Постанова 4856 № 600/7025/23-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/7025/23-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 25 березня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з такими позовними вимогами: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу періоди перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві: з 21.03.2000 по 14.08.2002, з 01.02.2010 по 31.03.2010, з 23.04.2011 по 02.06.2011, з 04.10.2011 по 20.02.2012, з 29.12.2012 по 02.07.2014, з 03.09.2014 по 31.08.2016, з 01.11.2016 по 30.11.2016, з 01.01.2017 по 31.05.2017, з 09.06.2017 по 31.10.2017; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 15.09.2023 зарахувавши до страхового стажу періоди перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві: з 21.03.2000 по 14.08.2002, з 01.02.2010 по 31.03.2010, з 23.04.2011 по 02.06.2011, з 04.10.2011 по 20.02.2012, з 29.12.2012 по 02.07.2014, з 03.09.2014 по 31.08.2016, з 01.11.2016 по 30.11.2016, з 01.01.2017 по 31.05.2017, з 09.06.2017 по 31.10.2017. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.09.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу періоди перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві: з 21.03.2000 по 14.08.2002, з 01.02.2010 по 31.03.2010, з 23.04.2011 по 02.06.2011, з 04.10.2011 по 20.02.2012, з 29.12.2012 по 02.07.2014, з 03.09.2014 по 31.08.2016, з 01.11.2016 по 30.11.2016, з 01.01.2017 по 31.05.2017, з 09.06.2017 по 31.10.2017. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2023, зарахувавши до його страхового стажу періоди перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві: з 21.03.2000 по 14.08.2002, з 01.02.2010 по 31.03.2010, з 23.04.2011 по 02.06.2011, з 04.10.2011 по 20.02.2012, з 29.12.2012 по 02.07.2014, з 03.09.2014 по 31.08.2016, з 01.11.2016 по 30.11.2016, з 01.01.2017 по 31.05.2017, з 09.06.2017 по 31.10.2017. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції, 15.09.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до страхового стажу періоди перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 21.03.2000 по 14.08.2002, з 01.02.2010 по 31.03.2010, з 23.04.2011 по 02.06.2011, з 04.10.2011 по 20.02.2012, з 29.12.2012 по 02.07.2014, з 03.09.2014 по 31.08.2016, з 01.11.2016 по 30.11.2016, з 01.01.2017 по 31.05.2017, з 09.06.2017 по 31.10.2017. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 02.10.2023 повідомлено позивача про те, що ґрунтовні роз`яснення з порушеного питання надано листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 08.05.2023 №3084-2992/М-17/8-2400/23 на звернення позивача від 24.04.2023. Вказано, що при обчисленні пенсії за віком, зарахування до страхового стажу періоду перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, який відповідає періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку, що не збігається в часі з періодами трудової діяльності, чинним законодавством не передбачено. Посилаючись на ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вказував, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Головне управління зауважувало, що за даними трудової книжки відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Повідомлено про те, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивач значиться працюючим пенсіонером, водночас згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу інформація про нарахування та сплату страхових внесків з квітня 2022 відсутня. Згідно, доданого до матеріалів справи, листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 08.05.2023 №3084-2992/М-17/8-2400/23 позивача повідомлено про те, що перевіркою матеріалів пенсійної справи було встановлено, призначення йому пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 18.06.2021 позивача переведено на пенсію за віком. За матеріалами пенсійної справи позивач значиться працюючим пенсіонером, водночас згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу інформація про нарахування та сплату страхових внесків відсутня. Вказано, що розрахунок розміру пенсії за віком проводиться у відповідності до норм ст. 27 і ст. 28 Закону і залежить від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати особи, з якої обчислюється пенсія. Водночас, при обчисленні пенсії за віком, зазначений вище додатковий страховий стаж не враховується, оскільки це не передбачено чинним законодавством. Окрім цього, позивача додатково проінформовано, що виходячи з положень ч. 4 ст. 42 Закону у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Вказано, що враховуючи те, що від переведення на пенсію за віком не пройшло два роки, право на перерахунок пенсії з урахуванням напрацьованого страхового стажу позивач зможе реалізувати не раніше 18.06.2023. Повідомлено про те, що у випадку не звернення із заявою про перерахунок пенсії в строки, визначені положень ч. 4 ст. 42 Закону та ч. 4 ст. 45 Закону відповідний перерахунок буде проведений після 01.04.2024 в автоматизованому режимі (а.с. 10-11). Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що період перебування позивача на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, а саме з 21.03.2000 по 14.08.2002, з 01.02.2010 по 31.03.2010, з 23.04.2011 по 02.06.2011, з 04.10.2011 по 20.02.2012, з 29.12.2012 по 02.07.2014, з 03.09.2014 по 31.08.2016, з 01.11.2016 по 30.11.2016, з 01.01.2017 по 31.05.2017, з 09.06.2017 по 31.10.2017 підлягає зарахуванню до його страхового стажу. Тому, відмовляючи позивачу у зарахуванні до його страхового стажу періоди перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2023, зарахувавши до його страхового стажу періоди перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві: з 21.03.2000 по 14.08.2002, з 01.02.2010 по 31.03.2010, з 23.04.2011 по 02.06.2011, з 04.10.2011 по 20.02.2012, з 29.12.2012 по 02.07.2014, з 03.09.2014 по 31.08.2016, з 01.11.2016 по 30.11.2016, з 01.01.2017 по 31.05.2017, з 09.06.2017 по 31.10.2017. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. Відповідно до ст. 24 №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до ч.5 ст.56 Закону №1788-XII час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Відповідна гарантія встановлена також ч. 4 ст. 9 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-ХІІ, згідно із якою час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом. Частиною 1 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Отож, наведеними вище нормами, передбачені види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, серед яких час перебування на інвалідності, однак обов`язковою умовою такого зарахування є взаємозв`язок встановлення такої інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Так, у постанові від 18.04.2019 у справі №392/17/17 Верховний Суд, за результатами аналізу наведених правових норм, дійшов висновку, що законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Отже, до пільгового стажу особи зараховується період до того часу, коли він вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах. Тобто, законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону №1788-ХІІ. З аналізу вищезазначених норм права та висновку Верховного Суду, а також встановлених судом обставин слідує, що законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач має ІІІ групу інвалідності, у зв`язку з чим, йому призначалась пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", обчисленої за нормами Закону України "Про загальнообов`язове державне пенсійне страхування". Згодом позивача було переведено на пенсію за віком. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що період перебування позивача на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, а саме з 21.03.2000 по 14.08.2002, з 01.02.2010 по 31.03.2010, з 23.04.2011 по 02.06.2011, з 04.10.2011 по 20.02.2012, з 29.12.2012 по 02.07.2014, з 03.09.2014 по 31.08.2016, з 01.11.2016 по 30.11.2016, з 01.01.2017 по 31.05.2017, з 09.06.2017 по 31.10.2017 підлягає зарахуванню до його страхового стажу. Тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відмовляючи позивачу у зарахуванні до його страхового стажу періоди перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищевикладені приписи норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу періоди перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, а саме з 21.03.2000 по 14.08.2002, з 01.02.2010 по 31.03.2010, з 23.04.2011 по 02.06.2011, з 04.10.2011 по 20.02.2012, з 29.12.2012 по 02.07.2014, з 03.09.2014 по 31.08.2016, з 01.11.2016 по 30.11.2016, з 01.01.2017 по 31.05.2017, з 09.06.2017 по 31.10.2017 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.09.2023, зарахувавши до страхового стажу вказані періоди. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.