Ухвала КГС ВС № 204/9551/18

УХВАЛА 12 березня 2025 року м. Київ cправа № 204/9551/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Студенця В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ліпинський О. В.) від 13.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду (колегія суддів: Чередко А. Є., Іванов О. Г., Парусніков Ю. Б.) від 04.02.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каверіна-1" про визнання дій такими, що порушують право на отримання якісних та в повному обсязі послуг, зобов`язання здійснити перерахунок та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця) звернулась до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каверіна-1" (далі - ОСББ) про визнання неправомірними дій, скасування тарифу, зобов`язання здійснити перерахунок, скасування внесених змін та стягнення моральної шкоди. 2. 03.06.2019 Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська ухвалив, залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.03.2020, про відмову у позові. 3. 16.06.2021 Верховний Суд ухвалив постанову про скасування постанови Дніпровського апеляційного суду від 02.03.2020 і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 4. 05.10.2021 Дніпровський апеляційний суд ухвалив постановупро залишення без змін рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03.06.2019. 5. 30.11.2022 Верховний Суд у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову про скасування рішень судів попередніх інстанцій, провадження у справі закрив, роз`яснив ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів. 6. 01.02.2023 Верховний Суд постановив ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області. 7. 25.05.2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу про залишення позову без розгляду. 8. 25.07.2023 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про скасування цієї ухвали і передав справу для продовження розгляду. 9. 24.04.2023 ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог. 10. 13.02.2024 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відмову у позові.

11. ОСОБА_1 звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції; а також скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 та протокольні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, 06.02.2024. 12. 27.07.2024 Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, залишену без змін постановою Верховного Суду від 14.06.2024, про відмову у відкритті апеляційного провадження у частині оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, а також протокольних ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 та 06.02.2024, оскільки відповідно до частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вони не підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, а тому не можуть бути предметом окремого апеляційного провадження. 13. 04.02.2025 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 скасував у частині відмови у позові про зобов`язання ОСББ здійснити оформлення перебування позивачки у складі правління ОСББ на посаді "Член правління ОСББ "Каверіна - 1", а також зобов`язання ОСББ унести до трудової книжки працівника ОСОБА_1 записи про її працевлаштування та звільнення, подання до податкової інспекції, пенсійного фонду, фонду соціального страхування, Дніпровського міського центру зайнятості даних фактичного працювання; стягнення з ОСББ на користь позивачки невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги за час вимушеного прогулу та ухвалив у цій частині нове рішення, яким закрив провадження у справі з розгляду цих вимог; у решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 залишив без змін. 14. 20.02.2025 ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025, й ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржниця також просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 (про зловживання процесуальними правами та залишення без розгляду клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням), протокольні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, 06.02.2024.

15. Верховний Суд вивчив матеріали касаційної скарги та виходить з такого.

16. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

17. Відповідно до частини першої статті 304 ГПК України, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

18. Пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу.

19. Можливості оскарження протокольних ухвал суду першої інстанції та ухвали про зловживання процесуальними правами та залишення без розгляду клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням законодавець у частині першій статті 255 ГПК України не передбачив.

20. Таким чином за змістом статті 287 ГПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, зазначені ухвали суду першої інстанції, крім того, у перегляді яких було відмовлено судом апеляційної інстанції, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

21. При цьому Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 304 ГПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

22. Водночас, доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права при винесенні ухвали включаються в текст касаційної скарги, а сама ухвала не зазначається в касаційній скарзі окремо (як оскаржуване рішення), щодо неї скаржник не формулює окремих вимог (зокрема, не просить її скасувати), за її оскарження не сплачується судовий збір, а строк на її оскарження збігається зі строком на оскарження постанови суду апеляційної інстанції (такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.07.2023 у справі № 910/13020/22 та від 14.06.2024 у справі, що переглядається).

23. У касаційній скарзі скаржниця виділила оскаржувані ухвали як окремі рішення суду, які просить скасувати поряд із рішенням суду першої інстанції по суті спору та постанови суду апеляційної інстанції, за результатами його перегляду.

24. З огляду на зазначене Верховний Суд на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, протокольні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 та від 06.02.2024, оскільки вони не підлягають касаційному оскарженню окремо від судових рішень по суті спору.

25. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025, дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

26. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Верховний Суд наголошує, що для процесуального закону є характерною певна послідовність викладення нормативно-правових приписів - правил поведінки, що впливає на послідовність вирішення усіх процесуальних питань, які в процесі постають перед судом та його учасниками.

28. Правові норми ГПК України викладені від загальних до спеціальних, послідовно регулюють різні стадії процесу: від пред`явлення позову і до вирішення спору у суді касаційної інстанції. Певна логіка викладення нормативного матеріалу так само існує й під час визначення у процесуальному законі вимог до багатьох письмових процесуальних звернень у суді загалом і до касаційної скарги, зокрема.

29. Частина друга статті 290 цього ж Кодексу визначає змістовне наповнення касаційної скарги.

30. Верховний Суд звертає увагу на конструкцію нормативного регулювання суспільних відносин, передбачену в ГПК України, зокрема стаття 290 цього Кодексу, яка регламентує форму і зміст касаційної скарги, передбачає певну послідовність викладу законодавчих приписів. Адже законодавець структурував вимоги до касаційної скарги, яка серед іншого має містити конкретні підстави, визначені пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України, на яких вона подається.

31. Отже, стаття 290 ГПК України передбачає, зокрема, зміст касаційної скарги шляхом встановлення переліку інформації, яка має бути у ній зазначена, і певну послідовність викладу підстав касаційного оскарження. Адже наміром законодавця було структурувати вимоги до касаційної скарги не лише у змістовному, а й логічно-послідовному (хронологічному) контексті.

32. Тож, лише за умови визначення обсягу обов`язкової інформації, згаданої у частині другій статті 290 ГПК України, законодавець указує на те, що провадження за касаційною скаргою має бути відкрите.

33. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

34. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

35. Верховний Суд зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

36. У касаційній скарзі скаржниця, хоч і цитує норми частини другої статті 287 ГПК України, однак конкретно не визначила передбачені частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень та відповідного їх обґрунтування.

37. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржниці строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

38. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

39. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

40. Заявлені скаржницею клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та заява про зупинення виконання судового рішення Суд буде розглядати після усунення встановлених недоліків касаційної скарги. Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 235, 255, 287, 288, 290, 292, 293 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 204/9551/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, протокольних ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 та від 06.02.2024.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 204/9551/18 залишити без руху.

3. Установити скаржниці строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: - привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пункті 28 цієї ухвали; - уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання цієї ухвали, необхідно також надіслати з урахуванням положень статті 42 ГПК України Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Каверіна-1", надавши суду докази такого надіслання.

4. Роз`яснити скаржниці, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде їй повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуюча І. Кондратова Судді Н. Губенко В. Студенець