Постанова 4824 № 753/23826/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2025 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 753/23826/24 номер провадження: 33/824/1100/2025 Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року, В С Т А Н О В И В: Постановою суддіДарницького районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 грн 00 коп. Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. на користь держави. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 через суд першої інстанції подала апеляційну скаргу, у якій просить постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року скасувати та провадження у справі за фактом вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, пов`язаного з порушенням пунктів 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про долучення до матеріалів справи відеоспостереження з відеокамер, наданих з АЗС «Укрнафта» за 30 листопада 2024 року у період з 20 год 10 хв. - 20 год 17 хв. та відеопошкодження автомобіля «BMW Х5», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_2 , та автомобіля «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_3 . Апеляційна скарга мотивована тим, що саме водій автомобіля «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_2 винний у ДТП, оскільки він бачив, що водій автомобіля «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 включила правий показник повороту і рухається правіше, він мав можливість зупинитись, але цього не зробив, оскільки він рухався на дуже великій швидкості, що уможливило його уникнути зіткнення та він не впорався з керуванням. Вказує, що з камер спостереження, які є в наявності на АЗС «Укрнафта» (отриманих за заявою ОСОБА_1 ) вбачається, що водій автомобіля «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_2 рухався на великій швидкості з порушенням ПДР і до включення повороту водієм автомобіля «Toyota Rav4», д.н.з, НОМЕР_3 , знаходився дуже далеко до вчинення маневру повороту і не міг знаходиться в полі зору ОСОБА_1 , що свідчить про вину водія ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Крім того, суддя обмежився лише одними поясненнями сторін, а інші докази, які були надані до суду, проігнорував, визначивши для суду достатніми пояснення сторін, не взявши відеопошкодження транспортних засобів після ДТП. Зазначає, що суддею безпідставно відхилено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи з мотивів того, що стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про договірні відносини з експертом, а також вказано, що заявлене захисником клопотання є способом затягування судового розгляду, як наслідок уникнення відповідальності, оскільки подано на межі закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду справи повідомлялась судом апеляційної інстанції своєчасно, шляхом направлення судової повістки про виклик на адресу місця її проживання: АДРЕСА_2 , яка міститься в матеріалах справи. Судова повістка про виклик в судове засідання не була вручена, що підтверджується відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.59-60). Також особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було повідомлено судом про судові засідання, які призначені на 28 лютого 2025 року та 21 березня 2025 року, шляхом направлення судової повістки про виклик на її електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка міститься в матеріалах справи, що підтверджується звітами про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.52, 57). Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Харченко М.В. в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи був сповіщений судом апеляційної інстанції своєчасно, шляхом направлення судової повістки про виклик до його електронного кабінету, що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.53, 58). Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся судом апеляційної інстанції своєчасно, шляхом направлення судової повістки про виклик на адресу місця його проживання: АДРЕСА_3 , яка міститься в матеріалах справи. Судова повістка про виклик в судове засідання не була вручена, що підтверджується інформацією із сайту Укрпошти: «прибуло до відділення 08 березня 2025 року» (а.с.61). Також потерпілого ОСОБА_2 було повідомлено про судове засідання, яке призначено на 28 лютого 2025 року засобами телефонного зв`язку, що підтверджується відповідною телефонограмою (а.с.54). При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи наведене вище та приймаючи до уваги, що судом апеляційної інстанції були вжиті всі можливі заходи для належного і своєчасного повідомлення учасників справи про судові засідання, які були призначені на 28 лютого 2025 року та 21 березня 2025 року, а також те, що клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду від вказаних вище учасників справи не надходило, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Харченка М.В. та потерпілого ОСОБА_2 . Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). При розгляді справи суддя першої інстанції дотримався вказаних положень закону. Визнаючи винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя першої інстанції виходив із того, що саме порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.3 ПДР знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з даною ДТП, і винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №185838 від 30 листопада 2024 року, підтверджується в повному обсязі. Суд апеляційної інстанції погоджується з даними висновками судді першої інстанції з таких підстав. Так, ст.124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Пунктом 10.3 ПДР передбачено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч. Апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про те, що порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.3 ПДР знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з подією ДТП та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом підтверджується даними, які містять: - протокол про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2024 року серії ЕПР1 №185838, яким встановлено, що 30 листопада 2024 року о 20 год 17 хв. в місті Києві на проспекті Миколи Бажана, 1А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_3 , під час перестроювання в праву смугу не надала перевагу в русі транспортному засобу «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, в яку вона мала намір перестроїтися. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила пункт 10.3 ПДР, за що відповідальність передбачена за ст.124 КУпАП (а.с.1); - схема місця ДТП від 30 листопада 2024 року, на якій відображено ділянку дороги, де сталася ДТП, місце розташування автомобіля «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_3 , на проїзній частині після ДТП, місце зіткнення цих автомобілів, перелік видимих пошкоджень транспортних засобів, а саме, автомобіль «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_3 , має пошкодження: правої бічної частини транспортного засобу, а автомобіль «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_4 , має пошкодження: лівої бічної частини транспортного засобу. Схему місця ДТП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали без зауважень (а.с.4); - письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 30 листопада 2024 року о 20 год 17 хв. він, керуючи автомобілем «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_4 , в місті Києві по проспекту Миколи Бажана, 1А, рухався в крайній правій смузі та в останній момент побачив, як білий автомобіль «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_3 , вмикає поворотник і хоче вирізавши його повернути або до заправки, або до другої смуги. Таким чином ОСОБА_2 зміг вирулити та зупинитись в крайній лівій смузі після удару в ліву сторону його автомобіля (а.с.5); - письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 30 листопада 2024 року о 20 год 10 хв. вона, керуючи автомобілем «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_3 , в місті Києві по проспекту Миколи Бажана їхала в другій смузі. Для заїзду до двору почала перестроюватися в першу смугу. Вказала, що подивилась в дзеркало заднього виду (у неї їх два) автомобіля не було. Вона їхала на маленькій швидкості, бо перестроювалась на першу смугу, автомобілів не було. Зіткнення відбулось з автомобілем «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_4 (а.с.6). Апеляційний суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395), Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376 (далі - Інструкція №1376). Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні. Даний протокол про адміністративне правопорушення підписаний працівником поліції, який його склав ОСОБА_3 , та безпосередньо ОСОБА_1 , якій у встановленому законом порядку роз`яснено її права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. За змістом ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішній переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суд апеляційної інстанції вважає, що всупереч доводам апеляційної скарги, дослідивши пояснення потерпілого, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, схему місця ДТП щодо напрямку руху транспортних засобів, їх розташування на дорозі та, приймаючи до уваги характер механічних пошкоджень цих транспортних засобів, суддею першої інстанції правильно встановлено, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобам «Toyota Rav4», д.н.з. НОМЕР_3 , під час перестроювання в праву смугу не надала перевагу в русі транспортному засобу «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, в яку вона мала намір перестроїтися, чим порушила пункт 10.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що суддею першої інстанції безпідставно відхилено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи з мотивів того, що стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про договірні відносини з експертом, а також, що заявлене клопотання є способом затягування судового розгляду та як наслідок уникнення відповідальності, є неспроможними з таких підстав. Як зазначалось вище, згідно з положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновком експерта. Відповідно до положень ст.273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації. Експерт зобов`язаний з`явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об`єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що, вирішуючи заявлене адвокатом Харченком М.В. клопотання про призначення у справі судової автотехнічної експертизи, суддя першої інстанції у задоволенні такого клопотання відмовив, в першу чергу, у зв`язку з його необґрунтованістю, а саме, у зв`язку з тим, що наявні у справі дані дають можливість встановити фактичні обставини ДТП, для чого не потрібні спеціальні знання. Апеляційний суд погоджується з такими висновками судді першої інстанції, оскільки у даному провадженні потреба у проведенні експертизи не виникла, так як наявні у справі та досліджені докази в їх сукупності дають можливість прийняте законне та обґрунтоване рішення щодо допущення ОСОБА_1 порушення пункту 10.3 ПДР за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №185838 від 30 листопада 2024 року. Доводи апеляційної скарги про те, що з камер спостереження, які є в наявності на АЗС «Укрнафта» (отриманих за заявою ОСОБА_1 ), вбачається, що водій автомобіля «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_4 , їхав на великій швидкості з порушенням ПДР і до включення повороту водієм автомобіля «Toyota Rav4», д.н.з, НОМЕР_3 , знаходився дуже далеко до вчинення маневру повороту і не міг знаходиться в полі зору ОСОБА_1 , що, на думку останньої, свідчить про вчинення даної ДТП саме з вини водія ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє як безпідставні, оскільки будь-яких відеозаписів матеріали справи не містять та їх стороною захисту ні судді першої інстанції, ні апеляційному суду, не надано. Крім того, згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У своїх судових рішеннях ЄСПЛ неодноразово вказував на те, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Європейської конвенції з прав людини. Оскільки в межах даного судового провадження відбувається судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, то у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для перевірки обставин щодо порушення ПДР іншим учасником ДТП ОСОБА_2 . Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, ОСОБА_1 не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. За таких обставин, постанова судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.М.Верланов