Постанова 4824 № 759/13053/15-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 березня 2025 року м. Київ Справа № 759/13053/15-ц Апеляційне провадження №22-ц/824/4464/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Невідомої Т.О., Поліщук Н.В. за участю секретаря Цюрпіти Д.О. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва, постановлену під головуванням судді Шум Л.М. 31 жовтня 2024 року у м. Києві, за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», В С Т А Н О В И В У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій просив зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича винести постанову про зняття всіх арештів та закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, яке відкрито на підставі виконавчого листа №759/13053/15-ц виданого 06 червня 2016 року Святошинським районним судом міста Києва. Скарга мотивована тим, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, знесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв?язку із закінченням виконавчого провадження». 26 квітня 2024 року на адресу приватного виконавця Корольова М.А. було подану заяву про зняття арешту та закінчення виконавчого провадження № 816-3/24 від 26 квітня 2024 року. За результатами розгляду відповідної заяви, від приватного виконавця Ковальова М.А. було отримано лист №3983/01-18 від 11 червня 2024 року, в якому, приватним виконавцем було відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви про зняття арешту та закінчення виконавчого провадження. При цьому, у ст. 40 вказаного вище Закону встановлено обов`язок виконавця зняти арешт у разі закінчення виконавчого провадження, проте не вказано порядок дій у разі повернення виконавчого документу. Згідно з положенням ст. ст. 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документу і закінчення виконавчого провадження є різними способами завершення виконавчого провадження. Таким чином при поверненні виконавчого листа, державний виконавець дійсно не мав підстав зняти арешт. У зв`язку із чим заявник звернувся до суду. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» - відмовлено. Ухвала суду мотивована відсутністю правових підстав для задоволення вимог скаржника, оскільки постановою приватного виконавця від 28 квітня 2023 року виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження не було закінчено у зв`язку з фактичним його виконанням, а тому у приватного виконавця відсутні правові підстави для зняття арешту з майна та коштів боржника. Також судом зазначено, що скаржником було порушено процесуальні строки на звернення до суду зі скаргою. Не погодився із зазначеним судовим рішенням боржник ОСОБА_1 , його представником подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на те, що суд першої інстанції під час винесення вищевказаної ухвали неповно з`ясував обставини справи, та неправильно застосував норми матеріального права. Посилаючись на практику Верховного Суду вказує на те, що повернення виконавчого документу стягувачу є завершальною стадією виконавчого провадження, за наслідками якого приватний виконавець зобов`язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття всіх арештів виконавчого провадження. На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення скарги в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «АБ «Укргазбанк» вказує на те, що зняття арешту при поверненні виконавчого документу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» законом не передбачено. Заборгованість визначена у виконавчому документі не погашена. У зв`язку з наявністю боргу за виконавчим листом щодо боржника ОСОБА_1 триває виконавче провадження НОМЕР_3 відкрите 17 липня 2023 року приватним виконавцем Павлюком Н.В. Таким чином, вимоги боржника про зобов`язання приватного виконавця Корольова М.А. винести постанову про зняття арешту та закінчення виконавчого провадження вважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. За таких обставин, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник боржника - Халупко С.В. просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав викладених у них. Представник стягувача ПАТ «АБ «Укргазбанк» - Гладіліна О.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ковальов М.А. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Тому його неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з такого. Судом встановлено, що 01 вересня 2020 року на виконання до приватного виконавця Корольова М.А. надійшов виконавчий лист №759/13053/15-ц, виданий 06 червня 2016 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»: заборгованості по кредиту строкової - 181520,00 доларів США, простроченої заборгованості по кредиту - 9426,89 доларів США, заборгованості по процентах поточна - 2723,30 доларів США, заборгованості по процентах прострочена - 13942,72 доларів США, а всього - 207612 (двісті сім тисяч шістсот дванадцять) доларів США 91 цент. Стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строків позовної давності - 54215,03 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів - 69109,87 грн та судового збору в розмірі 3654,00 грн, а всього - 126978, 89 грн /т.2 а.с.2-3/. 01 вересня 2020 року приватним виконавцем Корольовим М.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 /т.2 а.с.5-6/. 01 вересня 2020 року в рамках виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 приватним виконавцем Корольовим М.А. винесені постанова про арешт майна боржника та постанова про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 158800,98 USD та 140745,78 грн /т.2 а.с.14-18/. В ході примусового виконання приватним виконавцем Корольовим М.А. було встановлено, що згідно інформації, наданої МВС України відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Відповідно до довідки ДПС України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи, інформація відсутня. Відповідно до довідки ДПС України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, інформація відсутня. Згідно наданих листів банківськими установами України, у боржника відсутні кошти на рахунках для задоволення вимог стягувача /т.2 а.с.22-64,171-174/. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація відсутня. Відповідно до наданої інформації обласними управліннями Держгеокадастру України, земельні ділянки за боржником на праві власності не значаться. Згідно листа Державної служби морського та річкового транспорту України відсутні записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржник. Відповідно до довідки Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, за боржником сільськогосподарська техніка на праві власності не зареєстрована /т.2 а.с.65-98,175-180,199-200/. Проте за даними АТ КБ «ПриватБанк» виявлені банківські рахунки відкриті на ім`я ОСОБА_1 та накладено арешт /т.2 а.с.99-130/. Приватним виконавцем Корольовим М.А. сформовано ряд платіжних вимог /т.2 а.с.131-166,181-198/. З розпорядження № НОМЕР_1 від 23 грудня 2022року вбачається, що відбулось зарахування на суму 500 грн /т.2 а.с.167-169/. Постановою приватного виконавця від 28 квітня 2023 року ВП № НОМЕР_2 виконавчий документ - виконавчий лист №759/13053/15-ц, виданий 06 червня 2016 року Святошинським районним судом м. Києва повернутий стягувачу ПАТ «Укргазбанк» на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» /т.2 а.с.204-205/. У цій постанові приватним виконавцем вказано, що вжитими заходами було встановлено відсутність у боржника коштів та майна для задоволення вимог стягувача. Також роз`яснено стягувачу, що виконавчий документ може бути пред`явлений для виконання в строк до 28 квітня 2026 року. За інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження підтверджується, що виконавчий лист №759/13053/15-ц виданий 06 червня 2016 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» коштів перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. (Виконавче провадження НОМЕР_3). Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. У ч.5 ст. 37 цієї статті вказано, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. У разі повернення виконавчого документу стягувачу, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів із дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 761/35971/15-ц вказано на те, що коли виконавчий лист повернуто стягувачу, державний виконавець позбавлений можливості вчиняти виконавчі дії при відсутності виконавчого провадження. У постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17, провадження №61-26969св18, зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу. У постанові від 26 липня 2024 року у справі № 462/6014/15 Верховний Суд також вказав на те, що зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу. Крім того, у виконавця органу ДВС не було передбачених законом підстав для задоволення заяви про зняття арешту, оскільки частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає вичерпний перелік підстав для зняття арешту у виконавчому провадженні, що перебуває на виконанні, і повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, не є такою підставою. При цьому, Верховний Суд зазначив, що ніщо не перешкоджає боржнику, добровільно виконати рішення суду про стягнення з нього заборгованості, що є його обов`язком згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України та статті 18 ЦПК України, після чого його арешти будуть зняті. З наведених обставин справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця Корольова М.А. перебувало виконавче провадження ВП № НОМЕР_1, одним з боржників у якому є ОСОБА_1 . Постановою приватного виконавця від 28 квітня 2023 року ВП НОМЕР_2 виконавчий документ повернутий стягувачу ПАТ «Укргазбанк» на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна боржника, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті. Отже, установивши, що виконавчий документ №759/13053/15-ц, виданий Святошинським районним судом м. Києва, про стягнення з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та зняття арешту з його майна, оскільки повернення виконавчого листа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника. Інших доводів апеляційна скарга не містить. А отже розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставин справи, дав належну оцінку доводам сторін, вірно застосував норми матеріального та процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: Т.О. Невідома Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 28 березня 2025 року.