Постанова Одеський апеляційний суд № 494/754/21

Номер провадження: 22-ц/813/1420/25 Справа № 494/754/21 Головуючий у першій інстанції Дєтков О. Я. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.03.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М., за участю секретаря - Венжик Л.С., переглянувши справу №494/754/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2024 року у складі судді Павлишина А.Ю., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 15 червня 2021 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що 13 червня 2018 року водій автомобіля «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , 1964 року народження, який від отриманих травм помер. Позивач є матір`ю загиблого ОСОБА_4 та єдиним членом сім`ї загиблого першого ступеня спорідненості. Загибеллю ОСОБА_4 завдано моральної шкоди та шкоди, пов`язаної з втратою годувальника. Відповідальність водія, що спричинив ДТП, застрахована ПрАТ «Страхова група «ТАС» згідно полісу АК 9233305 від 05 липня 2017 року. Кримінальна справа №523/15996/19 за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, перебуває на розгляду суду. 28 вересня 2020 року представник в інтересах ОСОБА_1 подав страховій компанії заяву про виплату страхового відшкодування, на що отримано відповідь про призупинення строку розгляду страхової справи у зв`язку з відсутністю кінцевого рішення у кримінальному провадженні. Позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» на свою користь: 44676,00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 134028,00 грн. страхового відшкодування за спричинену шкоду втратою годувальника (а.с.1-13). Ухвалою судді Березівського районного суду Одеської області від 08 вересня 2021 року відкрито провадження у справі (а.с.67). Відповідач АТ «Страхова Група «ТАС» позов не визнав, зазначивши у відзиві, що згідно пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. За положеннями статті 36 Закону №1961-ІУ якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг визначеного пунктом 36.3 даної статті строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. Позивач у порушення статей 33-1, 35 Закону №1961-ІУ не надала страховику всі документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, не надала документального підтвердження того, що по справі спірного ДТП завершене провадження та прийняте рішення набрало законної сили. За обставинами даної справи кримінальне розслідування за фактом спірного ДТП ще триває та особу винну у скоєнні ДТП не встановлено. Відповідач відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону №1961-ІУ повідомив позивача про неможливість прийняття рішення по справі та про призупинення перебігу строку прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та виплати його до моменту отримання страховиком рішення у кримінальному провадженні, яке набрало законної сили. Також повідомлено, що при наданні рішення, яке вступило в законну силу, розгляд справи страховиком буде відновлено і по справі буде прийнято відповідне рішення. Відповідач не відмовляв позивачу у виплаті страхового відшкодування, а лише призупинив строк здійснення виплати страхового відшкодування до отримання судового рішення, яке набрало законної сили. У спірних правовідносинах ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон №1961-ІУ є спеціальним нормативно-правовим актом, строки виплати страхових відшкодувань визначаються спеціальним законом, яким є Закон №1961-ІУ. У відзиві також викладено порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, щодо шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого. Враховуючи, що предметом даного спору є відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, то доказуванню підлягає не лише факт родинних відносин, а й факт перебування на утриманні померлого та потреба у матеріальній допомозі. Позивач не надала доказів того, що вона перебувала на утриманні свого сина, оскільки отримує пенсію, розмір якої не встановлено. Позивач не довела потребу у матеріальній допомозі, передбачену статтею 202 СК України, та те, що син надавав таку допомогу, яка в свою чергу була основним і постійним джерелом її існування. В справі відсутні медичні документи на підтвердження того, що позивач на день смерті сина потребувала постійного стороннього догляду, матеріального та медичного забезпечення (а.с.71-74). Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2024 року позов задоволено частково; стягнуто з АТ «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, 44676,00 грн., витрати на правову допомогу 4000,00 грн., в решті вимог відмовлено; стягнуто з АТ «Страхова Група «ТАС» на користь держави судовий збір в сумі 902,50 грн. (а.с.145-159). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі (а.с.163-166). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення в оскаржуваній частині з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Суд безпідставно погодився з позицією відповідача про недоведеність позивачем перебування на утриманні свого сина на день смерті останнього та того, що дохід померлого був для позивача основним і постійним джерелом існування. Суд застосував Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який не підлягає застосуванню. Норми статті 1200 ЦК України розмежовують відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника від пенсії, призначеної внаслідок втрати годувальника. За частиною 1 статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання; шкода відшкодовується чоловікові, дружині, батькам, які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно. Позивач ОСОБА_1 є непрацездатною особою (пенсіонером), останній призначено пенсію по віку довічно. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується у повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Суд надав неправильну оцінку доказам та безпідставно відмовив у задоволенні частини вимог. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення 134028,00 грн. страхового відшкодування за шкоду, спричинену втратою годувальника, та залишення без змін у резолютивній частині рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення страхового відшкодування за шкоду, спричинену втратою годувальника, з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 53 років. Смерть настала від тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок наїзду на пішохода ОСОБА_4 транспортного засобу автомобіля «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що мала місце 13 червня 2018 року близько 22:55 годин в м. Одесі по вул. Заболотного. До Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2018 року відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, внесено 14 червня 2018 року відомості про кримінальне провадження №12018160000000469. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_4 . Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу автомобіля «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була зареєстрована згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК 9233305 від 05 липня 2017 року у акціонерному товаристві «Страхова Група «ТАС» (приватне). Умови та порядок виплати страхового відшкодування станом на час ДТП були врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-ІУ, який втратив чинність 01 січня 2025 року на підставі Закону №3720-ІХ) відповідно до пункту 2.1 статті 2 даного Закону відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прирівняними до них; якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Згідно статті 6 Закону №1961-ІУ, чинного на час ДТП, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-ІУ, чинного на час ДТП, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Згідно пункту 36.2 статті 36 Закону №1961-ІУ, чинного на час ДТП, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У вересні 2020 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 подано до АТ «Страхова Група «ТАС» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду; заяву про виплату страхового відшкодування моральної шкоди 44676,00 грн.; заяву про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника (для батьків), 134028,00 грн. У жовтні 2020 року АТ «Страхова Група «ТАС» у відповідності до вимог пункту 36.2 статті 36 Закону №1961-ІУ на звернення ОСОБА_1 повідомила про призупинення перебігу строку прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та виплати його до отримання страховиком рішення у кримінальній справі, яке набрало законної сили. Отже, АТ «Страхова Група «ТАС» щодо здійснення страхової виплати за страховим випадком діяла у відповідності до вимог спеціального Закону, яким на той час був Закону №1961-ІУ; АТ «Страхова Група «ТАС» як страховик не приймала рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування та повідомила ОСОБА_1 про призупинення перебігу строку прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплати до набрання законної сили рішенням у кримінальній справі. З позовом до суду про стягнення страхового відшкодування ОСОБА_1 звернулась 15 червня 2021 року, не маючи рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування та до набрання законної сили рішенням у кримінальній справі. У кримінальній справі №523/15996/19 вирок Суворовським районним судом м. Одеси постановлено 31 жовтня 2023 року. Вироком ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 КПК України визнано не винним та за відсутністю в його діяннях складу злочину виправдано (Єдиний державний реєстр судових рішень). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року в справі №523/15996/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2023 року (Єдиний державний реєстр судових рішень). Кримінальну справу №523/15996/19 в апеляційному порядку наразі не розглянуто, відповідно вирок суду першої інстанції не набрав законної сили. Отже, на час вирішення судом першої інстанції цивільної справи №494/754/21 рішення у кримінальній справі №523/15996/19 було таким, що не набрало законної сили. Тому, суд першої інстанції мав виходити з передчасності звернення ОСОБА_1 до суду та, відповідно, при відмові у задоволенні позовних вимог про стягнення з АТ «Страхова Група «ТАС» страхового відшкодування за шкоду, спричинену втратою годувальника, не робити висновків про недоведеність перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого ОСОБА_4 . За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування в сумі 134028,00 грн. за шкоду, спричинену втратою годувальника, підлягає зміні у мотивувальній частині шляхом викладення в редакції цієї постанови без оцінки доведеності перебування позивача на утриманні померлого. За результатами апеляційного розгляду кримінальної справи №523/15996/19 судове рішення у кримінальній справі набере законної сили, що матиме для АТ «Страхова Група «ТАС» обов`язок прийняти рішення щодо страхового відшкодування у страховій справі. Вимоги ОСОБА_1 до суду пред`явлені до АТ «Страхова Група «ТАС» передчасно. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у кримінальній справі №523/15996/19 потерпілою особою визнано ОСОБА_6 як дружину померлого ОСОБА_4 , а зі змісту вироку вбачається, що у ОСОБА_4 є син. Про ці обставини ОСОБА_1 у позові не зазначила, а суд першої інстанції такі обставини також не перевірив. Отже, коло осіб, які могли перебувати на утриманні померлого ОСОБА_4 , у даній справі не визначено. Дані обставини мають значення, так як страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Рішення Березівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення 44676,00 грн. відшкодування моральної шкоди та судових витрат не оскаржено, отже при даному апеляційному перегляді справи в силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції законність рішення суду в цій частині не перевіряється. Справа в провадженні суду першої інстанції з червня 2021 року, суду апеляційної інстанції з травня 2024 року, призначена ухвалою від 09 липня 2024 року до розгляду на 27 лютого 2025 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконано; позивач повідомлена судовою повісткою та повідомленням у додатку «Viber»; представник позивача та відповідач повідомлені на електронну адресу; представник позивача подала клопотання про розгляд справи за відсутності; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено. Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 27 лютого 2025 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Березівського районного суду Одеської області від 10 квітня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення 134028 грн. 00 коп. страхового відшкодування за шкоду, спричинену втратою годувальника, змінити в його мотивувальній частині шляхом викладення в редакції даної постанови, та залишити без змін в його резолютивній частині. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повну постанову складено 24 березня 2025 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді О.С.Комлева С.М.Сегеда