Ухвала КАС ВС № 460/6118/24

УХВАЛА 25 березня 2025 року м. Київ справа №460/6118/24 адміністративне провадження №К/990/4417/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів: Желєзного І.В., Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, стягнення коштів у рахунок відшкодування шкоди, В С Т А Н О В И В : У червні 2024 року Приватне акціонерне товариство «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) в якому просило: -визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для ПАТ у 2024 році, протиправною; -зобов`язати НКРЕКП встановити для позивача економічно обґрунтований тариф, у відповідності до затвердженої Постановою НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання» 09 грудня 2023 року №2339 структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2024 рік; -стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 43904000 грн, без ПДВ, у рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих протиправною бездіяльністю НКРЕКП за невстановлення економічно обґрунтованих тарифів за розподіл електричної енергії за період з 01 січня 2024 року по 30 січня 2024 року. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року, у задоволені позову відмовлено. 17 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. 04 лютого 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. 05 березня 2025 року скаржник за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. Отже, скаржник виконав вимогу ухвали Верховного Суду від 24 лютого 2025 року. Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Скаржник оскаржує, зокрема, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року. Повне судове рішення складено 20 грудня 2024 року, а отже, останній строк на касаційне оскарження припадав на 20 січня 2025 року , а цю касаційну скаргу подано 04 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В цьому клопотанні зазначено, що первісну касаційну скаргу заявником було подано 17 січня 2025 року, тобто в межах строку встановленого частиною першою статті 329 КАС України. Скаржник зазначає, що він подає цю касаційну скаргу упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної касаційної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань. Перевіривши викладені доводи, колегія суддів, враховавши звернення до Верховного Суду з первісною касаційною скаргою в межах 30-ти денного строку на касаційне оскарження, а також враховавши повторне подання касаційної скарги після повернення первісною касаційною скарги без зайвих зволікань та затримок, дійшла висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження на підставі частини третьої статті 329 КАС України. Так, предметом спору у цій справі є правомірність неприйняття рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для позивача у 2024 році. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. У касаційній скарзі позивач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій при вирішення спору не враховано правові висновки, які викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №640/17910/19, від 31 березня 2020 року у справі №826/13735/18, від 27 липня 2023 року у справі №640/18341/20, щодо застосування абзацу 2 частини четвертої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII). Обґрунтування скаржника стосовно наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України в розрізі застосування абзацу 2 частини четвертої статті 17 Закону № 1540-VIII, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Разом з цим, оскаржуючи судові рішення, заявник касаційної скарги посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частину першу статті 23 Закону № 1540-VIII. Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті. Проаналізувавши доводи заявника, Суд доходить висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки суди попередніх інстанцій наголосили, що "компенсація заборгованості з різниці в тарифах" не є збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку статей 1166, 1173 ЦК України, водночас скаржник, вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування, зокрема, статті 1173 ЦК України, не навів у касаційній скарзі належної аргументації як саме такий висновок щодо указаної норми може вплинути на вирішення подібних спорів в інших справах. Також Верховний Суд зазначає, що відповідно до тексту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інтенцій не застосовували при вирішення спору частини першої статті 23 Закону № 1540-VIII, а скаржник в касаційній скарзі не обґрунтував підстав необхідності формування Верховним Судом висновку стосовно застосування цієї норми у подібних правовідносинах, та не обґрунтував який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті. Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі. Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. Клопотання про поновлення строку - задовольнити.

2. Поновити Приватному акціонерному товариству «Рівнеобленерго» строк на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, стягнення коштів у рахунок відшкодування шкоди

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у цій справі.

4. Витребувати справу №460/6118/24 із Рівненського окружного адміністративного суду.

5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

6. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур І.В. Желєзний