Постанова Чернігівський апеляційний суд № 734/3038/24

Справа № 734/3038/24 Головуючий у 1 інстанції Бараненко С. М. Провадження № 33/4823/209/25 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 березня 2025 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Щербака О.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2025 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн. Як встановив суд, 06 липня 2024 року, о 12 год. 09 хв., в с. Красилівка, дорога М01113 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI 200 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager ARLM-0352, результат - 0,73 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. На думку апелянта, процедура його огляду на стан алкогольного сп`яніння була порушена, оскільки він був тверезий, а його прохання пройти огляд у закладі охорони здоров`я працівниками поліції було проігноровано. Окрім цього, просить врахувати характеризуючі дані його особи, а тому вважає, що позбавлення його права керування транспортним засобом призведе до негативних наслідків. Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції) та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі - Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№101651 від 06.07.2024 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП (а.с.9); - роздруківкою приладу Drager ARLM-0352, у якій зазначено результат продування ОСОБА_1 спеціального технічного приладу - 0,73 проміле, де він поставив свій підпис, що свідчить про його згоду, на той період часу, із даними результату проведеного огляду (а.с.11). - рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області, де останнім викладено обставини, які мали місце 06.07.2024 року, а саме - факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , проходження ним відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння та отриманий позитивний результат (а.с.8); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); - направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння (а.с.6); - долученим до протоколу відеозаписом працівників поліції, де зафіксовано всі обставини даної події за участі ОСОБА_1 (а.с.13). При цьому, ОСОБА_1 намагався домовитись з працівниками поліції не оформляти на нього адмінматеріали за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, про що був попереджений про кримінальну відповідальність щодо можливого надання неправомірної вигоди працівникам поліції. Твердження апелянта про неналежно проведений огляд на стан виявлення алкогольного сп`яніння є безпідставними, оскільки такий проведений у спосіб та у порядок, визначений ст. 266 КУпАП та вище вказаною Інструкцією, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів та із застосуванням технічних засобів відеозапису, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення та результаті спеціального технічного засобу Drager ARLM-0352, які містять підпис ОСОБА_1 , який зауважень до змісту процесуальних документів не мав, огляд відбувався із дотриманням усіх вимог чинного законодавства, тому результат такого огляду є допустимим доказом та не викликає у апеляційного суду жодного сумніву. Окрім цього, водій ОСОБА_1 після оформлення адміністративних матеріалів та будучи незгодним з результатами огляду, самостійно медичний огляд не пройшов та медичний висновок не надав. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Щодо доводів апеляційної скарги апелянта про можливість застосування до нього адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. При цьому, накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів є невід`ємною частиною стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб. В зв`язку з цим, санкція даної норми закону з кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативною та суворою. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, у зв`язку з чим, твердження апелянта, в цій частині, також не заслуговують на увагу. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач