Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 370/2363/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 370/2363/24 Суддя (судді) першої інстанції: Білоцька Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Ганечко О.М., Кузьменка В.В., При секретарі: Долинській Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування припису та постанов, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 №9/02-1-08 та постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 № 10/02-1-08. - визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил від 27.11.2023. Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані постанови та оскаржуваний припис є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки встановлення лише самого факту пошкодження адміністративної будівлі без прийняття відповідних рішень у передбаченому законом порядку не змінює правовий статус приміщення аптеки, що належить позивачу на законних підставах, та не породжує для нього правових наслідків та зобов`язань по демонтажу цього приміщення. Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 07 листопада 2024 року закрито провадження у справі № 370/2363/24 в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування припису Державної інспекції архітектури та містобудування України про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2023. Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року позовні вимоги - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 №9/02-1-08. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 №10/02-1-08. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 , яка підлягала демонтажу (ліквідації) як аварійна, відповідно до Акту, звіту та протоколу, демонтована частково та залишилася частина будівлі, а саме: нежитлові приміщення, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 28.12.2012 №1564. У той же час, над недемонтованими приміщеннями здійснено самочинну надбудову другого поверху, відтак зазначений об`єкт будівництва збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та експлуатується без прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. На думку апелянта, надбудова - це вид реконструкції, при якій збільшується площа житлового будинку шляхом улаштування над його верхнім поверхом одного або декількох додаткових поверхів. Враховуючи, що позивачем здійснено реконструкцію шляхом надбудови другого поверху над існуючим об`єктом без отримання дозвільних документів, що є самочинним будівництвом в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України, тому підстави для скасування спірних постанов - відсутні. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 28.12.2012, посвідченого Лисенко Л.В., приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області, за реєстровим номером 1564, Бишівська міська рада Макарівського району Київської області продала ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 в рівних частках 13/100 адміністративну будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , у складі наступних нежитлових приміщень: приміщення 11 (9,0 кв.м.), приміщення 12 (6,7 кв.м.), приміщення 13 (15,1 кв.м.), приміщення 14 (32,2 кв.м.), загальною площею 63,0 кв.м. Право власності зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 7-10, 17 том 1). Технічні характеристики вказаного об`єкта зазначені у технічному паспорті виготовленого станом на 15.09.2023. 01 вересня 2023 року ФОП ОСОБА_3 видано довідку № 0268/23, складену за результатами інвентаризації, відповідно до якої останній надає інформацію щодо технічних характеристик об`єкта нерухомості в АДРЕСА_1 , згідно якої встановлена відсутність покриття приміщення, що при атмосферних осадках (дощ, гроза) призводить до втрати відповідного призначення конструктивних елементів приміщення (стелі, перекриття, підлоги) та шкоди до матеріальних цінностей аптеки, тому терміново необхідно влаштувати покрівлю приміщення. На звернення позивача до відповідача, останнім за вих. № 1495/02/13-24 від 15.03.2024 надано: копію Акта № 8 від 27.11.2023 складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; копію Постанови по справі про адміністративне правопорушення № 10/02-1-08 від 14.12.2023 та № 9/02-1-08 від 14.12.2023; копію протоколу про адміністративне правопорушення від 27.11.2023; копію протоколу про адміністративне правопорушення від 27.11.2023; копію припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2023; копію накладної від 14.12.2023 №011330349627 з описом вкладення. У подальшому, відповідачем здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 27.11.2023 за частиною п`ятою та частиною дев`ятою ст. 96 КУпАП. У ході проведення позапланової перевірки встановлено, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 , яка підлягала демонтажу (ліквідації) як аварійна, відповідно до Акту, звіту та протоколу, демонтована частково та залишилася частина будівлі, а саме нежитлові приміщення, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу від 28.12.2012 №1564. Також, над недемонтованими приміщеннями здійснено самочинну надбудову другого поверху. Зазначений об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 було збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та експлуатується без прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. 27 листопада 2023 року відповідачем видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. 14 грудня 2023 року відповідачем складено постанову № 9/02-1-08 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за порушення п. 1 частини першої ст. 34, абз.1 частини першої ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 1 та 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 466, внаслідок чого його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Також, 14.12.2023 відповідачем складено постанову № 10/02-1-08 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за порушення частиною восьмою ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 750), внаслідок чого його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дев`ятою ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не надано жодного доказу щодо здійснення позивачем самочинного будівництва, тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є безпідставним, а постанови про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 №9/02-1-08 та № 10/02-1-08 якими визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст. 96 та частиною дев`ятою ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді, є протиправними. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями частини першої ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Відповідно до п.1 частини першої ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Абзацем 1 частини першої ст. 36 вказаного Закону визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Згідно частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Абзацем 1 та 2 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 747 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 750 визначено, що експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У силу вимог пункту 22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф. Отже, у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадові особи органу держаного архітектурно - будівельного контролю складають акт, у якому фіксуються такі порушення. На підставі акту складається обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також складаються відповідні протоколи та приписи, які у встановлений Порядком №533 строк подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. У свою чергу, за правилами частини п`ятої ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини дев`ятої ст. 96 КУпАП експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З аналізу вищевикладених норм вбачається, що для здійснення будівельних робіт замовник будівництва повинен подати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), в іншому разі - виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Крім того, експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) також забороняється. У свою чергу, за приписами частинами першою, другої, четвертою, сьомою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. З викладеного вбачається, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, та будівництво, яке здійснено без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту. Як свідчать матеріали справи, відповідно до статті 41 Закону, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 71 Порядку № 553, пункту 2 Постанови № 303, Положення № 1340, наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 12.10.2023 № 934 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю», на підставі звернення Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області від 06.09.2023 № 02-21/1211, зареєстрованого ДІАМ 06.09.2023 за № 11509/07-23, з урахуванням висновку комісії щодо розгляду звернення у сфері містобудівної діяльності ДІАМ від 19.09.2023, наказу ДІАМ від 25.10.2023 № 122 «Про проведення позапланової перевірки», ДІАМ у період з 14.11.2023 по 27.11.2023 здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведення вказаної позапланової перевірки ДІАМ складено акт від 27.11.2023 №8 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності згідно якого за адресою АДРЕСА_1., візуально виявлено двоповерхову будівлю, перший поверх якої експлуатується та використовується для приміщення аптечного закладу та як наслідок зафіксовано порушення пункту першого частини першої статті 34, абзацу першого частини першої статті 36 та частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; абзацу першого та другого пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466; пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461. У ході проведення позапланової перевірки сільським Бишівським сільським Головою надано пакет документів 14.11.2023 № 02-21/1500, до якого надано Акт обстеження нерухомого майна, пошкодженого/зруйнованого під час проведення бойових дій на території населених пунктів Бишівської територіальної громади Фастівського району Київської області, спричинених збройною агресією Російської Федерації від 15.07.2022 № 02-к та розділу 5 звіту від 15.07.2022 № 09-22 «Про проведення детального технічного обстеження будівельних конструкцій адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » (далі - Звіт), відповідно до яких встановлено, що загальний технічний стан конструктивних елементів адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 - аварійний та рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта. Також, Протоколом № 7 від 08.08.2022 чергового засідання Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій схвалено додаток №1 про «Перелік аварійно небезпечних об`єктів, які підлягають демонтажу, ліквідації», відповідно до якого пунктом 56 визначено - адміністративну будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, відповідно до договору купівлі-продажу від 28.12.2012 р., посвідченого Лисенко Л.В., приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області, за реєстровим номером 1564, Бишівська міська рада Макарівського району Київської області продала ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_2 в рівних частках 13/100 адміністративну будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , у складі наступних нежитлових приміщень: приміщення 11 (9,0 кв.м.), приміщення 12 (6,7 кв.м.), приміщення 13 (15,1 кв.м.), приміщення 14 (32,2 кв.м.), загальною площею 63,0 кв.м. Право власності зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Як наслідок, в ході проведення позапланової перевірки встановлено, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 , яка підлягала демонтажу (ліквідації) як аварійна, демонтована частково та залишилася частина будівлі, а саме нежитлові приміщення, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу від 28.12.2012 №1564. Як встановлено під час проведення перевірки, над недемонтованими приміщеннями здійснено самочинну надбудову другого поверху. Зазначений об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 було збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та експлуатується без прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Як наслідок, 27 листопада 2023 року відповідачем видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. 14 грудня 2023 року відповідачем складено постанову № 9/02-1-08 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за порушення п. 1 частини першої ст. 34, абз.1 частини першої ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 1 та 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 466, внаслідок чого його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Також, 14.12.2023 відповідачем складено постанову № 10/02-1-08 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за порушення частиною восьмою ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 750), внаслідок чого його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дев`ятою ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Відповідно до пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 (далі - Постанова №406) не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Пунктом 2 вказаної Постанови №406 передбачено, що заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції не є будівельними роботами, які потребують документів на право їх виконання та прийняття в експлуатацію. Згідно пункту 13 Постанови №406 відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів не потребує дозвільних документів. Як зазначає позивач, ним були проведені будівельні роботи з відновлення (заміни) покрівлі даху приміщення без втручання в несучі конструкції та без здійснення будь-яких інших робіт, які б можна було класифікувати як самочинне будівництво, на підтвердження чого надано довідку від 01.09.2023 за вих. № 0268/23 ФОП ОСОБА_3 , складеної за результатами інвентаризації відповідно до якої, останній надає інформацію щодо технічних характеристик об`єкта нерухомості в АДРЕСА_1 , та встановлена відсутність покриття приміщення, що при атмосферних осадках (дощ, гроза) до втрати відповідного призначення конструктивних елементів приміщення (стелі, перекриття, підлоги) та шкоди до матеріальних цінностей аптеки. Крім того, позивачем надано висновок судового експерта Лісніченка С.В. № 24270 відповідно до якого за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи складеного 16.09.2024 встановлено, що виділ 13/100 частина адміністративної будівлі у складі: приміщення 11, площею 9 кв. м., приміщення 12, площею 6,7 кв. м., приміщення 13, площею 15,1 кв.м., приміщення 14, площею 32,2 кв.м., загальною площею 63,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не призводить до виникнення порушень вимог нормативної документації в галузі будівництва та, відповідно, з технічної точки зору можливий. Приміщення є відокремленими від іншої нежитлової частини будинку стіною та перегородкою без віконних і дверних прорізів та перекриттям, приміщення забезпечені окремим входом/виходом та можуть експлуатуватися самостійно від інших нежитлових приміщень в адміністративній будівлі. Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/1120) перепланування - перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. У свою чергу, підпунктом 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 визначено, що реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Отже, ключовим питанням у цій справі є визначення характеру будівельних робіт, проведених позивачем на об`єкті будівництва в результаті яких відбулося зведення другого поверху будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Як свідчать матеріали справи, згідно наявних фото світлин вбачається здійснення над першим поверхом недемонтованих приміщень надбудови, на якій встановлена відповідна конструкція. У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (надалі - Порядок №466). Згідно пункту 2 Порядку № 466 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Пунктом 5 порядку № 466 визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Відповідно, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.06.2017 № 139 затверджено ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» (далі - ДБН В.2.6-220:2017). Пунктом 3.23 ДБН В.2.6-220:2017 визначено, що покрівля - елемент покриття (даху), який захищає будинок від проникнення в нього атмосферних опадів. Згідно 6.1.1 ДБН В.2.6-220:2017 при виборі конструкції горищного або просторового даху необхідно враховувати наступне: у покрівлі має бути мінімальна кількість з`єднань в зоні руху вологи по покрівлі; застосовувати такий ухил скатів даху, щоб мінімізувати навантаження від снігу; виключити можливість підтавання снігу від теплового випромінення даху; передбачати ефективне відведення зливової і талої води без зон застою; передбачати таку конструкцію покрівлі даху, щоб була виключена необхідність очищення поверхні даху від листя, талого снігу вручну; виключити сходження снігу з даху лавиною. Конструктивне вирішення горищних дахів (додаток Б) повинно відповідати умовам максимальної збірності при монтажі несучих елементів, влаштуванні паро- теплоізоляції, покрівлі при мінімальній кількості типів деталей для влаштування гребеневих і реберних з`єднань, пристінних примикань, розжолобків, карнизних і фронтонних звисів, водовідвідних систем та систем безпеки експлуатації дахів. При проектуванні горищного даху величини вогнестійкості та межі розповсюдження вогню, які приймаються до елементів відповідного класу даху, слід враховувати норми на проектування тієї групи будинків, для якої розробляється дах, згідно з ДБН В.1.1-7. Основні типи горищних дахів визначені додатком Б до ДБН В.2.6-220:2017. У даному випадку, висновок суду першої інстанції про те, що станом на 2023 рік позивачем могли проводитись відновлювальні будівельні роботи з метою збереження конструктивних елементів належного позивачу приміщення аптеки, а саме: заміна пошкодженої покрівлі, є лише припущенням, оскільки здійснення позивачем таких робіт не відповідає пункту 1 Переліку № 406 та потребує отримання відповідних документів, визначених частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI та Порядком №466, що дають право на їх виконання. Із наявних у матеріалах справи фотодоказів чітко вбачається самочинне будівництво (надбудова) другого поверху та над яким зроблений ще каркас даху. У свою чергу, вказана надбудова є видом реконструкції, при якій збільшується площа житлового будинку шляхом улаштування над його верхнім поверхом одного або декількох додаткових поверхів. Отже, вказані обставини свідчать про здійснення позивачем реконструкції шляхом надбудови другого поверху на існуючим об`єктом без отримання дозвільних документів, що є самочинним будівництвом в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частинами п`ятою та дев`ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, УХВАЛИВ : Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України - задовольнити. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування припису та постанов - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді О.М. Ганечко В.В. Кузьменко