Постанова Київський апеляційний суд № 369/6258/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2025 року м. Київ Справа №369/6258/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1036/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Цюрпіти Д.О. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Янченка А.В. 14 лютого 2024 року у м. Києві, повний текст рішення складений 28 березня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, В С Т А Н О В И В У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на користь ОСОБА_2 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000,00 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення кожною дитиною повноліття. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 07 серпня 2010 року сторонами було укладено шлюб. У шлюбі у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 червня 2022 року у справі № 367/8822/21. Позивач посилається на те, що після розірвання шлюбу спільні діти проживали з нею і перебували на її утриманні. За твердженнями позивача, вона самостійно оплачує вартість оренди квартири, в якій вона з дітьми проживає, купує дітям їжу, одяг, канцелярію, оплачує медичне страхування, організовує й фінансує дозвілля, тощо. Відповідач в утриманні дітей жодної участі не брав. Також позивач посилається на те, що для забезпечення належного рівня життя дітей потрібна фінансова участь обох батьків, а відповідач, який є здоровим, працездатним та таким, що отримує дохід, зможе сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі на рівні 5000,00 грн на кожну дитину щомісячно. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000,00 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з 28 квітня 2023 року до досягнення кожною дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 1073, 60 грн. Рішення суду мотивовано тим, що такий розмір є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, відповідатиме інтересам дітей, рівності сторін в їх обов'язку щодо утримання та можливості відповідача сплачувати такий розмір аліментів. Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано неможливість сплачувати аліменти на дітей з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, не доведено наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатної дружини, батьків. Не погодився із зазначеним судовими рішеннями відповідач ОСОБА_1 , його представником - адвокатом Маляр С.А. подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на те, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судом було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. У судовому рішенні зроблено безпідставні висновки, що малолітні діти знаходяться на утриманні позивача, а відповідач не бере участь в утриманні дітей. Такі обставини суд не обґрунтував жодним доказом, лише обмежився у перенесенні до мотивувальної частини рішення доводів, які містила позовна заява. Окрім того, у матеріалах справи міститься низка доказів того, що малолітні діти проживають разом з відповідачем та перебувають на його утриманні. Таким доказам суд не надав жодної оцінки. При цьому ні разом з позовом, ні в подальшому під час розгляду справи, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що діти проживають разом із нею. Відповідач неодноразово заперечував факт проживання дітей разом з позивачем та зазначав, що діти постійно проживають із ним, що наведено у відзиві на позовну заяву. Разом з тим, суд першої інстанції не надав таким аргументам жодної оцінки в оскаржуваному судовому рішенні. Відповідачем долучено разом із відповідним клопотанням до матеріалів справи копії чеків про здійснені ним витрати на утримання дітей. Такі докази підтверджують той факт, що відповідач утримує його спільних з позивачем дітей та те, що діти проживають постійно з ним. Суд в оскаржуваному рішенню не навів аналізу цих доказів та не навів аргументів, чому такі докази судом не були взяті до уваги. Окрім того, у матеріалах справи міститься копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивача, із якої вбачається, що ОСОБА_2 систематично перебуває за межами України. Зазначена обставина свідчить про те, що під час перебування за кордоном, діти не можуть перебувати з позивачем. Разом з тим, суд першої інстанції зазначеному доказу не надав також належної оцінки, задовольнивши повністю позовні вимоги. Також вказує на те, що після ухвалення судового рішення, відповідачем у справі було отримано нові докази, яких не було станом на час прийняття оскаржуваного рішення, які просить суд апеляційної інстанції дослідити, з метою повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду. З довідки Комунального закладу «Софїївсько-Борщагівський» заклад дошкільної освіти «Совенятко» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області» № 39 від 15 квітня 2024 року, яка видана ОСОБА_1 , батьку здобувача освіти КЗ «Софіївсько - Борщагівський З ДО «Совенятко» ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що дитину приводить та забирає з садочка батько. Окрім того, у довідці чітко зазначено, що документи до закладу освіти подавав батько. Також, 25 квітня 2024 року обслуговуючою будинок організацією «Арсенал - Житлосервіс» за участі сусідів відповідача складено акт про таке: «з липня 2023 року і по теперішній час в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ., ОСОБА_1 постійно проживає разом зі своїми дітьми: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В квартирі наявні особисті речі дітей: одяг, іграшки, дитяча література тощо». Також, обслуговуючою будинок організацією «Арсенал - Житлосервіс» надано Відповідачеві довідку № 960 від 25 квітня 2024 року, відповідно до якої, « ОСОБА_1 , власник квартири 30 , дійсно проживає з 01 липня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , ЖК «У-Квартал». Разом з ним проживають: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька». Представник відповідача також зазначає, що судові витрати у цій справі складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу (написання апеляційної скарги - 3 години/12000,00 грн; участь у судовому розгляді - 2 години/8000,00 грн). Докази понесення судових витрат буде надано протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі, про що повідомляє суд. З огляду на викладене, просить суд поновити строк на подання доказів та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову з урахуванням усталеної та актуальної практики Верховного Суду. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Дубчак Л.С. вказує на те, що проживання дітей разом з батьком (відповідачем) не підтверджується жодними доказами та спростовується твердженнями самого відповідача. Натомість проживання дітей разом з позивачем визнано відповідачем, з огляду на що підтверджено право позивача на стягнення аліментів на дітей з відповідача. Також вказує на те, що відповідачем на підставі належних, достатніх та допустимих доказів не було доведено те, що він належним чином виконує свій обов`язок з утримання дітей, з огляду на що суд першої інстанції дійшов правильного, законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Щодо нових доказів поданих відповідачем разом з апеляційною скаргою, представник позивача вказує на те, що неможливість подання таких доказів з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача, не доведена, з огляду на що такі докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції. Крім того, вказані докази не можуть вважатися належними та достовірними доказами на підтвердження місця проживання дітей з відповідачем. Представник також вказує на те, що позивач планує понести судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 20000,00 грн. На підставі викладеного, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , та його представник - адвокатом Маляр С.А. підтримали апеляційну скаргу з підстав наведених у ній та просили її задовольнити. Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Дубчак Л.С. заперечували щодо задоволення апеляційної скарги просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засіданні апеляційного суду були розглянуті клопотання сторін у справі щодо долучення доказів, які були задоволені апеляційним судом з огляду на положення ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, враховуючи характер спірних правовідносин, принцип рівності учасників судового провадження та принцип справедливості судового розгляду. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Судом апеляційної інстанції встановлені, та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області 12 серпня 2011 року /т.1 а.с.12/. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Виконавчим комітетом Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 22 лютого 2019 року /т.1 а.с.11/. Діти зареєстрованого місця проживання не мають, що визнано сторонами у справі в судовому засіданні апеляційного суду. В лютому 2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ проти України ОСОБА_2 разом з дітьми виїхали спочатку за межі м. Києва, а потім за межі України та тимчасово проживали у Швейцарії. Зокрема з рішення соціального комітету Віттінген (Швейцарія) № 252 від 10 жовтня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в`їхала до Швейцарії 05 квітня 2022 року, з липня 2022 року отримувала соціальну допомогу на себе та своїх дітей, проте щонайменше з 02 жовтня 2023 року не проживала в наданій їй квартирі, також вказано про те, що двоє дітей перебувають в Україні з батьком з 04 серпня 2023 року /т.1 а.с.58-65,128-146/. За даними Держаної прикордонної служби України наведеними в листі від 26 вересня 2023 року ОСОБА_3 здійснила: виїзд з України 14 березня 2022 року, в`їзд в Україну 01 жовтня 2022 року, виїзд з України 16 жовтня 2022 року, в`їзд в Україну 07 квітня 2023 року, виїзд з України 23 квітня 2023 року, в`їзд в Україну 20 липня 2023 року, ОСОБА_4 здійснив: виїзд з України 14 березня 2022 року, в`їзд в Україну 02 травня 2022 року, виїзд з України 18 травня 2022 року, в`їзд в Україну 01 жовтня 2022 року, виїзд з України 16 жовтня 2022 року, в`їзд в Україну 07 квітня 2023 року, виїзд з України 23 квітня 2023 року, в`їзд в Україну 02 червня 2023 року, виїзд з України 03 червня 2023 року, в`їзд в Україну 20 липня 2023 року /т.1 а.с.152/. ОСОБА_2 за даними Єдиного державного реєстру речових прав є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 /т.1 а.с.85-86/. ОСОБА_1 за даними Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /т.1 а.с.18-19/. ОСОБА_1 за даними Єдиного державного реєстру речових прав є власником: квартири АДРЕСА_4 ; частини квартири АДРЕСА_5 /т.1 а.с.15-16/. Проте матеріали справи містять копію договору купівлі-продажу,посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області, Україна, Єпіфанцевою Н.В. 01 квітня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_1 та інші співвласники здійснили відчуження квартири АДРЕСА_5 /т.1 а.с.42-43/. Згідно з довідкою виданою ТОВ «Арсенал-Жилосервіс» 25 квітня 2024 року ОСОБА_1 , власник квартири №30 , дійсно проживає з 01 липня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , ЖК «У-Квартал». Разом з ним проживають: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька /т.2 а.с.14/. Згідно з актом від 25 квітня 2024 року, складеним ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підписи яких засвідчено представником обслуговуючої організації ТОВ «Арсенал-Жилосервіс»: «З липня 2023 року і по теперішній час в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 постійно проживає разом зі своїми дітьми: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В квартирі наявні особисті речі дітей: одяг, іграшки, дитяча література тощо. Підтверджуємо, що регулярно бачимо ОСОБА_1 з дітьми в будинку та на прибудинковій території. Інших осіб в квартирі нами помічено не було. Дітей у супроводі інших осіб у період з липня 2023 року по квітень 2024 року не помічали» /т.2 а.с.15/. Згідно з довідкою Комунального закладу «Софіївсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти «Совенятко» від 15 квітня 2024 року, яка видана ОСОБА_1 , батьку здобувача освіти Комунального закладу «Софіївсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти «Совенятко» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що дитину приводить та забирає з садочка батько. У довідці також зазначено, що документи до закладу освіти подавав батько /т.2 а.с.12/. З характеристики виданої Комунальним закладом «Софіївсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти «Совенятко» 15 квітня 2024 року вбачається, що ОСОБА_4 є вихованцем вказаного закладу з 17 січня 2024 року. Дитина характеризується позитивно. У довідці зазначено, що дитину приводить і забирає батько /т.2 а.с.13/. З характеристики виданої приватним закладом позашкільної освіти «Бебіграй» 01 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_4 відвідує дошкільну групу з січня 2024 року. Дитина характеризується позитивно /т.2 а.с.140/. Згідно з довідкою виданою Дитячо-юнацькою спортивною школою «Арсенал-Київ» 24 жовтня 2024 року ОСОБА_4 є вихованцем цієї школи, відділення футболу з 01 вересня 2024 року, навчання проходять за адресою: АДРЕСА_6 на території ЖК «Уютний квартал» /т.2 а.с.193/. Згідно з довідкою виданою Спеціалізованою авіаційно-технологічною школою №203 (м. Київ) ОСОБА_3 навчалась у вказаному навчальному закладі з 2018-2019 навчального року, відрахована з 5 класу в 2022-2023 навчальному році /т.2 а.с.148/. Згідно з довідкою виданою Опорним закладом освіти «Софіївсько-Борщагівський ліцей» 02 квітня 2024 року ОСОБА_3 є ученицею 6-Б класу цього закладу, навчається на змішаній формі навчання (1 зміна) /т.2 а.с.16/. Згідно з довідкою виданою Спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 92 імені Івана Франка м. Києва 29 травня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 6-А класі цього навчального закладу з 22 квітня 2024 року /т.2 а.с.73/. З характеристики виданої спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови №92 імені Івана Франка м. Києва 31 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 навчається у вказаному навчальному закладі з 01 квітня 2024 року. Дитина характеризується позитивно. ОСОБА_2 приділяє належну увагу вихованню доньки /т.2 а.с.74/. 05 січня 2024 року ОСОБА_2 зверталась до Центру надання адміністративних послуг АО Служби у справах дійте та сім`ї Печерської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про видачу розпорядження про визначення місця проживання малолітньої дитини /т.2 а.с.72/. Службою у справах дійте та сім`ї Печерської районної у м. Києві державної адміністрації в листі від 24 червня 2024 року підтверджений факт звернення ОСОБА_2 та вказано на те, що під час телефонної бесіди з матір`ю дітей встановлено, що діти проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . 11 січня 2024 року ОСОБА_2 надано відповідь з роз`ясненнями та порадою звернутись до Служби у справах дітей та сім`ї за фактичним місцем проживання дітей /т.2 а.с.83/. Позивачем надані копії медичної документації та чеків на оплату медичних послуг для дітей у липні 2024 року та оплату позашкільних занять у вересні-жовтні 2024 року. /т.2 а.с.85,100-105,107-112,115-116,138,143-146/. Також стороною позивача надані скріншоти з електронного банківського ресурсу щодо витрат на придбання товарів /т.2 а.с.121,122,149-163,181-206/. Матеріали справи містять і світлини позивача разом з дітьми /т.2 а.с.123-130/. Матеріали справи містять копії виписок по банківському рахунку клієнта ОСОБА_1 з якого вбачається поповнення рахунку готівкою через термінал у період з 01 січня 2022 року по 30 травня 2023 року /т.1 а.с.44-45/. Також матеріали справи містять виписку по банківському рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_1 із емітованим платіжним засобом дитячої карти, тримачем якого є ОСОБА_3 за період з 03 листопада 2021 року по 30 вересня 2024 року, з якого вбачається систематичне здійснення поповнення рахунку як відповідачем ОСОБА_1 , так і позивачем ОСОБА_2 , а також готівкою через термінал /т.2 а.с.194-201/. Стороною відповідача були надані копії чеків на придбання різних товарів в тому числі товарів для дітей, оплату медичних послуг для дітей, відпочинку для ОСОБА_3 у таборі, світлини дітей з ним /т.1 а.с.161-176, т.2 а.с.17-42,181-192, 203-206/. За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 01 червня 2023 року ОСОБА_1 з січня 2022 року по червень 2022 року мав дохід від КП «ККП м. Васильків» та ТОВ «ТАЛЛВМОР», з липня 2022 року по березень 2023 року від Державної аудиторської служби України /т.1 а.с.160/. ОСОБА_1 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань значиться кінцевим беніфіціаром ПП «ДСК» /т.1 а.с.13-14/. ОСОБА_2 працює в ПрАТ «ВІПОЛ» на посаді начальника відділу адміністративного, що підтверджується довідкою виданою ПрАТ «ВІПОЛ» 05 вересня 2024 року. /т.2 а.с.106/ Також позивачем надані роздруківки з соцмереж щодо здійснення нею волонтерської діяльності та видані їй подяки /т.2 а.с.117-120,137/. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст.51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст.180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Згідно зі ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з положеннями ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частинами 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. З наведених обставин справи вбачається, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги пред`явлені матір`ю дітей ОСОБА_2 про стягнення з батька ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 28 квітня 2023 року та до досягнення кожною дитиною повноліття. Виходячи з положень ст.181 СК України, право на отримання аліментів має той з батьків з ким постійно проживає дитина/діти. Слід звернути увагу на те, що станом на час розгляду справи діти не мають зареєстрованого місця проживання. З матеріалів справи вбачається, що станом на квітень 2023 року діти сторін у справі проживали у Швейцарії разом з позивачем, проте за даними Держаної прикордонної служби України, наданими на запит суду першої інстанції, діти здійснили в`їзд в Україну 20 липня 2023 року. З рішення соціального комітету Віттінген (Швейцарія) № 252 від 10 жовтня 2023 року вбачається, що цією установою встановлено, що двоє дітей ОСОБА_2 перебувають в Україні з батьком з 04 серпня 2023 року. Цей документ був наданий в суді першої інстанції стороною позивача, та засвідчений представником позивача, а сторона відповідача не заперечувала проти цього та у своїх поясненнях також вказувала на те, що діти проживають разом з ним. В судовому засіданні апеляційного суду сторонами визнано, що в серпні 2023 року за погодженням сторін діти залишились в Україні разом з батьком, у зв`язку з тим, що матері необхідно було завершити вирішення всіх питань пов`язаних із залишенням країни Швейцарії. За даними наявними в матеріалах справи до квітня 2024 року діти відвідували навчальні заклади поряд з місцем проживання відповідача і це було визнано сторонами у справі в судовому засіданні апеляційного суду. З початку 2024 року, за твердженням сторін у справі діти періодично проживають то у батька у с. Софіївська Борщагівка, то у матері, яка орендує квартиру у м. Києві, конкретний графік між ними не визначений і за час розгляду справи неодноразово змінювався. Кожною із сторін у справі надані докази здійснення витрат на утримання дітей. Вказане у свою чергу свідчить про те, що на час розгляду справи, батьками фактично здійснюється спільна опіка над дітьми і питання про визначення постійного місця проживання дітей не вирішено. Судом першої інстанції рішення ухвалено 14 лютого 2024 року, з мотивувальної частини цього рішення не вбачається, що судом досліджувались обставини щодо місця проживання дітей після їх повернення в Україну. Таким чином судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин, що має значення для правильного вирішення справи. Враховуючи встановлені обставини справи слід дійти висновку, що оскільки діти проживали разом з позивачем у період з 28 квітня 2023 року до серпня 2023 року, то вона дійсно має право на отримання від відповідача аліментів на утримання дітей. З наданих відповідачем доказів не вбачається, що ним здійснювались витрати на утримання дітей у період їх проживання у Швейцарії. Посилання відповідача на здійснення поповнення рахунку через термінал банку не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки ці перекази не дають можливість встановити особу, яка вчинила відповідні дії. А висловлені відповідачем в суді першої інстанції доводи про отримання позивачем соціальної допомоги на дітей слід визнати безпідставними, так як отримання допомоги від держави не звільняє від виконання батьківського обов`язку. У зв`язку з цим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають аліменти на утримання дітей у період з 28 квітня 2023 року по 31 липня 2023 року. В ході розгляду справи стороною відповідача не було висловлено заперечень щодо визначеного позивачем розміру 5000,00 грн щомісячно на кожну дитину, а тому вказаний розмір не підлягає перегляду судом. Як встановлено судом, з серпня 2023 року діти проживали разом з відповідачем, а в подальшому батьками фактично здійснюється спільна опіка над дітьми, питання про визначення постійного місця проживання дітей не вирішено, кожен з батьків здійснює витрати на утримання дітей. У зв`язку з цим, апеляційний суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача аліментів на утримання дітей, оскільки нею не доведено, що діти постійно проживають разом з нею, також не встановлені обставини ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. Таким чином, під час розгляду справи суд першої інстанції не в повному обсязі дотримався вимог закону, а саме не здійснив повного та всебічного з'ясування обставин справи, надав невірну оцінку доводам і запереченням сторін та зібраним у справі доказам, що призвело до неправильного застування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У зв`язку з цим наявні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог частково. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000,00 грн щомісячно на кожну дитину у період з 28 квітня 2023 року по 31 липня 2023 року. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: С.М. Верланов Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 17 березня 2025 року.