Постанова Дніпровський апеляційний суд № 412/13141/2012

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9407/23 Справа № 412/13141/2012 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Держаний виконавець Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на дії/бездіяльність органу примусового виконання, - В С Т А Н О В И ЛА : 01 серпня 2023 року скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Держаний виконавець Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). В обґрунтування скарги зазначив, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала вказана цивільна справа. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2013 року у справі № 412/13141/2012 було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та ухвалено нове рішення про стягнення заборгованості у загальній сумі: 3 967 469,11 грн. в солідарному порядку, в тому числі з ОСОБА_1 як поручителя, та судових витрат у сумі 1073 грн. На підставі виданих судом виконавчих листів були відкриті, а згодом закриті (через відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення) виконавчі провадження, в межах яких було накладено арешт на все майно ОСОБА_1 на підставі: 1) постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП37760184, виданий 25.04.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О.; постанова, про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: ВП37760184, виданий 25.04.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О. 2) постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер:ВП37977956, виданий 16.05.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О.; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП37977956, виданий 16.05.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О. 3) постанови, про арешт майна боржника, серія та номер: 53332700, виданої 08.02.2017, видавник: Державний виконавець Новокодацького ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Петров О. В. В подальшому виконавчі провадження були завершені через відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки за рахунок нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 задовольнити вимоги інших кредиторів неможливо. Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.08.2023 р. 20.07.2023 року за зверненням адвоката до іпотекодержателя зазначеного нерухомого майна (Договір іпотеки, серія та номер: за реєстром № 680, виданий 20.03.2007, видавник: Приватний нотаріус ДРНО Кудрявцева Т.М.) від іпотекодержателя отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Згідно наданого документу стосовно нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 чинні арешти виконавчих служб, які були накладені на все нерухоме майно ОСОБА_1 . 21.07.2023 року адвокатом Шипіленко Р.О. на офіційну електронну пошту направлено заяву начальнику Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення майна з під арешту з додатками (всі документи підписані електронним цифровим підписом, сертифікати підписів та їх перевірка були додані до заяви). Станом на 01.08.2023 року на заяви відсутня будь-яка реакція, що свідчить про бездіяльність державних виконавців. 05 вересня 2023 року від начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астапенкової К. надійшов відзив на скаргу в якій остання просила відмовити в її задоволенні, оскільки перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на примусовому виконанні у відділі у період з 08.02.2017 по 12.05.2017 перебувало виконавче провадження № 43332700 з виконання виконавчого листа № 412/13141/2012 , виданого 20.03.2013 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 ка користь ПАТ «УкрСиббанк» суми боргу в розмірі 3967469,11 грн. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек. єдиного реєстру заборон відчуження: об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника від 08.02.2017 під час примусового виконання виконавчого провадження №53332700 державним виконавцем Новокодацького ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області накладений арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , номер запису про обтяження 19440081. Постановою державного виконавця від 12 травня 2017 року виконавчий лист № 412/13141/2012 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначила, що виконавче провадження №43332700 з виконання виконавчого листа № 412/13141/2012 виданого 20.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Украсиббанк» суми боргу в розмірі 39674698,11 знищене. Згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа не передбачає зняття арешту. Враховуючи вищевикладене, скаржник просив суд: - визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - визнати неправомірною начальнику Другого Правобережного відділу Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.08.2023 5 державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - звільнити з-під арешту, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП37760184, виданий 25.04.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О.; постанова, про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: ВП37760184, виданий 25.04.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О., нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 - звільнити з-під арешту, накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер:ВП37977956, виданий 16.05.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О.; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП37977956, виданий 16.05.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О., нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 . - звільнити з-під арешту, накладеного на підставі постанови, про арешт майна боржника, серія та номер: 53332700, виданої 08.02.2017, видавник: Державний виконавець Новокодацького ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Петров О. В., нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2023 року скаргу ОСОБА_1 заінтересовані особи: Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Держаний виконавець Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на дії/бездіяльність органу примусового виконання задоволено частково. Скасовано арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП37760184, виданий 25.04.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О.; постанова, про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: ВП37760184, виданий 25.04.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О., нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 Скасовано арешт, накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер:ВП37977956, виданий 16.05.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О.; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП37977956, виданий 16.05.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О., нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 . Скасовано арешт, накладений на підставі постанови, про арешт майна боржника, серія та номер: ВП 53332700, виданої 08.02.2017, видавник: Державний виконавець Новокодацького ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Петров О. В., нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 В іншій частині скарги відмовлено. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, у задоволенні заяви відмовити. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити. Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала вказана цивільна справа. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2013 року у справі № 412/13141/2012 було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та ухвалено нове рішення про стягнення заборгованості у загальній сумі: 3 967 469,11 грн. в солідарному порядку, в тому числі з ОСОБА_1 як поручителя, та судових витрат у сумі 1073 грн. На підставі виданих судом виконавчих листів були відкриті виконавчі провадження № 37760184, 37977956, 53332700, в межах яких було накладено арешт на все майно ОСОБА_1 на підставі: 1) постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП37760184, виданий 25.04.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О.; постанова, про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: ВП37760184, виданий 25.04.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О. 2) постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер:ВП37977956, виданий 16.05.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О.; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП37977956, виданий 16.05.2013, видавник: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області МУЮ України Селезньов М.О. 3) постанови, про арешт майна боржника, серія та номер: ВП 53332700, виданої 08.02.2017, видавник: Державний виконавець Новокодацького ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Петров О. В. Як зазначила начальник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астапенкова К. в наданому до суду відзиві 15 травня 2017 року виконавчий документ № 412/13141/2012 у ВП № 53332700 було повернуто стягувачу без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до наданої відповіді на запит адвоката начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) згідно інформації , що міститься в АСВП «спезрозділ» на виконанні у відділі у період з 25.04.2013 по 29.05.2015 року перебувало виконавче провадження № 37760184, що видав Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. В ході здійснення ВП постановою державного виконавця від 25 квітня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, що належить боржнику. 25 вересня 2015 року постановою державного виконавця ВП завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції на день винесення постанови). Крім того на виконанні у відділі перебувало ВП 37977956 з примусового виконання виконавчого листа від 11.03.2013 року № 2-10179/11 що видав Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська де боржник ОСОБА_1 . В ході здійснення ВП постановою державного виконавця від 16 травня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, що належить боржнику. 25 вересня 2015 року постановою державного виконавця ВП завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції на день винесення постанови). Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з неможливості на теперішній час провести державним виконавцем дій щодо зняття арешту та обмежень відносно боржника ОСОБА_1 та дійшов висновку щодо скасування існуючих обтяжень його майна через відсутність обґрунтованих підстав для продовження арешту на це майно. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов`язковість рішень суду. Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження» ( на час винесення постанови про повернення ВП 37977956 ) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (частина п`ята статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження»). Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» ( на час винесення постанови про повернення ВП № 53332700) виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Частиною третьою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» ( на час винесення постанови про поверненя ВП № 53332700) визначено, що арешт з майна боржника знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті. Згідно з частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV ( на час винесення постанови про повернення ВП 37977956 ) у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» ( на час винесення постанови про повернення ВП № 53332700) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів із дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. У постанові від 17 січня 2018 року у справі № 910/8019/15 Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у разі повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження не є закінченим. При цьому, державному виконавцю не надано право на зняття арешту з майна боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Також суд зазначив, що ніщо не перешкоджає боржнику виконати рішення суду, що є його обов`язком з огляду на приписи Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, після чого арешт з майна боржника буде знято відповідно до приписів чинного законодавства. У постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18 та від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21 зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до частини третьої статті 37 зазначеного Закону арешт із майна знімається лише у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають. У постанові від 06 березня 2019 року у справі № 263/1468/17 Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів дійшли правильного висновку про те, що у зв`язку з відсутністю майна у боржника державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, але законодавством не передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу з цих підстав, який має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано і боржником за яким є саме заявник у цій справі. У постанові від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09 Верховний Суд зазначив, що відмовляючи у скарзі ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що державний виконавець відмовляючи у знятті арешту з майна боржника діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження не є закінченим, а рішення суду є невиконаним, що заявником не оспорюється. У постанові від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17 Верховний Суд зазначив, що встановивши, що постанова про арешт майна боржника не була скасована, оскільки боржник не сплатив борг, виконавчий збір, судовий збір та витрати на проведення виконавчих дій, та врахувавши, що повернення виконавчого документа стягувачу у цій справі і знищення виконавчого провадження за закінченням строків зберігання не є підставою для закінчення виконавчого провадження, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Отже, у зазначених справах суди встановили, що боржник не виконав рішень про стягнення з нього заборгованості, виконавчі провадження не є закінченими, а тому відсутні підстави для зняття арешту. Повернення виконавчих листів стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» , п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна боржника. Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № справа № 740/3240/18 (провадження № 61-13512св19) та інших. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що законодавством не передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника, оскільки стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано. Державним виконавцем прийнята постанова про арешт майна боржника для забезпечення реального виконання рішення суду, доказів виконання боржником своїх зобов`язань перед стягувачем суду не надано. Враховуючи наведене, оскільки у державного виконавця були відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а на даний час виконавче провадження є знищеним, у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з належного скаржнику майна. Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та постановлено ухвалу із неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування ухвали суду із постановленням нового рішення про відмову у задоволенні скарги. На підставі статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та відмови у задоволенні скарги з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 684 грн. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2023 року скасувати. Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Держаний виконавець Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на дії/бездіяльність органу примусового виконання залишити без задоволення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 684 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: