Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/498/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/498/24 Перша інстанція суддя Малих О.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 та Військово-лікарській комісії Військової частини НОМЕР_1 , а саме: - визнання протиправною та скасування постанови, оформленою довідкою № 4607 від 02 грудня 2023 року, щодо результатів проведеного медичного огляду солдата ОСОБА_1 ; - зобов`язання повторно провести медичний огляд солдата ОСОБА_1 . Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року залишено без задоволення позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції помилково встановлено обставини даної справи, без врахування наданих позивачем доказів, що доводять помилковість висновків військово-лікарської комісії щодо стану здоров`я позивача, які викладено в оскаржуваній довідці. В свою чергу, Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення позову без задоволення, так як у межах спірних правовідносин Військовою частиною НОМЕР_1 не порушено вимог законодавства та прав позивача. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 1994 року народження, призваний у Збройні сили України ІНФОРМАЦІЯ_2 з квітня 2023 року. Влітку 2023 року позивача направлено для проходження ВЛК до м. Дніпро. При цьому, 12 квітня 2023 року проведено аудіометрію, аналіз результатів якої визначив двобічне ураження слуху зі сприйняттям шепітної мови до 5 м на кожне вухо. Також, 21 серпня 2023 року за результатами проведеної мультизрізової комп`ютерної томографії (Мультизрізова комп`ютерна томографія головного мозку, Мультизрізова комп`ютерна томографія поперекового відділу хребта) встановлено діагноз: KT-ознаки остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта із протрузіями м/х дисків: L4-L5 з помірною двосторонньою латералізацією, здавленням дурального мішка та незначною компресією корінців; па рівні L5-S1 із помірною двосторонньою латералізацією. здавленням дурального мішка, утворенням стенозу с/м каналу та незначною компресією корінців. Початкові прояви спондилоартрозу. Інтракорпоральні грижі (Шморля) суміжних замикальних платівок Th 12-LІ, L1-L2 хребців. Spina bafida posterior S4-S5 хребців. Лівосторонній сколіоз, помірно виражений. За висновком проведеного 21 серпня 2023 року УЗД органів черевної порожнини: Ехо-ознаки хронічного пієлонефриту, мікролітіаза, калікоектазії лівої нирки, дифузних змін передміхурової залози. Також, 16 листопада 2023 року за висновком УЗД серця встановлено діагноз: пролабування мітрального клапана І ст., з регургітацією 1 ст. ФВ 67,6 %. Рекомендовано консультація кардіолога та терапевта. Крім того, 30 листопада 2023 року за проведеною езофагогастродуоденоскопією встановлено діагноз: атрофічний антральний гастрит. Еритематозна дуоденопатія. Рефлюкс-езофагіт Аст. Рекомендовано консультація гастроентеролога. Згідно довідки ВЛК ВЧ НОМЕР_2 від 22 серпня 2023 року № 1883, діагноз позивача: гостра дискогенна радикулопатія сегментів L4-S1 на тлі остеохондрозу, деформуючого спондильозу, спондилоартрозу попереково-крижового відділу хребта, протрузій міжхребцевих дисків L4-L5-S1 у вигляді вираженого больового і міоторнічного синдромів, незначних сенсомоторних розладів нижніх кінцівок, помірних порушень відділу хребта. Сечокам`яна хвороба: конкременти лівої нирки без урогідронефрозу. ХНН-0. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови на відстані до 5 метрів на обидва вуха. Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Міопатія легкого ступеню обох очей (OD/OS = 2,0D/2,0 D). Захворювання HІ, не пов`язані з проходженням військової служби. Відповідно до довідки Військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_3 від 02 грудня 2023 року № 4607, дiагноз позивача: двобічна сенсоневральна приглухуватість зi сприйняттям шепiтної мови до 5,0м на лiве вухо, до 4,5м на праве вухо. Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Мiжхребцевий остеохондроз поперекового вiддiлу хребта протрузія L4-5, спондилоартроз, грижi Th12-Ll, L1-2, Spina bafida роstеriоr S4-S5, лiвобiчний сколiоз з больовим синдромом та незвачним порушенням функції. Хронiчна вертеброгенна люмбалгiя, фаза peмісії. Iдiопатичний пролапс мiтрального клапана з регургiтацiею l ст. СН

0. ФВ - 67 %. Хрнiчний гастродуоденiт в стадіїi нестiйкої peмісii без порушення функцii. Рефлюкс-езофагiт А, ремiсiя. Захворювання HІ, не пов`язані з проходженням військової служби. На пiдставi ст. 64в, 23г, 38г, 52г графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано придатним до військової служби. Не погодившись з формулюванням довідки ВЛК ВЧ НОМЕР_1 від 02 грудня 2023 року № 4607, позивач звернувся з даним позовом до суду. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позову, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. При цьому, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі Положення № 402). Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Згідно пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення № 402, на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого. Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями. Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК. Голова та члени ВЛК, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи. Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями. Військовослужбовцям, які проходять медичний огляд у зв`язку з продовженням контракту, обов`язково виконуються дослідження крові на антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HBsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV). Згідно пункту 6.9 глави 6 розділу II Положення № 402, при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я. Згідно пункту 6.13 глави 6 розділу II Положення № 402, на підставі постанови ВЛК відпустка для лікування у зв`язку з хворобою надається військовослужбовцям на 30 календарних днів, а за медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування - на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) продовжується ВЛК на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів. Згідно пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). В свою чергу, додатком № 1 до Положення № 402 є Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві. Додатком № 1 до Положення № 402 є Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві. При цьому, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), оформленої довідкою № 4607 від 02 грудня 2023 року, щодо результатів проведеного медичного огляду солдата ОСОБА_1 . В даному випадку, позивач вважає зазначений висновок ВЛК протиправним, так як комісією не враховано усіх наданих позивачем документів щодо стану його здоров`я, усіх захворювань позивача, а також без врахування необхідності направлення позивача на стаціонарне лікування. В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, колегія суддів зазначає наступне. Так, згідно ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Аналогічним чином, згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, Верховним Судом у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 806/526/16) зазначено, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Між тим, враховуючи зміст та обсяг доводів позивача, колегія суддів вважає, що лише факт наявності в попередній довідці ВЛК ВЧ НОМЕР_4 від 22 серпня 2023 року висновку про необхідність проходження позивачем стаціонарного лікування у невралгічному відділені, колегія суддів не може вважати протиправними оскаржувані висновки ВЛК від 02 грудня 2023 року про придатність позивача до військової служби, оскільки стан здоров`я позивача у відповідний період міг зміниться. З іншого боку, колегія суддів не приймає доводів позивача про те, що комісією не враховано усіх наданих позивачем документів щодо його стану здоров`я, так як наданий до суду висновок мультизрізової компютерної томографії від 21 серпня 2023 року не суперечить спірним висновкам ВЛК. Крім того, колегія суддів враховує, що під час проходження медичного огляду військовослужбовець мав право та обов`язок надавати додаткові медичні документи щодо стану свого здоров`я. В свою чергу, самі лише пояснення позивача про те, що він не проходив стаціонарного лікування у неврапатолога за попереднім висновком ВЛК, на переконання колегії суддів, не спростовують достовірності оскаржуваного висновку ВЛК. З іншого боку, варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року (справа № 160/7153/20) у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду. Так, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2025 року (справа № 240/13173/22), від 26 лютого 2025 року (справа № 600/3273/22-а), від 12 лютого 2021 року (справа № 820/5570/16), від 12 червня 2020 року (справа № 810/5009/18) про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду. Так, дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади. Тобто, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права. В даному випадку, щодо доводів позивача про поверхове обстеження його стану здоров`я, колегія наголошує, що позивач не зазначає конкретних назв хвороб та ступінь порушення функції свого здоров`я, які не враховано в оскаржуваній постанові, або викладено у недостовірній формі, з посиланнями на статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, які свідчать про непридатність або обмежену придатність до служби. При цьому, враховуючи наявність зазначених дискреційних повноважень у суб`єкта владних повноважень, колегія суддів не може самостійного визначити необхідність направлення позивача на додаткове лікування, або змінити визначений позивачу діагноз на підставі пояснень чи бажання позивача. З іншого боку, як зазначено в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2025 року (справа № 240/13173/22) та від 26 лютого 2025 року (справа № 600/3273/22-а), позивач має право подати скаргу на дії регіонального ВЛК до Центральної військово-лікарської комісії. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин судом першої інстанції зроблено вірний висновок про відсутність достатніх підстав для скасування оскаржуваного рішення. При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян