Постанова Одеський апеляційний суд № 947/437/25

Номер провадження: 33/813/632/25 Номер справи місцевого суду: 947/437/25 Головуючий у першій інстанції Щербіна А. В. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.03.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевська Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду міста Одеси від 27 січня 2024 року по адміністративному правопорушенню передбаченим ч. 1 ст.173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И В: Короткий виклад обставин справи Постановою Київського районного суду м. Одеси від 27 січня 2025 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрито на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП, матеріали про притягнення ОСОБА_1 передані начальнику Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області для вирішення питання про відкриття кримінального провадження. Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Київського районного суду міста Одеси від 27 січня 2025 року по справі № 947/437/25 скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що заперечував проти складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення у зв?язку із тим, що ніякого домашнього насильства відносно ОСОБА_2 з його боку ніколи не було. Ніяких умисних дій психологічного характеру відносно ОСОБА_2 теж ніколи не було. Він ніколи не погрожував розправою та не принижував ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не наносив та не міг нанести ОСОБА_2 ніяких тілесних ушкоджень. Довідка ОСОБА_2 про пошкодження середньої фаланги її пальця до ОСОБА_1 не має ніякого відношення, так як ОСОБА_1 не чипав ОСОБА_2 . Скаржник наголошує на тому, що саме він є потерпілою особою, адже 08.12.2024 р. ОСОБА_2 побила його, а саме нанесла йому удар кулаком в ділянку губ, штовхнула та ударила по спині. Під час здійснення цих дій ОСОБА_2 і пошкодила собі палець. Зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а саме в своїй Постанові від 27.01.2025р. посилається на диспозицію ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка втратила свою чинність Позиція апеляційного суду Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Щодо строку на апеляційне оскарження постанови суду. Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України). Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Оскаржувана постанова Київського районного суду м. Одеси ухвалена 27 січня 2025 року. ОСОБА_1 не був присутній при проголошенні постанови Київським районним судом. Належним чином завірену копію скаржником було отримано 03 лютого 2025 року, що підтверджується заявою про видачу копії рішення (а.с. 50). В подальшому ОСОБА_1 , через суд першої інстанції 07 лютого 2025 року звернувся з апеляційною скаргою. З метою забезпечення права учасників справи на доступ до правосуддя та перегляд справи судом вищого рівня, що є складовою права на справедливий суд, апеляційний суд, вважає можливим поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови від 27 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 . Щодо суті апеляційної скарги В судове засідання з`явились ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та надали свої пояснення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин. Частиною 7 ст.294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до приписів статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП суддя при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали адміністративної справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі частини другої статті 284 КУпАП, а матеріали справи - переданню начальнику Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області для вирішення питання про відкриття кримінального провадження. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №616435 від 08.12.2024 року вбачається, що 08.12.2024 року о 10 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно особи, з якою пов`язаний спільним побутом , ОСОБА_2 , домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: ображав, застосовував фізичну силу, чим міг завдати шкоду психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. В ході розгляду справи в місцевому суді ОСОБА_1 надав свої письмові пояснення у яких просив закрити провадження по справі за відсутності складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відповідно свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що з ОСОБА_2 він суспільним побутом не ніколи пов`язаний не був та не застосовував до неї фізичну силу, натомість остання вдарила його кулаком в ділянку губ, чим завдала йому тілесне ушкодження. В свою чергу, потерпіла ОСОБА_2 надала до суду письмові пояснення, у яких просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за законом, оскільки ОСОБА_1 разом із дружиною, ОСОБА_3 , побили її, внаслідок чого вона отримала перелом пальця. На підтвердження цього надала до суду довідку КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР, відповідно до якої ОСОБА_2 09.12.2024 року звернулася у відділення екстреної медичної допомоги ті їй було встановлено діагноз «Закритий авульсивний перелом нігтьової фаланги 3 пальця лівої кісті». Відповідна довідка є підтвердженням характеру отриманих ушкоджень і є доказами спричинення їй тілесних ушкоджень. Разом з тим, спричинення тілесних ушкоджень є одним з критеріїв відмежування домашнього насильства як адміністративного правопорушення та насильницькими діями, що можуть зумовлювати кримінальну відповідальність. Фактично застосування насильства, що спричинило тілесні ушкодження, виходить за межі об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. З урахуванням наведеного, за наявності даних про отримання потерпілою тілесних ушкоджень за обставин, що стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, у судді місцевого суду були достатні підстави для передачі матеріалів справи до органу досудового розслідування в порядку ст. 253 КУпАП, для вирішення питання чи є в діях ОСОБА_3 складу правопорушення передбаченому ст. 122 ККУ. Об`єктивну сторону даного злочину характеризують: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у виді середньої тяжкості тілесного ушкодження; 3) причиновий зв`язок між зазначеними діянням та наслідками. Як випливає з ч. 1 ст. 122, умисним середньої тяжкості тілесним ушкодженням визнається умисне тілесне ушкодження, яке: 1) не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121, але при цьому 2) є таким, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину. Тривалим слід вважати розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш як 21 день). Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від 10 % до 33 % включно. На думку апеляційного суду суд першої інстанції зробив вірний висновок про передачу начальнику Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області для вирішення питання про відкриття кримінального провадження матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: 1) рапортом про складання адміністративних протоколів 08.12.2024 року відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; 2) копією пояснень від 08.12.2024 року ОСОБА_2 , у яких вона пояснила, що 08.12.2024 року, чоловік її сестри ОСОБА_4 ОСОБА_5 , який був у стані сп`яніння, почав чіплятись до її сестри ОСОБА_6 , вона заступилася за ОСОБА_7 та у неї з ОСОБА_5 виникла бійка. В цей час на кухню забігла сестра ОСОБА_4 та почала битись. Під час бійки усі кричали та ображали один одного, розбивали речі; 3) копія пояснень від 08.12.2024 року ОСОБА_3 , яка пояснила, що 08.12.2024 року на кухні у її чоловіка ОСОБА_5 виникла словесна сварка з її сестрою ОСОБА_8 , в яку втрутилася інша сестра ОСОБА_9 . У ході цієї сварки ОСОБА_9 та ОСОБА_5 почали битися, а вона була втягнута в бійку, оскільки вирішила вступилася за чоловіка; 4) пояснення від 08.12.2024 року ОСОБА_1 , який пояснив, що 08.12.2024 року у нього з сестрою його жінки виникла словесна суперечка, в яку втрутилась інша сестра жінки ОСОБА_9 , а надалі почалась бійка, після чого на кухню забігла його дружина ОСОБА_4 та також потрапила у бійку; 5) пояснення від 08.12.2024 року від ОСОБА_10 , яка пояснила, що 08.12.2024 року чоловік її двоюрідної сестри ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, почав з нею сварку, після чого вибігла її рідна сестра ОСОБА_9 , на яку він напав разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 ; 6) пояснення від 08.12.2024 року ОСОБА_11 , яка пояснила, що 08.12.2024 року о 20 годині 00 хвилин, знаходячись у своїх кімнаті вона почула крики і сварку, вийшовши до коридору, побачила бійку між ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які били та ображали один одного; 7) форма ризиків вчинення домашнього насильства; копія паспорта ОСОБА_1 . Згідно зі статтею 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність. Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Апеляційний суд звертає увагу, що якщо при розгляді справи суддя прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (частина перша статті 253 КУпАП), а згідно з частинами першою та другою статті 284 КУпАП суддя виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбаченихстаттею24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали адміністративної справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю на підставі частини другої статті 284 КУпАП, а матеріали справи - переданню начальнику Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області для вирішення питання про відкриття кримінального провадження. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №616435 від 08.12.2024 року вбачається, що 08.12.2024 року о 10 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно особи, з якою пов`язаний спільним побутом , ОСОБА_2 , домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: ображав, застосовував фізичну силу, чим міг завдати шкоду психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. Відповідно до положень ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу. Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені. З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися, зокрема заподіянням тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації за нормами, що передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров`я. Адже адміністративна відповідальність за домашнє насильство настає за умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, в результаті якого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров?ю потерпілої. До таких дій відноситься: застосування насильства, що не призвело до тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, і т.д. Як вбачається з матеріалів справи потерпілій особі завдано тілесних ушкоджень відповідно до довідки КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР від 09.12.2024 року (а.с. 43). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173-2 КУпАП, та передачу матеріалів адміністративної справи начальнику Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області для вирішення питання про відкриття кримінального провадження, Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів вчинення ОСОБА_1 будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_2 апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки КУпАП не вимагає, щоб на момент направлення матеріалів прокурору або органу досудового розслідування, суд з достовірністю встановив усі елементи складу злочину. Для ініціювання питання про проведення досудового слідства достатньо наявності в діях особи, яка притягається до відповідальності, ознак кримінального правопорушення. Отже, сам факт наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого статті 122 КК України буде в подальшому перевірятись у кримінальному провадженні та в залежності від установлених обставин, цьому буде надана правова оцінка компетентною службовою особою. З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування або зміни не встановлено, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду міста Одеси від 27 січня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду міста Одеси від 27 січня 2024 року - залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду міста Одеси від 27 січня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 17 березня 2025 року. Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький