Постанова 4857 № 460/12276/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/12276/24 пров. № А/857/34009/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я., розглянувши у порядку письмового провадження в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 460/12276/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії (рішення першої інстанції ухвалене суддею Комшелюк Т.О. в м. Рівне в порядку письмового провадження), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ, Управління, орган пенсійного забезпечення, пенсійний орган) в якому просить: - визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ від 07.10.2024 року № 262840023089 щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 30.09.2024 року; - зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону № 1058-IV, починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 30.09.2024 року. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема, інформація щодо розділу, підрозділу, пункту, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи, підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць та зайнятості працівника на роботах зазначених в трудовій книжці не менш як 80% робочого часу. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.09.2024 звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком за списком №2 на умовах пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV. Вказана заява та додані до неї документи за принципом екстериторіальності розглядалися ГУ ПФУ. Рішенням відповідача від 07.10.2024 № 262840023089 відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV. Зазначено, що вік заявника становить 55 років 2 дні (за необхідних 55 років). Страховий стаж 37 років 5 місяців 1 день (за необхідних не менше 30 років). Пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 документами не підтверджено. Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах необхідно подати уточнюючу довідку, що визначає право на пенсію на пільгових умовах (додаток 5) відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі Порядок № 637), накази про атестацію робочих місць та переліки до них. Не погоджуючись з відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. З матеріалів справи встановлено, що відповідачем вказано на відсутність у позивача необхідного спеціального стажу роботи за Список № 2 12 років 6 місяців. Разом з тим, наявність загального страхового стажу (не менше 30 років) та досягнення позивачем визначеного законом віку (55 років) відповідачем не оспорюється. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. При цьому, пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №

637. Списки № 1, 2, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах», застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 р. № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення»; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Згідно із статтею 62 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Так, згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (дата заповнення 01.10.1986): - запис № 5 від 22.02.1990 прийнятий учнем заточника в цех 25 Заводу «Червоний екскаватор» (наказ №223 від 19.02.1990); - запис № 6 від 09.07.1990 присвоєний 3 розряд заточника в інструментальному цеху 25 (розп. № 102к від 10.07.1990) - після запису № 6 міститься штамп: «АТЕК Акціонерне товариство по виробництву екскаваторів. Попередні назви: Завод «Червоний екскаватор», «Київський екскаваторний завод». - запис № 7 від 20.04.1993 присвоєний 4 розряд заточника в інструментальному цеху 25 (розп. 35к від 17.05.1993); - запис № 8 від 01.02.1995 переведений заточником 4 розряду в цех 25 т/к (наказ №322 від 30.12.1994); - запис № 9 від 27.06.1995 присвоєний 5 розряд заточника в цеху 25 т/к (розп. № 31к від 29.06.1995); - запис № 10 від 09.06.1999 робоче місце атестоване по спеціальності заточник, зайнятого заточкою металевих виробів та інструментів абразивними кругами сухим способом, список № 2, шифр 2151200а-1753а (наказ № 29 ГД від 09.06.1999); - запис № 11 від 28.12.1999 освоїв другу професію шліфувального 3 розряду в цеху 25 т/к (розп. № 37к від 29.12.1999); - запис № 12 від 10.01.2000 звільнений у зв`язку з скороченням штату відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ № 11 від 10.01.2000); - запис № 13 від 17.01.2000 прийнятий в дослідно-експериментальне виробництво Акціонерного товариства «Камет» заточником 5 розряду по контракту (наказ № 3/к від 24.01.2000); - запис № 14 від 29.12.2000 звільнений відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням строкового трудового договору (наказ № 77/к від 25.12.2000); - запис № 15 від 02.01.2001 - прийнятий в дослідно-експериментальне виробництво Акціонерного товариства «Камет» на посаду заточника 5 розряду по трудовому договору (наказ № 2/к від 03.01.2001); - запис № 16 від 26.03.2001 звільнений по статті 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 22/к від 26.03.2001); - запис № 17 від 01.03.2001 прийнятий на роботу в ПП «НТЦ Редуктор» заточником 5 розряду з 1 місяцем випробувального терміну (наказ № 30 від 01.03.2001); - запис № 18 від 02.04.2001 прийнятий заточником 5 розряду (наказ № 43 від 02.04.2001); - запис № 19 від 07.08.2006 робоче місце атестовано по спеціальності заточник сухим способом, список № 2, шифр №2151200а-1753а (наказ № 185-н від 07.08.2006); - запис № 20 від 13.03.2007 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (наказ № 58 від 13.03.2007). Зі змісту записів трудової книжки позивача № 10, № 19 слідує, що посада «заточника» віднесена до посад, які дають право на призначення пільгової пенсії відповідно до Списку №

2. З рішення відповідача встановлено, що до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності, однак відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного пільгового стажу. Отже, як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови у призначенні пенсії, зокрема, з підстави відсутності у позивача пільгового стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV. Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Таким чином, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці, та лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Слід зазначити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 1992 р. № 442 (далі Порядок), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації). Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 648/1613/17). Додатково суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, відповідно до якої непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Крім того, атестація робочого місця позивача була проведена про що свідчать записи № 10, № 19 трудової книжки позивача. А тому, вимоги щодо надання позивачем довідки відповідно до додатку 5, наказів про атестацію робочого місця необґрунтованими та безпідставними. Крім того, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17. За таких обставин, пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення документів щодо відомостей про здійснення трудової діяльності на позивача, а саме щодо довідки відповідно до додатку 5, наказів про атестацію робочого місця, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про те, що рішення відповідача від 07.10.2024 № 262840023089 є протиправним та підлягає скасуванню. Інших доводів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним. Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 460/12276/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар