційними нарахуваннями за договором N?10 від 29.03.2019р. суд першої інстанції порушив положення ст.13 ЦПК України, оскільки при вирішенні даної справи вийшов за межі позову в частині підстав позову. Позивач - ОСОБА_1 свої позовні вимоги про стягнення 187 000 грн. поворотної фінансової допомоги та нарахованих 33 765,97 грн. інфляційних і 10 670,42 грн. 3% річних обгрунтовував укладенням між ним і ДП «Дрогобицьке лісове господарство» договору N?10 поворотної фінансової допомоги від 29.03.2019р., будь-яких доказів про надання ним ДП «Дрогобицьке лісове господарство» 187 000 грн. поворотної фінансової допомоги згідно договору N? 10 від 29.03.2019р. позивачем не було надано. Задоволивши позов в частині стягнення з відповідача в користь позивача 187 000 грн. поворотної фінансової допомоги, 33 765,97 грн. інфляційних, 10 670,42 грн. 3% річних за договором №10 поворотної фінансової допомоги від 29.03.2019р., суд першої інстанції порушив вимоги ст.13 ЦПК України, оскільки в документах AT АКБ «Львів» щодо суми 187 000 грн., яка вносилась ДП «Дрогобицьке лісове господарство» на свій банківський рахунок даним підприємством в заяві №325 від 29.03.2019р. зазначено про внесення таких коштів згідно іншого договору - №9 від 29.03.2019р., яким позивач свої позовні вимоги в даній справі не обґрунтовував. В судове засідання позивач не з`явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що він повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, а також те, що його інтереси у судовому засіданні захищав представник з належними повноваженнями. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці відповідача на підтримання апеляційної скарги, представника позивача в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви осіб, що беруть участь у справі в межах доводів позовної заяви, відзиву на неї, апеляційної скарги, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи (їх представників) у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 610, 1046,1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 206, 258, 263-265, 268, 358 ЦПК України тазадовольняючи позов частково, виходив з того, що 16.11.2018 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги №

1. Згідно п. 1.1 - 1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 150 000 гривень. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору). 28.12.2018 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги №

4. Згідно п. 1.1 - 1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 436 000 гривень. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору). 29.03.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги № 10.Згідно п. 1.1 - 1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 187 000 гривень. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору). 22.04.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги №

13. Згідно п. 1.1 - 1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 565 200 гривень. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору). 13.05.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги № 15.Згідно п. 1.1 - 1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 70 000 гривень. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору). 14.08.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги № 21.Згідно п. 1.1 - 1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 288540 гривень. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору). Як вбачається з листа Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 25.07.2023, банк повідомив, що ОСОБА_1 не вносив поворотну фінансову допомогу на рахунки Державного підприємства " Дрогобицьке лісове господарство" в період 16.11.2018-17.11.2018, 28.12.2018-29.12.2018, 29.03.2019-01.04.2019, 22.04.2019-23.04.2019, 13.05.2019 -14.05.2019, 14.08.2019 -15.08.2019, та долучено виписку по рахунку за вказані періоди на CD диску. Згідно листа АТ АКБ «Львів» від 04.08.2023 року, банк повідомив, що ОСОБА_1 не вносив поворотну фінансову допомогу на рахунки Державного підприємства " Дрогобицьке лісове господарство" в період 16.11.2018, 28.12.2018, 22.04.2019 та долучено документи про рух коштів та залишки коштів на рахунку за вказані періоди. Крім того додано завірені документи подані Державним підприємствои " Дрогобицьке лісове господарство" у період 29.03.2019 та 14.08.2019 та рух коштів по рахунку. При внесенні поворотної фінансової допомоги 13.05.2019 року в АТ АКБ " Львів" відсутні документи, так як Державним підприємством "Дрогобицьке лісове господарство" не надавалось, але рух коштів по рахунку за 13.05.2023 року додано. Суд дійшов висновку, що вимоги позивача слід задовольнити частково. Оскільки, відповідно до листа АТ АКБ «Львів» від 04.08.2023 року, та долучених до нього виписок про рух коштів, вбачається, що ОСОБА_1 вносив поворотну фінансову допомогу на рахунки Державного підприємства " Дрогобицьке лісове господарство" у період 29.03.2019, 14.08.2019 та 13.05.2023 року. А тому, суд дійшов висновку про факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами № 10 від 29.03.2019 року в сумі 187 000 грн., № 15 від 13.05.2019 року в сумі 70 000 грн. та № 21 від 14.08.2019 року в сумі 288540 грн. Посилання представника позивача на виписки по рахунках в банках та твердження про те, що ОСОБА_1 вносив кошти в банк саме по договорах № 10 від 29.03.2019 року в сумі 187 000 грн., № 15 від 13.05.2019 року в сумі 70 000 грн. та № 21 від 14.08.2019 року в сумі 288540 грн. є належним та беззаперечним доказом, оскільки відомості у такій виписці банку вказують на конкретний договір поворотної фінансової допомоги, сторони такого договору чи його ціну (яка в даному випадку співпадає з розміром внесених на рахунок банку коштів). Разом з тим, позивачем не надано суду касового ордера, квитанції чи будь якого іншого документа на підтвердження решту заявлених вимог, а саме по договорах № 1 від 16.11.2018 р., № 4 від 28.12.2018 р. № 13 від 22.04.2019 р. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та вимогам закону, в частині ж задоволення позовних вимог зроблені без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають, обставини, які суд вважав встановленими не доведені, а тому рішення суду підлягає частковому скасуванню. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, в якому просив: - стягнути з Державного підприємства Дрогобицьке лісове господарство на користь ОСОБА_1 за договорами поворотної фінансової допомоги з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі 2 096 403,59 (два мільйони дев`яносто шість тисяч чотириста три гривні 59 коп.), що складається: суму позики - 1 696 740,00 (один мільйон шістсот дев`яносто шість тисяч сімсот сорок гривень 00 коп.);сума інфляційних втрат - 302 542,44 (триста дві тисячі п`ятсот сорок дві гривні 44 коп.);сума 3 % річних - 97 121,15 (дев`яносто сім тисяч сто двадцять одна гривня 15 коп.). В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що між позивачем та ДП «Дрогобицьке лісове господарство» укладено вище вказані договори поворотної фінансової допомоги. Сума позики за даними договорами складає 1696740.00 грн. Договорами встановлено, що позика надається строком на один рік та позичальник має право повернути позику достроково. У зв`язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку не повернуто позивачу грошові кошти за договором про поворотну фінансову допомогу, дає йому право вимагати від відповідача стягнення неповернутої поворотної безпроцентної фінансової допомоги з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних. Відтак, останній змушений був звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав. З вищенаведених підстав просив суд позов задовольнити. Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2018 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги №

10. Згідно п. 1.1 - 1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 187 000 гривень. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору). 22.04.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги №13. Згідно п. 1.1 - 1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 565 200 гривень. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору). 13.05.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги №

15. Згідно п. 1.1 - 1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 70 000 гривень. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору). 14.08.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги №

21. Згідно п. 1.1 - 1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 288540 гривень. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору). З банківських виписок, наданих AT АКБ «Львів» за 29.03.2019, 13.05.2019, 14.08.2019 вбачається, що 29.03.2019 на банківський рахунок ДП «Дрогобицьке лісове господарство» було внесено 187 000 грн, платник - AT АКБ «Львів», призначення платежу - безвідсоткова поворотна фінансова допомога; 13.05.2019 на банківський рахунок ДП «Дрогобицьке лісове господарство» було внесено 70 000 грн, платник - AT АКБ «Львів», призначення платежу - безвідсоткова поворотна фінансова допомога; 14.08.2019 на банківський рахунок ДП «Дрогобицьке лісове господарство» було внесено 577 080 грн, платник - AT АКБ «Львів», призначення платежу - безвідсоткова поворотна фінансова допомога. Із заяви ДП «Дрогобицьке лісове господарство» № 325 від 29.03.2019 вбачається, що внесено кошти у сумі 187 000 грн згідно договору № 9 від 29.03.2019 від ОСОБА_1 . Як вбачається з листа Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 25.07.2023, банк повідомив, що ОСОБА_1 не вносив поворотну фінансову допомогу на рахунки Державного підприємства " Дрогобицьке лісове господарство" в період 16.11.2018-17.11.2018, 28.12.2018-29.12.2018, 29.03.2019-01.04.2019, 22.04.2019-23.04.2019, 13.05.2019 -14.05.2019, 14.08.2019 -15.08.2019, та долучено виписку по рахунку за вказані періоди на CD диску. Згідно листа АТ АКБ «Львів» від 04.08.2023 року, банк повідомив, що ОСОБА_1 не вносив поворотну фінансову допомогу на рахунки Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» в період 16.11.2018, 28.12.2018, 22.04.2019 та долучено документи про рух коштів та залишки коштів на рахунку за вказані періоди. Крім того додано завірені документи подані Державним підприємством "Дрогобицьке лісове господарство" у період 29.03.2019 та 14.08.2019 та рух коштів по рахунку. При внесенні поворотної фінансової допомоги 13.05.2019 року в АТ АКБ "Львів" відсутні документи, так як Державним підприємством "Дрогобицьке лісове господарство" не надавалось, але рух коштів по рахунку за 13.05.2023 року додано. Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно із частиною першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина другої статті 640 ЦК України. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей (стаття 1047 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17 міститься висновок, що реальним (від лататинського res- річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії. Статтею 1087 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договорів поворотної фінансової допомоги) визначені форми здійснення розрахунків між юридичними і фізичними особами. Згідно із ч.1, 3 ст. 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України. Відповідно до частини другої статті 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1088 ЦК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків. Преамбулою Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148, визначено, що це положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами. Пунктом 10 частиною 3 розділу І Положення визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Касові операції - операції суб`єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку (п.12); Книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форма відповідної книги обліку доходів і витрат затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України (п.14); Згідно із п. 10, 11 Положення розділу ІІ розрахунки суб`єктів господарювання та фізичних осіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, для подальшого її переказу на рахунки інших суб`єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими. Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті (додаток 5) (п.39 IV розділу Положення). Відповідно до п. 25 Положення приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16 липня 1999 року (чинного на час укладення договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно із ч.2 ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 629/5364/13-ц (провадження № 61-22477св18), зазначено, що «договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови, договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей. Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд в справах цієї категорії. При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним. У разі встановлення отримання позичальником меншої кількості грошей або речей, ніж вказано в договорі, вважається, що договір був укладений на фактично одержану ним кількість грошей або речей. Законодавством визначено, що момент переходу права власності на предмет позики залежить від того, що саме передається позичальникові за договором. Право власності на готівкові грошові кошти виникає у позичальника в момент фактичної передачі йому таких коштів позикодавцем». У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 жовтня 2018 року в справі №924/1096/17 вказано, що договір позики є класичним прикладом реального договору, про що свідчить положення абзацу 2 частини 1 статті 1046 ЦК України. Така норма сформульована імперативно. Окрім того, із дефініції даного договору, яка закріплена в абзаці 1 частини 1 статті 1046 ЦК України, можна зробити висновок, що оскільки позика спрямована до обов`язку повернути взяте в позику, то немає позики там, де не було заздалегідь взято в позику, тому що тоді не може бути мови про повернення. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що сторонами справи не було доведено факту передання позикодавцем (відповідачем) грошових коштів позичальнику (позивачу), дійшли висновку, що наявні договори між позивачем та відповідачем в якості договорів позики є неукладеними. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами № 10 від 29.03.2019 року в сумі 187 000 грн, № 15 від 13.05.2019 року в сумі 70 000 грн та № 21 від 14.08.2019 року в сумі 288540 грн. Посилання представника позивача на виписки по рахунках в банках та твердження про те, що ОСОБА_1 вносив кошти в банк саме по договорах № 10 від 29.03.2019 року в сумі 187 000 грн, № 15 від 13.05.2019 року в сумі 70 000 грн та № 21 від 14.08.2019 року в сумі 288540 грн є належним та беззаперечним доказом, оскільки відомості у такій виписці банку вказують на конкретний договір поворотної фінансової допомоги, сторони такого договору чи його ціну (яка в даному випадку співпадає з розміром внесених на рахунок банку коштів). Однак, колегія суддів не погоджується із вказаними висновком враховуючи таке. Предметом доказування у даній справі є саме встановлення обставин виникнення між сторонами правовідносин з надання поворотної фінансової допомоги (позики) за договором, а конкретно: факту надання грошових коштів позивачем та прийняття їх відповідачем. З матеріалів справи вбачається, що листом АТ «Державний ощадний банк України» від 25.07.2023, банк повідомив, що ОСОБА_1 не вносив поворотну фінансову допомогу на рахунки Державного підприємства " Дрогобицьке лісове господарство" в період 16.11.2018-17.11.2018, 28.12.2018-29.12.2018, 29.03.2019-01.04.2019, 22.04.2019-23.04.2019, 13.05.2019 -14.05.2019, 14.08.2019 -15.08.2019. Згідно листа АТ АКБ «Львів» від 04.08.2023 року, ОСОБА_1 не вносив поворотну фінансову допомогу на рахунки Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" в період 16.11.2018, 28.12.2018, 22.04.2019 та долучено документи про рух коштів та залишки коштів на рахунку за вказані періоди. У пункті 1.2 договорів поворотної фінансової допомоги № 10 від 29.03.2019, № 15 від 13.05.2019 та № 21 від 14.08.2019 зазначено, що ці договори є укладеними з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею і відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Умовами п.1.2 договорів поворотної фінансової допомоги та вимогами ст.ст. 1087, 1088 ЦК України, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що передача коштів в готівковій чи безготівковій формі юридичній особі супроводжується оформленням відповідних документів, які і є належними доказами передачі (сплати) грошових коштів: банківський розрахунковий документ, квитанція до прибуткового касового ордеру, тощо. Однак, в матеріалах справи належні докази, які б підтверджували факт передачі готівкою у касу чи сплати на банківський рахунок позивачем ДП «Дрогобицьке лісове господарство» відповідних сум поворотної фінансової допомоги за договорами №10 від 29.03.2019, №15 від 13.05.2019 та № 21 від 14.08.2019 відсутні. Більше того, позивачем не зазначено коли та в якій формі (готівковій чи безготівковій) ним передавалась ДП «Дрогобицьке лісове господарство» поворотна фінансова допомога, які документи та ким йому надавались в підтвердження надання коштів поворотної фінансової допомоги, а також не зазначено причин відсутності в нього таких документів, які б достеменно підтверджували факт надання поворотної фінансової допомоги. З банківських виписок, наданих AT АКБ «Львів» за 29.03.2019, 13.05.2019, 14.08.2019 вбачається, що 29.03.2019 на банківський рахунок ДП «Дрогобицьке лісове господарство» було внесено 187 000 грн, платник - AT АКБ «Львів», призначення платежу - безвідсоткова поворотна фінансова допомога (а.с. 79); 13.05.2019 на банківський рахунок ДП «Дрогобицьке лісове господарство» було внесено 70 000 грн, платник - AT АКБ «Львів», призначення платежу - безвідсоткова поворотна фінансова допомога (а.с. 81 зворот); 14.08.2019 на банківський рахунок ДП «Дрогобицьке лісове господарство» було внесено 577 080 грн, платник - AT АКБ «Львів», призначення платежу - безвідсоткова поворотна фінансова допомога (а.с. 83 зворот). Проте, вищевказані банківські виписки AT АКБ «Львів» не містять інформації про платника ОСОБА_1 та інформації про договори поворотної фінансової допомоги № 10 від 29.03.2019, №15 від 13.05.2019, № 21 від 14.08.2019 чи іншої інформації, яка б підтверджувала факт зарахування коштів поворотної фінансової допомоги саме ОСОБА_1 . Таким чином позивачем не додано доказів, які б підтверджували внесення коштів ОСОБА_1 в якості фінансової допомоги, як у готівковій, так і безготівковій формі на користь ДП «Дрогобицьке лісове господарство». Також, відсутня інформація про надання ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги ДП «Дрогобицьке лісове господарство» згідно договору № 10 від 29.03.2019. Так, в заяві ДП «Дрогобицьке лісове господарство» № 325 від 29.03.2019 (а.с. 69) зазначено, що внесено кошти у сумі 187 000 грн згідно договору № 9 від 29.03.2019 від ОСОБА_1 . Отже, позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення 187 000 грн поворотної фінансової допомоги послався на договір № 10 від 29.03.2019, в той час як кошти перераховані згідно договору № 9 від 29.03.2019, який в матеріалах справи відсутній, а відтак судом не досліджувався. Згідно із випискою по особовому рахунку ДП «Дрогобицький лісгосп» за 14.08.2019 на рахунок ДП «Дрогобицьке лісове господарство» внесено 577 080 грн безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (Інші надходження до каси банку/оприбуткування). Документ НОМЕР_1 . Платником зазначено ПАТ АКБ «Львів» (а.с.83 зворот). За змістом договору №21 поворотної фінансової допомоги від 14.08.2019 сума позики становить 288 540 грн. (п.1.3). Згідно із листом, адресованим начальнику Львівської філії ПАТ «АКБ «Львів» Борсуку М.І. №721 від 14.08.2019 ДП «Дрогобицький лісгосп» повідомило, що в касу банку 14.08.2019 внесено кошти в сумі 577 080,00 грн безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору №21 від 14.08.2019 від ОСОБА_1 в сумі 288 540,00 грн та договору №20 від 14.08.2019 від ОСОБА_2 в сумі 288 540,00 грн (а.с.70). Тобто, своїм листом, адресованими ПАТ «АКБ «Львів», ДП «Дрогобицьке лісове господарство» не заперечувало отримання від ОСОБА_1 зазначених коштів, однак письмових документів, визначених у пункті 1.2 договору поворотної фінансової допомоги, які б підтверджували факт передачі грошей від позикодавця, суду не надано. Вищенаведеним підтверджується, що при прийнятті оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції зробив висновок про доведеність факту надання позивачем відповідних сум поворотної фінансової допомоги за договорами №10 від 29.03.2019, №15 від 13.05.2019 та № 21 від 14.08.2019 за відсутності належних доказів. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт передачі коштів за Договорами поворотної фінансової допомоги № 10 від 29.03.2019 року на суму 187 000 грн, № 15 від 13.05.2019 року на суму 70 000 грн та № 21 від 14.08.2019 року на суму 288 540 грн. Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом про стягнення боргу за вказаними договорами мав підтвердити право вимагати від відповідача виконання боргових зобов`язань, проте всупереч вимогам статті 81 ЦПК України належні докази ним не були надані та судом не здобуті. На зазначене суд першої інстанції належної уваги не звернув, відтак дійшов помилкового висновку про те, що факт надходження коштів згідно вищевказаних договорів на рахунок відповідача підтверджується виписками по особовому рахунку ДП «Дрогобицький лісгосп», наданими АТ АКБ «Львів» та АТ «Державний ощадний банк України». Висновки суду в цій частині суперечать встановленим обставинам справи, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог слід скасувати. Таким чином, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2023 року в частині задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення суду, тобто в частині відмови у задоволенні позовних вимог, слід залишити без змін. Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання апеляційної скарги Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» сплатило 10029 грн судового збору, що підтверджується квитанцією № 1711 від 10.01.2024. Враховуючи, те що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню із задоволенням апеляційної скарги у повному обсязі, кошти в розмірі 10 029 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» задовольнити. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2023 року в частині задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 10 029 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду Повний текст постанови складено 28 березня 2025 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4811 № 442/2921/23

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше