Ухвала КАС ВС № 200/8285/24
від 17.03.2025 · АдміністративнаУХВАЛА 17 березня 2025 року м. Київ справа №200/8285/24 адміністративне провадження №К/990/9626/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №200/8285/24 за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Позивачка звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати пункт 6 рішення №76 від 21.11.2024 Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про відмову у задоволенні клопотання приватного виконавця ОСОБА_1 про відкладення розгляду питання щодо скарги Київського районного суду міста Одеси від 16.09.2024; - визнати протиправним та скасувати висновок Комітету з етики Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" №290 від 18.11.2024; - визнати протиправним та скасувати підпункт IV пункту 7 рішення №76 від 21.11.2024 Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про направлення подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця ОСОБА_1; - визнати протиправним та скасувати підпункт VII пункту 7 рішення №76 від 21.11.2024 Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України в частині відкриття дисциплінарного провадження та направлення запиту до Комітету з етики АПВУ на надання висновків щодо наявності або відсутності ознак порушення Кодексу професійної етики в діях приватного виконавця ОСОБА_1 щодо фактів зазначених у зверненні Міністерства юстиції України від 13.11.2024. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2024 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2024, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025, закрито провадження у справі. Роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 06.03.2025 через систему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу. В прохальній частині касаційної скарги скаржниця просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2024, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №200/8285/24. Однак, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі №200/8285/24 Перший апеляційний адміністративний суд 20.02.2025 ухвалив постанову за наслідками апеляційного перегляду ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2024. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями самостійно встановлювати судове рішення, яке є предметом касаційного оскарження, у зв`язку з чим такий недолік касаційної скарги об`єктивно впливає на можливість її прийняття і вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі. За таких обставин скаржнику необхідно уточнити яке судове рішення ним оскаржується та вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням його повноважень, визначених статтею 349 КАС України. Також під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. Скаржницею у касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Указане клопотання мотивоване тим, що до 24.02.2022 позивачка проживала у м. Маріуполь Донецької області, яке майже повністю зруйноване та окуповане військами рф. Житло, все майно знищено в результаті воєнних дій. Скаржниця указує, що заощаджень не має, є внутрішньо переміщеною особою. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела, суми нарахованого доходу за 1-4 квартали 2024 року складають 36400,00 грн, з яких 20000,00 грн виплачено в січні-лютому 2024 року Департаментом соцзахисту населення Одеської міської ради як соціальні виплати на проживання внутрішньо переміщеним особам, що не враховується для загального оподатковуваного доходу суб`єкта незалежної професійної діяльності. Дана соціальна допомога призначена та виплачена заявниці та членам її сім`ї (2 дорослих та 2 дітей) як виплати на проживання внутрішньо переміщеним особам, що підтверджується довідкою Департамента соціальної та сімейної політики Одеської міської ради №8009/05/03-28/2-23/М-1877-1.4 від 14.09.2023. Так, за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Слід зазначити, що статтями 8 Закону України "Про судовий збір" та 133 КАС України встановлено право, а не обов`язок суду звільнити особу за наявних умов від сплати судового збору. Питання про звільнення від сплати судового збору вирішується судом також на підставі заявленого стороною клопотання та поданих доказів на підтвердження наявності підстав для такого звільнення, визначених приписами Закону України «Про судовий збір». На підтвердження заяви про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 11.01.2025 за період з 1 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року. Проте, указана довідка містить інформацію про джерела доходів за період з січня по вересень 2024 року. Відтак, з наданої інформації немає можливості пересвідчитись у розмірі отриманого доходу позивачкою за повний 2024 рік, що передував року подання касаційної скарги (2025), а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання. При цьому, Суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 1 січня 2025 року (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 3028,00 грн. Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 3028,00 грн. Однак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через підсистему «Електронний Суд» складає 2422,40 грн. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання касаційної скарги в новій редакції відповідно до кількості учасників справи, у якій уточнити судове рішення, яке оскаржується, та документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №200/8285/24 - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк , Судді Верховного Суду