Постанова Дніпровський апеляційний суд № 207/4429/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3167/25 Справа № 207/4429/24 Суддя у 1-й інстанції - Бушанська О. В. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2025 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Єлізаренко І.А., Свистунової О.В. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Таскомбанк на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 листопада 2024 року по справі за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2024 року Акціонерне товариство "Таскомбанк звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Позовні вимоги Банку мотивовані тим, що 03 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №8044454045, за умовами п.1.1 якого кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Відповідно до п.1.2 договору, кредит надається позичальнику на наступних умовах: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 73 380,06 грн.; строк, на який надається кредит - 36 місяців. Зв`язку із невиконанням відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 13 червня 2024 року її заборгованість по кредитному договору №8044454045 від 03 січня 2020 року складає 85 325,14 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) становить 58 563,10 грн; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) 4 882,26 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 21879,78 грн. Позивач вказує, що 20 вересня 2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" (надалі - клієнт) та АТ "Таскомбанк" (надалі - фактор) укладено договір факторингу №200921, за умовами п.2.1 якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимоги, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору та підписується одночасно з ним. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь вказану суму кредитної заборгованості. Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Банку. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано реєстру прав вимог, оформленого та підписаного відповідно до додатку № 1 до договору факторингу №200921 від 20 вересня 2021 року. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство "Таскомбанк посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Банком до позову був наданий реєстр прав вимоги, оформлений та підписаний відповідно до додатку №1 до Договору факторингу №200921 від 20 січня 2021 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга Акціонерного товариства "Таскомбанк на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 листопада 2024 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано реєстру прав вимог, оформленого та підписаного відповідно до додатку № 1 до договору факторингу №200921 від 20 вересня 2021 року. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 03 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №8044454045, за умовами п.1.1 якого кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Відповідно до п.1.2 договору, кредит надається позичальнику на наступних умовах: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 73 380,06 грн; строк, на який надається кредит - 36 місяців. Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту №4454045, який є невід`ємною частиною цього договору (п.1.3 договору). Пунктом 1.4 договору передбачено, що підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити, за рахунок отриманого кредиту, такі суми грошових коштів за реквізитами, зазначеними у кредитному договорі, а саме: 10 000,00 грн - переказ на запитання на користь ОСОБА_1 ; 50 850,05 грн - переказ грошових коштів на погашення заборгованості; 10 953,01 грн - оплата страхового платежу; 360,00 грн - оплата за пакет послуги "Охоронець КредитМаркет 24". Всі інші умови кредитного договору викладені в паспорті кредиту та в умовах отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР" редакція від 18 вересня 2019 року, які розміщені на сайті ТОВ "ФК "ЦФР" www.kredutmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір (п.2.1 договору). Цей договір, паспорт кредиту №4454045 та умови отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР" редакція від 18 вересня 2019 складають єдиний кредитний договір. Позичальник, підписавши цей договір підтверджує, що свій примірник цього договору він отримав (п.2.2 договору). Укладенню кредитного договору передувало підписання відповідачем заяви-анкети на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ "ФК "ЦФР". Зміст паспорту кредиту від ТОВ "ФК "ЦФР" №4454045 свідчить про те, що сторонами погоджені такі умови кредитування: сума/ліміт кредиту - 73 380,06 грн; строк, на який надається кредит - 36 місяців; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом, протягом (трьох) банківських днів від дня укладення договору; початковий процент при наданні кредиту - 2% від суми кредиту, щомісячні проценти - 3,19% від суми кредиту, річні проценти - 11,99% від суми боргу за договором. Загальну витрати за кредитом - 100252,75 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом - 172 415,81 грн, реальна процента ставка - 88,18% річних. Також сторонами узгоджено порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів) та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за кредитним договором. Згідно з п.5.1 умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК "ЦФР" позичальник зобов`язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти. Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 13 червня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №8044454045 від 03 січня 2020 року становить 85 325,14 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) становить 58 563,10 грн; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) 4 882,26 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 21879,78 грн. 20 вересня 2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" (надалі - клієнт) та АТ "Таскомбанк" (надалі - фактор) укладено договір факторингу №200921, за умовами п.2.1 якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимоги, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору та підписується одночасно з ним. Згідно з п.2.3 договору відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру прав вимог згідно додатку №2 до цього договору, але не раніше оплати фактором суми, зазначеної у п.3.1 договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги, визначені цим договором та всі права вимоги за договорами поруки. Сторони підписують акт прийому-передачі реєстру прав вимог в день здійснення оплати суми фінансування згідно п.3.1 цього договору. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору Сторони домовились, що сума боргу, яка відступається клієнтом фактору за цим договором, станом на дату відступлення прав вимоги в загальному розмірі становить суму 291 873 118,15 грн, з врахуванням пені у розмірі 177 617,14 грн. Сума боргу, що відступається клієнтом фактору за цим договором, станом на дату відступлення прав вимоги по кожному позичальнику/кредитному договору визначена в реєстрі прав вимог, що є додатком №1 до цього договору (п.3.3 договору). З акту прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № 200921 від 20 вересня 2021 року (додаток №2) вбачається, що загальна сума заборгованості складає 291 873 118,15 грн з врахуванням пені у розмірі 177 617,14 грн. Кількість кредитних договорів становить 13456 одиниць. У акті прийому-передачі реєстру прав вимоги в електронному вигляді за договором факторингу №200921 від 20 вересня 2021 року (додаток №4) вказано, що реєстр прав вимоги в електронному вигляді наданий на флеш носії у розмірі 2430 кбайт. Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За приписами ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Керуючись вказаним нормами права, а також встановивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відступлення права вимоги до відповідача за кредитним договором №804445045 від 03 січня 2020 року, укладеним між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апелянта в скарзі про те, що Банком до позову був наданий реєстр прав вимоги, оформлений та підписаний відповідно до додатку №1 до Договору факторингу №200921 від 20 січня 2021 року, колегія суддів безпідставними, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Колегією суддів встановлено, що позивачем до позову було надано реєстр прав вимоги від 20 вересня 2021 року, який не свідчить, про перехід прав вимоги за кредитним договором №804445045 від 03 січня 2020 року, так як в ньому відсутня інформація щодо позичальника ОСОБА_1 . Крім того, в Акті прийому-передачі прав вимоги за договором факторингу №200921 від 20 вересня 2021 року зазначена лише загальна сума заборгованості та загальна кількість кредитних договорів (13 456 одиниць). Інформації за кредитним договором №804445045 від 03 січня 2020 року, укладеним між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_1 зазначений реєстр прав вимоги від 20 вересня 2021 року та Акт прийому-передачі прав вимоги за договором факторингу №200921 від 20 вересня 2021 року не містять. Згідно ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Частинами 1-3 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин. Колегія суддів не може взяти до уваги, долучений Банком до апеляційної скарги реєстр прав вимоги, з огляду на наступне. У п. 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Тлумачення вказаних норм права свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги ч. 1 ст. 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні. Банком в апеляційній скарзі не наведено жодних поважних причин неподання відповідного реєстру до суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає за необхідне не брати до уваги вказаний доказ. Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку колегії суддів про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях. Зважаючи, що позивачем є юридична особа банківська установа, яка має в своєму підпорядкуванні юридичний відділ, - зазначене вказує лише на те, що представники позивача були обізнані із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип як змагальність сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та диспозитивність цивільного судочинства, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми права щодо предмету спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Банку. Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення. В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк залишити без задоволення. Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 21 березня 2025 року. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова