Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/23044/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/23044/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Заїки М.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «Коритищанське» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - ВСТАНОВИЛА: Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд, позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Коритищанське» (далі - ПП «Коритищанське», відповідач), в якому просило стягнути з ПП «Коритищанське» за невиконання нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-XII), на користь Фонду адміністративно-господарські санкції та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 164 647,53 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем у звітному 2022 році, в порушення вимог статті 19 Закону № 875-XII, не виконано норматив по створенню робочих місць та не забезпечено працевлаштування однієї особи, якій встановлена інвалідність. На підставі статті 20 Закону № 875-XII позивач визначив суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 164 647,53 грн, яку просив стягнути з відповідача. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Фонд подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивачем у 2022 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування 1 особи з інвалідністю, що підтверджується самостійно поданими підприємством, щоквартально протягом 2022 звітного року, деклараціями, які свідчать про відсутність у звітному періоді працевлаштованих осіб з інвалідністю. На думку Фонду, подання підприємством уточнюючої декларації не спростовує обставини порушення вимог закону щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Окрім того, відповідач самостійно зазначив у звітних податкових розрахунках за 1-4 квартали 2022 року інформацію про відсутність у нього працевлаштованих осіб з інвалідністю. Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 07 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзивів на апеляційну скаргу. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу Фонду, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що в його діях відсутній склад правопорушення, яке полягає у невиконанні нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2022 році, оскільки ПП «Коритищанське» працевлаштовано три особи з інвалідністю. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Керуючись положеннями частини першої статті 308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги позивача. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що ПП «Коритищанське» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Згідно вимог чинного законодавства України ПП «Коритищанське» несе обов`язок по обов`язковому працевлаштуванню осіб з інвалідністю. ПП «Коритищанське» у встановлений законом строк подало до податкового органу за основним місцем обліку - ТУ ДПС У Київській області податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартали 2022 року, до якого, окрім іншого, були додані відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за кожний місяць звітного кварталу (далі - Додаток 1). В зазначених Додатках 1 при заповненні даних застрахованих осіб - ОСОБА_1 (працює на посаді головного бухгалтера), ОСОБА_2 (працює на посаді водія), ОСОБА_3 (працює на посаді електрогазозварювальника) в рядку 08 (код категорії 30) помилково замість категорії 2 (працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях) було вказано категорію 1 (наймані працівники на загальних підставах). В подальшому позивач подав уточнений податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартали 2022 року щодо уточнення даних стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рядку 08 (код категорії 30) вказано категорію 2 (працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях). Згідно з розрахунком Фонду середньооблікова кількість штатних працівників підприємства протягом 2022 року становить 36 осіб, що відповідачем не заперечується. Фондом в автоматизованому режимі, за допомогою програмного комплексу «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформовано розрахунок адміністративно-господарських санкцій ПП «Коритищанське», відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства за рік становила 37 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 0 осіб. Листом № 141 від 06 липня 2023 року ПП «Коритищанське» повторно повідомило позивача та Пенсійний фонд України про подання уточнюючої звітності поквартально за 2023 рік (за 1 квартал 2022 року подано 16 червня 2023 року; за 2 квартал 2022 року подано 16 червня 2023 року, за 3 квартал 2022 року подано 19 червня 2023 року, за 4 квартал 2022 року подано 19 червня 2023 року) та додатково надало документи, які підтверджують факт працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві у 2022 році та виконання ПП «Коритищанське» нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2022 році. У зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та несплатою адміністративно-господарських санкцій у добровільному порядку у строк, встановлений статтею 20 Закону №875-XII, Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства середньої річної заробітної плати за нестворене 1 робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, що складає 155 916, 43 грн та пені у розмірі 8 731,1 грн, а разом становить суму коштів у розмірі 164 647,53 грн. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць, відповідно до нормативів, установлених статтею 19 Закону № 875 та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів та стягнення пені є безпідставним. При цьому суд першої інстанції зауважив, що позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2022 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулось з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон № 875-XII. Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 875-XII (в редакції, чинній з 01 січня 2022 року по 05 листопада 2022 року) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з частинами першою-третьою статті 19 Закону № 875-XII (в редакції, чинній з 01 січня 2022 року по 05 листопада 2022 року) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Частинами п`ятою, сьомою-дев`ятою статті 19 Закону № 875-XII в цій же редакції встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Частиною першою статті 20 Закону № 875-XII (в редакції чинній протягом 2022 року) передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875-XII). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина четверта статті 20 Закону № 875-XII). Відповідно до, зокрема, статей 19 і 20 Закону № 875-XII постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації норм Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про зайнятість населення»» від 31 січня 2007 року № 70 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 466) затверджено, зокрема, Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (далі - Порядок № 466). На підставі пункту 2 Порядку № 466 наказом Міністерства соціальної політики України від 27 серпня 2020 року № 591, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2020 року за № 1007/35290, затверджено форму звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю». Тобто, вказаними нормами закріплено обов`язок за роботодавцем подати до уповноваженого органу звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю № 10-ПОІ (річна). Зазначений Порядок № 466 визначає механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Окрім того, за приписами пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію, зокрема, про попит на робочу силу (вакансії). На реалізацію цієї норми наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин (втратив чинність 07 липня 2022 року)). З 07 липня 2022 року форма звітності № 3-ПН та порядок її подання затверджено наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року № 827-22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 травня 2022 року за № 565/37901. Пунктом 1.4 Порядку в редакції від 17 червня 2013 року та пунктом 5 Порядку в редакції від 12 квітня 2022 року передбачено, що юридичні особи, фізичні особи-підприємці подають до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. Водночас періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а визначено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. 06 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX (далі - Закон № 2682), яким внесено зміни до частини третьої статті 18 і до статті 19 Закону № 875-XII. Законом № 2682 скасовано реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ. Тобто, за 2022 рік до 01 березня 2023 року роботодавцем цей звіт вже не подається. За новою частиною шостою статті 19 Закону № 875-XII всю інформацію щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю від підприємств до Фонду надає Пенсійний фонд України, а саме: - про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; - необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. Вимоги законодавства стосовно працевлаштування та зайнятості осіб з інвалідністю відповідно до Закону № 875-XII, виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, а також нарахування і сплати адміністративно-господарських санкцій за його не виконання, залишились без змін. За частинами сьомою-дев`ятою статті 19 в новій редакції Закону № 875-XII отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, у т. ч. підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані. Фонд щороку в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі - Розрахунок) за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Отже, статтею 19 Закону № 875-XII (в редакції Закону від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX) визначено послідовність дій Фонду при отриманні від Пенсійного фонду інформації про ознаки порушень законодавства щодо осіб з інвалідністю: від звернення до територіальних органів Держпраці з питання проведення перевірки про виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, до надсилання особам, які не забезпечили виконання в попередньому році нормативу робочих місць, розрахунку адміністративно-господарських санкцій. У постанові від 21 листопада 2022 року по справі № 400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Після затвердження Порядку № 466 та внесення змін до статті 19 Закону № 875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці. У вказаній постанові Верховного Суду від 21 листопада 2022 року по справі № 400/3957/21 колегія суддів зазначила, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку, позивачем надало до територіального органу Держпраці інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік. Виходячи з того, що Фондом не доведено іншого, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за статтею 20 Закону № 875-XII, оскільки згідно з встановленими у справі обставинами у період 2022 року на підприємстві працювали 3 особи з інвалідністю, а саме: ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 дійсно працює в ПП «Коритищанське» на посаді водія (наказ № 10 §4 від 15 травня 2009 року) з 15 травня 2009 року і по данний час. Безперервний стаж на підприємстві станом на 19 липня 2023 року становить 4 дні, 2 місяці, 14 років. ОСОБА_2 встановлена третя група інвалідності довічно з 01 липня 2020 року, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серії АВ № 1046728 від 01 липня 2020 року. ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_2 дійсно працює в ПП «Коритищанське» на посаді електрогазозварювальник (наказ № 26 від 01 листопада 2014 року) з 01 листопада 2014 року і по даний час. Безперервний стаж на підприємстві станом на 19 липня 2023 року становить 19 днів, 7 місяців, 8 років. ОСОБА_3 встановлена третя група інвалідності довічно з 25 лютого 2014 року, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серії КИО-1 №0378776 від 25 лютого 2014 року. ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 дійсно працює в ПП «Коритищанське» на посаді головного бухгалтера (наказ № 31 від 10 липня 2006 року) з 10 липня 2006 року і по даний час. Безперервний стаж на підприємстві станом на 19 липня 2023 року становить 9 днів, 17 років. ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності довічно з 16 грудня 2020 року, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серії АВ № 1046988 від 16 грудня 2020 року. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані обставини дають підстави для висновку про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць, відповідно до нормативів, установлених статтею 19 Закону № 875-ХІІ та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та стягнення пені є безпідставним. Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки ПП «Коритищанське», вжито усі залежні від нього заходи для створення та працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до чинного законодавства. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив оскаржене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя М.М. Заїка Судді Є.О. Сорочко Є.В. Чаку Повний текст постанови складено та підписано 18 березня 2025 року.