Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/5623/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5623/24 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 березня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт/ ОСОБА_1 ) звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач/ГУ ПФУ в Чернігівській області) з вимогами: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення розміру раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії внаслідок перерахунку з 01 вересня 2021 року; - зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 вересня 2021 року із збереженням розміру раніше призначеної пенсії в сумі, не меншій 15 599, 20 грн, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем протиправно застосовано обмеження та зменшено розмір її пенсії після проведення перерахунку з 01 вересня 2021 року. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року, яка набрала законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівській області в частині позовних вимог за період з 01 вересня 2021 року до 17 жовтня 2023 року повернуто позивачу. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2022 року у справі № 380/4215/20, та зазначив, що в даному випадку на позивача поширюються дія пункту 13-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та абзацу четвертого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до яких пенсія у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, а тому пенсія нараховується та виплачується з дотриманням вимог чинного законодавства. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано приписи пункту 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким регламентовано, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Тому, оскільки при перерахунку належної їй пенсії розмір зменшився, пенсійний орган не мав законних підстав для виплати у меншому розмірі, ніж той, який був раніше. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд. Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів. Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 з лютого 2014 року перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру» Станом на час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 працює в Чернігівській обласній прокуратурі. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 620/3830/19 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01 січня 2017 року призначеної пенсії за вислугу років згідно з статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та зобов`язано відновити з 01 січня 2017 року виплату пенсії за вислугу років у повному розмірі, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплатити різницю в пенсії за минулий час з урахуванням виплачених сум. На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі № 620/3513/20 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019, частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, згідно з довідкою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої прокуратурою Чернігівської області від 03 березня 2020 року № 18-94, з урахуванням раніше проведених виплат. Також на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 620/2708/21 ГУ ПФУ в Чернігівській області перерахувало ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII на підставі довідки Чернігівської обласної прокуратури від 06 листопада 2020 року № 21-266 у розмірі 80 % від суми місячної заробітної плати. Із листа ГУ ПФУ в Чернігівській області від 25 грудня 2023 року вбачається, що внаслідок проведених перерахунків розмір пенсії позивача становив: з 01 липня 2017 року - 15 599, 20 грн, з 13 грудня 2019 року - 2 319, 43 грн, з 01 травня 2020 року - 2 574, 57 грн, з 01 березня 2021 року - 2 857, 77 грн, з 01 березня 2022 року - 3 257, 85 грн, з 01 грудня 2023 року - 3 257, 85 грн. У згаданому листі зазначено, що внаслідок виконання рішень судів за період з 01 лютого 2020 року по 31 серпня 2021 року виникла переплата пенсії, яка становить 246 948, 84 грн. Також на виконання рішення суду у справі № 620/3830/19 та за період з 01 січня 2017 року по 12 грудня 2019 доплата до пенсії становить 475 477, 63 грн, яка була перерахована на поточний рахунок ОСОБА_1 через установу банку в листопаді 2022 року. Одночасно, позивача повідомлено, що з 13 грудня 2019 року пенсія виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працюючому прокурору, що передбачено частиною п`ятнадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (т. 1, а.с. 10-12). За твердженнями позивача, з вересня 2021 року ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснює виплату пенсії у розмірі 3 257, 85 грн. Вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії протиправними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. На час призначення позивачу пенсії (2014 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ). Згідно з частиною першою згаданої статті прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ). Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ). 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), у зв`язку з чим втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону № 1697-VII (підпункт 1 пункту 3 Розділу XII «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України № 1697-VII). Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - частина вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Статтею 86 Закону № 1697-VII, якою починаючи з 15 липня 2015 року врегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури, встановлювалось, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (частина друга цієї статті у редакції, чинній станом на дату звернення позивача до пенсійного органу за спірним перерахунком пенсії). Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово, по 31 грудня 2017 року: - особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються; - у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, пункт 13-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що з 01 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність» у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону; після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється. Положення приведених норм є чинними як на дату звернення позивача із заявою про перерахунок та виплату пенсії за нормами Закону України «Про прокуратуру», так і на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій. У справі, яка розглядається, встановлено, що станом на час подання заяви про здійснення спірного перерахунку пенсії, а також на момент звернення до суду з цим позовом та ухвалення судового рішення по суті спору, позивач є працюючою особою, яка перебуває на посаді, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру». При цьому, позивач не відноситься до осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку на позивача поширюються положення пункту 13-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та абзацу четвертого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких пенсія у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2022 року у справі № 380/4215/20, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню у цій справі. Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Тобто, вказані норми прямої дії закладені законодавцем з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій. Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Отже, відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 , не врахував норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, що призвело до зменшення її розміру. На протиправності зменшення розміру пенсії під час перерахунку та необхідності суду досліджувати це питання наголосив Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2022 року у справі № 580/3448/19. Отже, ГУ ПФУ в Чернігівській області при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 не враховано норми пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, що призвело до зменшення розміру пенсії та порушення законних прав та інтересів. Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що виразилось у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню, то відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. З урахуванням ухвали суду від 03 травня 2024 року в цій справі відновлення попереднього розміру пенсії має здійснюватися з 18 жовтня 2024 року. Виходячи із задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у даній справі. З наявних в матеріалах справи квитанцій вбачається, що позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в розмірі 1 211, 20 грн; за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 816, 50 грн, які слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 . Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення розміру раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії внаслідок перерахунку з 01 вересня 2021 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (адреса: 14005, місто Чернігів, вулиця П`ятницька, будинок 83-а, код ЄДРПОУ 21390940) здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії з 18 жовтня 2023 року із збереженням розміру раніше призначеної пенсії в сумі, не меншій 15 599, 20 грн, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (адреса: 14005, місто Чернігів, вулиця П`ятницька, будинок 83-а, код ЄДРПОУ 21390940) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 027, 70 грн (три тисячі двадцять сім гривень п`ятдесят копійок). Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. Судді: Кобаль М.І. Штульман І.В.