Ухвала КАС ВС № 460/6229/24

УХВАЛА 20 березня 2025 року м. Київ справа № 460/6229/24 адміністративне провадження № К/990/3826/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Шишова О.О., суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №460/6229/24 за позовом Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, установив: Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №460/6229/24. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Відповідно до інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху від 19 лютого 2025 року в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Рівненській області в підсистемі «Електронний суд» від 20 лютого 2025 року о 18:35 год. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 27 лютого 2025 року до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, відповідач просить врахувати дотримання строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє право на касаційне оскарження судових рішень у цій справі після повернення касаційної скарги у найкоротші строки. Також зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду. Посилається на практику Верховного Суду щодо питання поновлення строків на касаційне оскарження під час реалізації права на повторне звернення до суду. Крім того, податковий орган вказує на постійні повітряні тривоги та вимкнення електроенергії. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Тому, просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження в розглядуваній справі поважними та поновити його. Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник в межах строку встановленого Законом вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами. Однак ухвалами Верховного Суду від 18 грудня 2024 року, від 08 січня 2025 року та від 21 січня 2025 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження. Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Крім того, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. Варто зазначити, що податковий орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу. Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Отже, зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд ухвалив: У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №460/6229/24 за позовом Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Шишов Судді І. В. Дашутін М. М. Яковенко