Постанова 4851 № 645/24/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2025 р. Справа № 645/24/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Присяжнюк О.В. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2025, (головуючий суддя І інстанції: Сілантьєва Е.Є.) по справі № 645/24/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - поновити строк на звернення до суду за адміністративним позовом про скасування постанови ЕНА №3200407 від 05.10.24р. про накладання адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 ; - визнати дії поліцейського 5 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області рядового поліції Міхєєва О.О., щодо складання постанови серії ЕНА №3200407 від 05.10.24р. про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за порушення ст. 127 ч.1 КУпАП, незаконними; - визнати постанову серії ЕНА №3200407 від 05.10.2024р. про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, справу закрити. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.01.2025 позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надано 10 денний строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав з доказами поважності причин його пропуску. На виконання вимог суду 12.01.2025 представник позивача подав до суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом. В обґрунтування клопотання зазначав, що ним вживались дії по досудовому оскарженню постанови та остаточну відмову відповідача позивач отримав 02.01.2025, саме від цього дня потрібно відраховувати строк звернення до суду. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2025 у задоволенні заяви позивача/представника позивача щодо поновлення строку звернення до суду з позовною заявою відмовлено, позовну заяву повернуто. Повертаючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою та відсутність обґрунтованих підстав для поновлення цього строку. При цьому суд першої інстанції звернув увагу, що позивач повинен був звернутись до суду протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови), як це передбачено ч. 2 ст. 286 КАС України , тобто з 05.10.2024. Не погоджуючись із ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вірне встановлення обставин справи, просив ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предметом спору у даній справі є протиправні дії поліцейського щодо складання постанови від 05.10.2024 про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення ст. 127 ч.1 КУпАП та скасування постанови від 05.10.2024 . Зазначає, що позивач скориставшись своїм правом про оскарження постанови в строк, визначений ст.289 КУпАП 13.10.2024 оскаржив її до начальника УПП в Харківській області Левченко В.В. За наслідками розгляду скарги 25.10.2024 начальник УПП в Харківській області листом залишив її без розгляду. 30.10.2024 позивач повторно звернувся до начальника УПП в Харківській області. 03.11.2024 та 05.11.2024 Департамент Патрульної поліції надав відповіді, які надіслані позивачу 02.01.2025 на електронну пошту. До суду першої інстанції позивач звернувся 05.01.2025, тобто в десть днів з дня отримання відповіді від відповідача. Таким чином, в межах даної справи підлягає врахуванню ст. 288 та 289 КУпАП, яка передбачає можливість досудового оскарження постанови адміністративного органу. Департамент патрульної поліції правом на подання відзиву не скористалась. У зв`язку зі смертю судді Мельнікової Л.В., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Присяжнюк О.В. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Згідно з ч. 1 ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 6 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або після повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, для ухвалення судом рішення про поновлення строку звернення до суду, необхідно навести реальні фактичні обставини, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду. Варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Відповідно до ст. 44 КАС України встановлено, зокрема, обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Згідно зі ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує постанову серії ЕНА №3200407 від 05.10.2024 про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення ст. 127 ч.1 КУпАП, зафіксоване правопорушення не в автоматичному режимі. Позовну заяву позивачем подано до суду першої інстанції 05.01.2025, тобто із пропуском встановленого десятиденного строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування підстав для поновлення процесуального строку позивачем зазначено, що звернувся до суду після оскарження спірної постанови в досудовому порядку та отримання відповіді на його скарги від Департамента патрульної поліції 03.11.2024 та 05.11.24, які надіслані позивачу 02.01.2025 на електронну пошту. Отже, позивач вважає, що звернувся до суду 05.01.2025 в межах десятиденного строку з дня отримання ним відповіді від відповідача. Колегія суддів зазначає, що п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено , що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Так, судом встановлено, що оскаржувану постанову від 05.10.2024 складено не в автоматичному режимі, тому посилання позивача на вищезазначені норми КУпАП колегія суддів відхиляє. Колегія суддів наголошує, що Верховним Судом неодноразово надавалася оцінка поважності причин пропуску строку звернення позивачами до суду, в обґрунтування поновлення якого останні посилалася на досудове врегулювання спору шляхом звернення зі скаргою на постанову про адміністративне правопорушення до відповідного органу. Зокрема така

позиція Верховного Суду щодо вказаного питання, викладена у постановах від 23.09.2022 року у справі № 750/10714/21, від 11.12.2018 року у справі №463/1221/17, від 05.05.2020 року у справі №127/7446/19, від 07.12.2020 року у справі №522/14986/19, від 16.02.2023 року у справі № 697/1044/22. Так, у вищенаведених постановах Судом зазначено, що вказаною нормою передбачено право вибору особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. При цьому, звернення особи до відповідного органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав. Ураховуючи наведену позицію Верховного Суду звернення зі скаргою до відповідного органу не є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду із позовом про визнання протиправною постанови по справі про адміністративне правопорушення. За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача. Колегія суддів наголошує, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку. Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. Враховуючи те, що поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем не зазначено та в ході судового розгляду справи таких не встановлено, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду попередньої інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 123 КАС України. З огляду на викладене, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що судом ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, законне і обґрунтоване, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2025 по справі № 645/24/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді О.В. Присяжнюк А.О. Бегунц