Постанова 4803 № 192/1525/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1202/26 Справа № 192/1525/25 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Никифоряка Л.П., Красвітної Т.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 16.06.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» звернулося до Солонянського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, у якій просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 2156951123 від 16 листопада 2023 року в розмірі 119852 грн. 42 коп., з яких за тілом кредиту в розмірі 8200 грн. 00 коп., за процентами в розмірі 111652 грн. 42 коп. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Заочним рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС заборгованість станом на 14 листопада 2024 року: за кредитним договором №2156951123 від 16 листопада 2023 року станом на 16 червня 2025 року: за тілом кредиту в розмірі 8200 (вісім тисяч двісті) грн. 00 (нуль) коп., за відсотками в розмірі 111652 (сто одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн. 42 (сорок дві) коп., а всього 119852 (сто дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 42 (сорок дві) коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 29.09.2025 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року в частині стягнення відсотків та ухвалення нового рішення про задоволення позову лише в частині стягнення тіла кредиту у сумі 8200 грн. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що нарахування процентів у розмірі, який фактично перевищує заборгованість за тілом кредиту більше ніж у 13 разів, свідчить про не справедливі умови договору та фактично є надмірним тягарем для відповідача щодо сплати кредиту. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що проценти, які він просить стягнути з відповідача не є встановленою договором компенсацією за невиконання зобов`язань за договором, а є погодженою в добровільному порядку відповідачем платою за користування кредитними коштами протягом строку кредитування, яка викладена в договорі в доступний для сприйняття та розуміння наслідків такої умови спосіб. Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено, що нараховані відсотки в кілька разів перевищують суму отриманого кредиту. СУДОВІ ВИКЛИКИ Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (том 2, а.с.88-89). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 16 листопада 2023 року між сторонами був укладений договір №2156951123 про надання кредиту, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 8200 грн. 00 коп. зі сплатою 1091,35 відсотків річних за користування кредитом терміном на 30 днів, зобов`язавшись повернути кредит, комісію за надання кредиту та сплатити проценти за його користування, а також виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором (а. с. 7-11). На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачці грошові кошти в сумі 8200 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАІНЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 15 березня 2024 року №4283 (а. с. 38). Судом встановлено, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідачки за спірним кредитним договором № 2156951123 від 16 листопада 2023 року складає 119852 грн. 42 коп., з яких за тілом кредиту в розмірі 8200 грн. 00 коп., за процентами в розмірі 111652 грн. 42 коп. (а. с. 41-46). Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки за кредитним договором №2156951123 від 16 листопада 2023 року заборгованості у загальній сумі 119852 грн. 42 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитись не може з огляду на таке. Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Судами попередніх інстанцій надано правильну оцінку доводам позивача про те, що пункт 1.6. кредитного договору щодо встановлення сторонами договору пені у розмірі до 2 % від суми несвоєчасно виконаних зобов`язань за кожен день прострочки, що становить до 730 % на рік, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали несправедливим оспорюваний пункт кредитного договору з посиланням на те, що він встановлює вимогу зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором та правильно застосували до спірних правовідносин статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів». До таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 27 січня 2020 року, справа № 754/6091/18, провадження № 61-11473св19. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що враховуючи суму кредиту у розмірі 8200 грн. 00 коп., то проценти за користування кредитом у розмірі 111 652,42 грн. є несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. А тому справедливим буде стягнення з відповідача відсотків, сума яких дорівнює вартості кредиту, тобто у розмірі 8 200,00 грн., а тому рішення суду першої інстанції треба змінити у відповідній частині. При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результа­тами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року змінити. Зменшити заборгованість за відсотками до рівня тіла кредиту 8200,00, зменшивши загальну суму, що стягнута. В іншій частині заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення виготовлено 02.06.2026 року. Судді: