Постанова Львівський апеляційний суд № 461/6609/24

Справа № 461/6609/24 Головуючий у 1 інстанції: Павлюк О. В. Провадження № 22-ц/811/3553/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., без участі сторін,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справуза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИЛА: У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 18 вересня 2018 року між АТ «ЮНЕКС БАНК», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0.022.64.0918.ФО_К, відповідно до умов якого, останній було надано кредит у розмірі 20'000,00 грн., терміном користування до 18 вересня 2021 року (день остаточного повернення кредиту). а позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом а інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, однак ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 31 березня 2021 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 18'147,44 грн., з яких: 9'751,87 грн. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на дату подання позовної заяви); 696,73 грн. - прострочені проценти за кредитом, 7'191,92 - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 5506,92 грн. - штрафи, пеня. У період з квітня 2021 року по грудень 2021 року ОСОБА_1 частково було погашено заборгованість за кредитним договором на суму 5 753,24 грн. в рамках виконавчого провадження НОМЕР_4. 31 березня 2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 31/03-2021, відповідно до умов якого АТ «ЮНЕКС БАНК» відступило ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість за кредитним 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року у розмірі 12'394,20 грн та судові витрати. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2024 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 394 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та 3000 грн витрат на правничу допомогу. Вищезгадане рішення суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його таким, що ухвалене у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Наголошує на тому, що матеріали справи не містять повідомлення про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором, таким чином, вимоги пред?явлені у позові недоведені. Звертає увагу, що позивачем на підтвердження перерахування коштів відповідачці за кредитним договором не надано належних доказів - розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку. Разом з тим, наголошує, що поданих позивачем документах не міститься відомостей про те, що кошти перераховуються на підставі кредитного договору. Відтак, вважає, що не підтверджено факт перерахування коштів саме кредитодавцем. Наголошує, що позивачем не надано суду електронних листів, що могли б підтвердити існування заборгованості у розмірі, що заявлений позивачем до стягнення у даній справі. Також вважає, що надані позивачем розрахунки заборгованості за договором, самі по собі не є безспірним доказом наявності заборгованості, оскільки такі документи складаються одноособово стороною позивача та не є первинними документами, які б підтверджували умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зміст зазначених доказів повністю залежить від волевиявлення кредитора або його правонаступника. Вважає, що ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» у встановленому законом порядку, не довело факту перерахування кредитних коштів за договором. Разом з тим, реєстр права вимоги, не є документами, які підтверджують факти передачі кредитних коштів і не можуть бути доказами в справі на підтвердження доводів позивача про існування будь-яких кредитних зобов?язань перед позивачем. Просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2024 року. 20 грудня 2024 року від представника ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Вважає, рішення суду законним, обґрунтованим та ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням процесуального права. Заперечує проти тверджень апеляційної скарги, що матеріали справи не містять повідомлення про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором. Звертає увагу, що ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» виконало свої зобов`язання щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги відповідно до умов Договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року, оскільки, повідомлення про відступлення права вимоги № 01-22/4510/Ф від 28 січня 2022 року було направлено на адресу реєстрації та проживання відповідачки, зазначену в кредитному договорі. Окрім цього, звертає увагу, що представником позивача в додатку до позовної заяви було додано належним чином завірені копії витягу з реєстру прав вимоги, що є додатком № 1 до договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року, виписку по особовому рахунку банку за період з 18 вересня 2018 року по 31 березня 2021 року та деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року, надані документи підтверджують факт видачі кредиту, його розмір, а також відображають суму заборгованості по кредитному договору. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2024 року - без змін. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення - 28 березня 2025 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Судом та матеріалами справи встановлено, що 18 вересня 2018 року між АТ «ЮНЕКС БАНК», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0.022.64.0918.ФО_К, відповідно до умов якого, останній було надано кредит у розмірі 20'000,00 грн., терміном користування до 18 вересня 2021 року (день остаточного повернення кредиту), а позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом а інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору (а. с. 19-24). Так, п. 1.4 кредитного договору визначено, що позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені цим договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової домовленості сторін або достроково, відповідно до умов договору або чинного законодавства України. Кредит вважається повернутим в момент зарахування суми кредиту в повному обсязі на відповідні рахунки банку з обліку заборгованості позичальника за цим договором. Відповідно до п. 1.5 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує: проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 10,00% річних; комісію за надання кредиту одноразово в розмірі 0,00% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору; комісію за обслуговування кредиту - щомісячно у розмірі 2,49 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів. У пункті 2.1 кредитного договору визначено, що надання кредиту здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 в банку, код банку 322539, за умови сплати позичальником комісій (у разі наявності), встановлених п. 1.5.2 договору. У пункті 2.3 кредитного договору визначено, що погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється позичальником щомісячно в період з 01 до 10 (включно) число кожного місяця протягом строку дії цього договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього договору, у сумі 1'144,00 грн. Якщо 10-те число припадає на неробочий день, погашення платежу здійснюється позичальником в останній робочий день перед таким неробочим днем. Погашення останнього платежу здійснюється не пізніше останнього дня строку кредиту, визначеного в п. 1.1 цього договору. Згідно з п. 2.4 кредитного договору погашення заборгованості за кредитом, комісії за обслуговування кредиту та процентами, а також інших платежів, передбачених умовами цього договору, здійснюється за допомогою регулярного платежу, який був встановлений на поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 позичальника, шляхом безготівкового перерахування суми платежу, визначеного в п. 2.3 цього Договору, та суми інших платежів (при наявності) на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ЮНЕКС БАНК». У пункті 2.6 кредитного договору визначено, що день виникнення простроченої заборгованості починається з наступного дня після закінчення періоду для оплати платежу зазначеного в п. 2.3 цього договору. Погашення простроченої заборгованості за цим договором здійснюється банком самостійно з рахунку у відповідних частинах на відповідні рахунки з обліку заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, передбаченими цим договором у відповідності до черговості погашення заборгованості, що визначена цим договором. При наявності на рахунку будь-якої суми грошових коштів та/або якщо на рахунку немає достатньої суми грошових коштів для погашення простроченої заборгованості, банк здійснює погашення заборгованості в порядку та в черговості передбаченої п. 2.8 цього договору. Відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору, позичальник зобов`язується сплачувати щомісячно платіж по кредиту, комісію за обслуговування та нараховані проценти згідно п. 2.3, 2.4 цього договору, забезпечити повернення отриманого кредиту, комісію за обслуговування і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені цим договором строки. У пункті 4.1 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої за кредитом процентної ставки пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Сума пені не може бути більшою за 15 процентів суми простроченого платежу. Додатком № 1 до кредитного договору № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року визначено Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором (далі - Графік погашення). Згідно з копією графіку погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів, обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за кредитним договором № № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року, загальна сума платежів за кредитом протягом дії договору складає 40'084,56 грн (а. с. 24-25). На підтвердження надання банком кредитних коштів та користування ними Відповідачкою надано виписку по особовому рахунку за період з 18 вересня 2018 року по 31 березня 2021 року (а. с. 32-109). 28 березня 2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1 до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було - Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК». Переможцем електронного аукціону є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-03-19-000106-1 від 28 березня 2021 року (а. с. 127-128). 31 березня 2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 31/03-2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК», у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня2018 року . Відповідно до умов цього Договору ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК» у тому числі і до Відповідачки за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року. Факт набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» щодо Відповідача підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року (а. с. 125). 28 січня 2022 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» направив на адресу Відповідачки письмове повідомлення про відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором (а. с. 110-113). Окрім цього, Відповідачці надано строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором. Повідомлення про відступлення права вимоги № 01-22/4510/Ф від 28 січня 2022 р. було направлено за адресою місця реєстрації та проживання, яка зазначена у кредитному договорі № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року відповідачки: АДРЕСА_1 . Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки умови договору від 18 вересня 2018 року № 0.022.64.0918.ФО_К, укладеного між АТ «ЮНЕКС БАНК» та відповідачкою, остання не виконала, а право грошової вимоги за ним на підставі договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року перейшло до позивача, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі. З таким висновком колегія суддів погоджується виходячи із наступних підстав. Відповідно до частини першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України) Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Встановивши зазначені обставини у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачка зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або відсотків чи комісії матеріали справи не містять. Колегією суддів встановлено, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 . Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо. Окрім цього, матеріалами справи підтверджено факт надання позичальнику грошових коштів у позику в розмірі 20 000 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, що підтверджуєтьсявипискою по особовому рахунку Банку (а. с. 32-109), де міститься інформація, що 18 вересня 2018 року з особового (кредитового) рахунку Банку № НОМЕР_2 відображено операцію з видачі кредитних коштів у сумі - 20 000 грн. 00 коп. , за номером документу, що підтверджує операцію - 6254 і ця сума була зарахована на особистий (поточний) рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 з призначенням платежу «Видача кредиту ОСОБА_1 по кредитному договору № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року». Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів перерахування коштів за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 р. є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи містяться копії документів, які підтверджують факт видачі кредиту, його розмір та суму заборгованості. Разом з тим, апеляційна скарга не містить жодного доказу та не спростовано ОСОБА_1 факту укладення між нею та кредитором згаданого договору і отримання коштів на підставі такого договору. Частиною 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно із статтями 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 статті 1078 ЦК України). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом (стаття 1082 ЦК України). Звертаючись із позовом до суду, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» посилалися на те, що вони набули права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року. Як встановлено, 31 березня 2021року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 31/03-2021, отже, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року починаючи з 31 березня 2021року. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 стверджує, що матеріали справи не містять повідомлення про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором. Проте, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 2.14 Договору факторингу № № 31/03-2021 від 31 березня 2021 р. визначено, що Фактор - ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» самостійно здійснює надсилання Боржникам Повідомлень про відступлення. 28 січня 2022 р. ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» було направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги № 01-22/4510/Ф та надано строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 р., яка складала - 18 147 грн. 44 коп. (а.с. - 110) Повідомлення про відступлення права вимоги № 01-22/4510/Ф від 28 січня 2022 р. було направлено за адресою місця реєстрації та проживання, яка зазначена в кредитному договорі № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 р. відповідача та зазначена нею в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 . Проте, поштове відправлення № 05 050 592 375 21, яким було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги для ОСОБА_1 було повернуто відправнику - ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС». Відтак, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» виконало свої зобов`язання щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги відповідно до умов Договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року, оскільки, повідомлення про відступлення права вимоги № 01-22/4510/Ф від 28 січня 2022 р. було направлено на адресу реєстрації та проживання Відповідачки, зазначену в кредитному договорі. Повернення поштового відправлення не свідчить про порушення зобов`язань Фактора, оскільки надсилання було здійснене за вказаною та підтвердженою адресою. Таким чином, твердження апелянта про відсутність повідомлення про відступлення права вимоги є необґрунтованим. Разом з тим, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредитором за передачу права грошової вимоги та зарахуванням їх на рахунок останніх. 31 березня 2021 р. між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Відповідно до п. 2.1.договору факторингу визначено, що в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, фактор зобов`язується за плату передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами в обсязі і на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Права грошової вимоги вважаються віступленими фактору в день підписання акту прийому передачі прав вимоги за умови отримання клієнтом суми фінансування. Після переходу прав вимоги до фактора, останні стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідного права вимоги у розмірі зазначеному в реєстрі прави вимоги. Додатком № 2 до договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 р. є акт прийому- передачі прав вимоги, який підписаний між сторонами договору факторингу 31 березня 3021 року та скріплений печатками. Акт прийому-передачі прав вимоги, який є додатком до договору факторингу, підтверджує завершення операції з відступлення прав. Пунктом 3.1. договору факторингу встановлено, що сторони засвідчують, що грошові кошти, які становлять суму фінансування, перераховані Фактором в безготівковій формі на рахунок Клієнта в повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором шляхом їх безготівкового зарахування в сумі 4 850 000 грн. 000 коп. на рахунок Клієнта № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ЮНЕКС БАНК» м. Київ. Додатком № 12 до позовної заяви було додано платіжне доручення № 63 від 31 березня 2021 р. відповідно до якого ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» здійснено на користь АТ «ЮНЕКС БАНК» оплату згідно договору факторингу № 31/03-2021 від 03 березня 2021 р. на суму 4 850 000 грн. 00 коп. Надане платіжне доручення № 63 від 31 березня 2021 р., підтверджує здійснення ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» оплати на користь АТ «ЮНЕКС БАНК» у сумі 4 850 000 грн., є офіційним фінансовим документом, який належним чином підтверджує факт виконання умов Договору факторингу. Зазначений платіж відповідає сумі фінансування, визначеній у п. 3.1 Договору факторингу та відображає виконання обов`язків Фактора перед Клієнтом. Таким чином, Акт прийому-передачі та платіжне доручення, що є додатками позовної заяви № 9 та 12 є взаємопов`язаними і повністю підтверджують виконання договірних зобов`язань обома сторонами. Відтак, твердження в апеляційній скарзі про відсутність доказів сплати грошових коштів новим кредитором первісному кредитору є необґрунтованим, оскільки надане платіжне доручення № 63 від 31 березня 2021 р. разом із актом прийому-передачі прав вимоги від 31 березня 2021 р. підтверджують, що сума фінансування за договором факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 р. в розмірі 4 850 000 грн. була перерахована в повному обсязі в безготівковій формі на рахунок АТ «ЮНЕКС БАНК», а право вимоги за кредитними договорами, включно з кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 р., який було укладено між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 , було належним чином передано ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС». Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Таким чином, звертаючись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідачки грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем. Однак, відповідачка свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 31 березня 2021 року, відповідно до Реєстру прав вимог, утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 18'147,44 грн., з яких: - 9'751,87 грн. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на дату подання позовної заяви); - 696,73 грн. - прострочені проценти за кредитом; - 7'191,92 - прострочена комісія за обслуговування кредиту; - 506,92 грн. - штрафи, пеня. Проте, у період з квітня 2021 р. по грудень 2021 р. ОСОБА_1 частково було погашено заборгованість за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 р. на суму - 5'753 грн. 24 коп. (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят три гривні 24 копійки) в рамках виконавчого провадження № 63491862 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича № 20739 від 25.08.2020 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» заборгованості за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 травня 2022 року у справі № 466/48/22 провадження № 2/466/1065/22 за позовом до ОСОБА_1 Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК», треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису № 20739 від 25 серпня 2020 таким, що не підлягає виконанню, що не підлягає виконанню, позов - задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню - виконавчий напис № 20739 від 25 серпня 2020 року, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року в розмірі - 15 609,55 грн. Отже, станом на день звернення до суду з позовною заявою розмір заборгованості Відповідачки за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 перед позивачем становив - 12 394 грн. 20 коп. Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц дійшов правового висновку, що «Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.» Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2021 року по справі № 278/2177/15-ц (отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором». З огляду на викладене вище, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором № 0.022.64.0918.ФО_К від 18 вересня 2018 року у розмірі 12 394,20 грн. ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надала суду контррозрахунку на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем. Разом з цим, відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження погашення нею тіла кредиту, не спростувала тверджень позивача про наявність у неї заборгованості по тілу кредиту та відсотках саме у такому розмірі. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2024 року підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 28 березня 2025 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.