Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/21897/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2738/25 Справа № 202/21897/23 Суддя у 1-й інстанції - ПОДОРЕЦЬ О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Сахарова Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2024 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 26.12.2023 року АТ «Кредобанк» звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості. Умов укладеного договору ОСОБА_1 належним чином не виконав, відтак у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором заборгованість останнього станом на 01.12.2023 становить 577 292,55 грн., які позивач просив стягнути солідарно з відповідачів, а також судові витрати по справі, зокрема, витрати на правничу допомогу (а.с.3-7). КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2024 року позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» суму заборгованості за кредитним договором №CL-221200 від 20.09.2019, яка виникла станом на 01.12.2023 та складається із: заборгованості за тілом кредиту 360 707,35 грн.; заборгованості за відсотками 216 585,20 грн., а всього в розмірі 577 292 (п`ятсот сімдесят сім тисяч двісті дев`яносто дві) грн. 55 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі по 4328 (чотири тисячі триста двадцять вісім) грн. 19 коп. з кожного. В частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 20.12.2024 року надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 , в якій ставиться вимога про скасування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2024 рокута ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що кредитний договір №CL-221200 від 20.09.2019 року було укладено одноособово ОСОБА_1 . Обов`язку солідарного виконання зобов`язань цей договір не містить. Відповідач -2 ОСОБА_2 стороною кредитного договору не є, а також не є поручителем. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 21.01.2025 року від Акціонерного товариства «Кредобанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить, відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 в повному обсязі, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.07.2024 року залишити без змін. В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ У судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Хандога В.В. доводи апеляційної скарги підтримав. Інші учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.242-248), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 19.09.2019 ОСОБА_1 було подано до АТ «Кредобанк» Анкету-Заяву фізичної особи на отримання готівкового кредиту №CL-221200, в якій він зазначив свої персональні дані, такі як: ПІБ, дата народження, РНОКПП, дані свого паспорта, адресу реєстрації та фактичного проживання, номера робочого та мобільного телефонів, сімейний стан, освіту, наявність майна у власності, інформацію про зайнятість, інформацію про свої доходи та витрати, а також другого з подружжя. (а.с.106). В Анкеті-Заяві відповідач ОСОБА_1 вказав своєю дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується штампом у паспорті ОСОБА_1 про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_2 від 10.07.2013 (а.с.109). 20.09.2019 між АТ "Кредобанк" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-221200, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 500 000,00 грн на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Строк дії договору визначено до 19.09.2024. У відповідності до п. 4.1. Договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 35 % річних. Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Позичальник доручає Банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі: на поточні потреби в сумі 500 000,00 грн. Згідно з п. 6.1. Кредитного до говору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього (а.с.100-102). Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №54601295 від 20.09.2019 (а.с.10). 03.11.2023 Банк скерував на адресу відповідачів досудову вимогу, в якій вимагав від останніх дострокового повернення кредиту, процентів, та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, у 30-денний термін з моменту отримання цієї вимоги, у розмірі 562 775,57 грн., та попередив, що у разі невиконання даної вимоги, банк змушений буде звернутися за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду з метою стягнення заборгованості в судовому порядку (а.с.117). 23.11.2023 року досудові вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулися відправнику. Причиною повернення листів стали невдалі спроби вручення, а саме, письмові відмови адресатів, що підтверджується витягами з офіційного сайту AT "Укрпошта" відстеження поштового відправлення за трек-номерами №0209427459264 та №0209427460599 відповідно (а.с.120, 126). Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №CL-221200 від 20.09.2019 станом на 01.12.2023 заборгованість становить 577 292,55 грн. та складається із: 360 707,35 грн. заборгованості за тілом кредиту; 216 585,20 грн. заборгованості за відсотками (а. с. 8-9). Оцінюючи поданий позивачем розрахунок заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такий належним чином обґрунтований та мотивований. У свою чергу, в процесі розгляду справи не здобуто жодних доказів, які ставлять під сумнів математичні розрахунки наведені позивачем. З огляду на вище наведене, суд приходить до переконання, що відповідач ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов`язань по кредитному договору № CL-221200 від 20.09.2019, та внаслідок цього заборгував позивачу кошти в загальній сумі 577 292,55 грн. Щодо вирішення позовних вимог АТ «Кредобанк» до відповідача ОСОБА_2 суд першої інстанції приходить до наступного. У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 не надала суду доказів свого звернення з позовом про визнання кредитного договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її згоди, можна дійти обґрунтованого висновку, що договір № CL-221200 від 20.09.2019 був укладений її чоловіком ОСОБА_1 за її згодою, а отже, створив обов`язки для них обох. Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором №CL-221200 від 20.09.2019 року у розмірі 577 292,55 грн належить задовольнити. Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком погодитись не може з огляду на таке. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19) вказано, що «інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку, і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї. Саме тому, на переконання Великої Палати Верховного Суду, законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.». Згідно з частиною третьою статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. У подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти, внаслідок укладення договору, також виникає зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники. Таким чином правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї. Як вбачається з копії кредитного договору №CL-221200 від 20 вересня 2019 року (а.с.100) п.2.4 передбачена мета кредитування, «на поточні потреби. В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 пояснив, що чоловік відповідачки - ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. І кредитні кошти йому були потрібні саме для підприємницької діяльності. Враховуючи викладене, апеляційний суд встановив, що мета укладення Кредитного договору №CL-221200 від 20.09.2019 року не пов`язана із сім`єю, а переслідує інтереси одного з подружжя, а саме відповідача ОСОБА_1 . При таких обставинах, судова практика, описана в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19) не підлягає застосуванню, а враховуючи, що між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_2 відсутні договірні відносини, відсутні й правові підстави для стягнення заборгованості з ОСОБА_2 по кредитному договору №CL-221200 від 20.09.2019 року, стороною якого вона не являється. При таким обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результа­тами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2024 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 скасувати. У задоволенні позовних вимог Міністерства юстиції України до ОСОБА_3 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації відмовити. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 , як до солідарного боржника, залишити без задоволення. В іншій частині рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2024 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення виготовлено 18.03.2025 року. Судді: