Постанова 4852 № 160/270/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/270/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року (суддя Кучугурна Н.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 28.10.2024 року) в справі №160/270/23 за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди,- в с т а н о в и в: 03.01.2023 року Департамент патрульної поліції (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправними дії за наслідком яких ОСОБА_1 будучи суб`єктом владних повноважень за наслідком дорожньо-транспортної пригоди завдав матеріальної шкоди, стягнути матеріальну шкоду у розмірі необхідної витрати на ремонт пошкодженого транспортного засобу 322176,26 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 19 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Апелянт вказував, що 05.07.2021 року о 03:50 год. в м. Кривий Ріг, на регульованому перехресті вул. Віталія Матусевича та пр. Металургів, водій ОСОБА_1 керуючи Тоуоta Prius д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 99 км/год виїхав на регульоване перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофору та допустив зіткнення з автомобілем, після зіткнення автомобіль Тоуоta Prius д.н.з. НОМЕР_1 продовжуючи рух в некерованому стані допустив зіткнення з іншим автомобілем. Відповідач допустив порушення п. 8.7.3 (е), 8.10, 12.4, 12.9 (б), 16.3 Правил дорожнього руху. У наслідок зіткнення автомобіля керуючи Тоуоta Prius д.н.з. НОМЕР_1 , під кермуванням ОСОБА_1 , автомобіль отримав механічні пошкодження, а отже Департаменту патрульної поліції завдано матеріальних збитків. У відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 19 Закону) Згідно з п. 12 ч.1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачає, що службова дисципліна зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування майно і техніку. Згідно висновку експертного дослідження № СЕ-19/104-21/29495-АВ від 15.11.2022 вартість відновлювального ремонту пошкодженого відповідачем автомобіля складає 322176 грн. 26 коп. Вина відповідача підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД 233044 від 10.12.2021 року, висновком експерта № КСЕ-19/104-21/31029 від 20.10.2021 року відповідно до якого водій ОСОБА_1 т.з. Тоуоta Prius д.н.з. НОМЕР_1 в порушення вимог п. 12.4 ПДР рухався зі швидкістю 99 км/год, постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2022 року по справі № 210/7453/21, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Апелянт вказував, що статтею 134 КЗпП передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення. Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту. Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони. Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей. Апелянт вказував, що згідно п. 5.1 V Посадової інструкції інспектора роти полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про затвердження посадових інструкцій» від 15 серпня 2018 року № 3738 у випадку завдання інспектором полку матеріальної шкоди транспортним засобам, технічним засобам вимірювання та іншому майну, він несе матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Відповідачем було пошкоджено службовий автомобіль внаслідок його протиправної поведінки (порушення ПДР), з його вини (яка встановлена постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2022 року у справі № 210/7453/21) як заподіювана шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою (так як саме діяння відповідача та недотримання правил дорожнього руху, в наслідок чого автомобіль отримав механічних пошкодження), наявні всі підстави для задоволення позову Департаменту патрульної поліції в повному розмірі та стягнення відповідних коштів. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що пряма дійсна шкода це збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, до шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано. Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди. Суд першої інстанції вказував, що особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність. Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей. Суд першої інстанції вказував, що встановлено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні матеріали службового розслідування, згідно з яким установлено факт неналежного виконання відповідачем службових обов`язків. Сам по собі факт визнання відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення не зумовлює висновок про неналежне виконання відповідачем службових обов`язків, передусім з огляду на те, що це питання в ході притягнення відповідача до адміністративної відповідальності відповідним судом не вирішувалося, конкретного неналежно виконаного обов`язку судом встановлено не було. Факт притягнення до адміністративної відповідальності міг бути врахованим під час відповідного службового розслідування, однак неналежне виконання службових обов`язків у будь-якому випадку повинно встановлюватися самостійно, в ході службового розслідування або судового розгляду саме з цього питання згідно з принципом індивідуалізації відповідальності, що вимагає проведення процедури встановлення обставин порушення службового обов`язку, наявність складу такого порушення, можливість особи надати пояснення, самостійно відшкодувати шкоду. Позивач не надавав доказів щодо конкретного службового обов`язку (положення посадової інструкції, інших правових актів), яке було порушено відповідачем. Відсутні докази про підписання ОСОБА_1 письмового зобов`язання про повну матеріальну відповідальність. Положення Дисциплінарного статуту щодо обов`язку дбайливо ставитися до майна не є таким положенням, оскільки не кожне пошкодження майна є результатом недбайливого ставлення до майна. Сам позивач відповідача до дисциплінарної відповідальності не притягав, відповідні докази в матеріалах справи відсутні, що вказує на те, що сам позивач не ототожнює притягнення до адміністративної відповідальності з неналежним виконанням службових обов`язків. Постанова Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2022 у справі №210/7453/21 підтверджує причинний зв`язок між протиправним діянням відповідача за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та фактом пошкодження автомобіля. Докази на підтвердження того, що в результаті підтвердженого протиправного діяння завдано заявлений до відшкодування розмір шкоди в матеріалах справи відсутні. Частинами першою, третьою ст. 5 Закону №160-IX обмежено розмір матеріальної відповідальності п`ятнадцятьма прожитковими мінімумами, установлених для працездатних осіб, визначених на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності. Максимальна можлива до стягнення сума складає 3028*15=45420,00 грн. З позивача в будь-якому випадку не може бути стягнуто суму завданої шкоди в порядку притягнення до матеріальної відповідальності, яка перевищує 45420,00 грн. Частиною 1 ст. 6 Закону №160-IX визначено виключений перелік випадків повної матеріальної відповідальності, позивачем не доведено наявність будь-якого з цих випадків за обставин цієї справи. Відповідно до матеріалів справи, наказом Департаменту патрульної поліції від 15.06.2020 №394 о/с ОСОБА_1 призначено по управлінню патрульної поліції в Дніпропетровській області інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг. У наказі відсутня вказівка про встановлення матеріальної відповідальності. Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №233044 від 10.12.2021 року, водій ОСОБА_1 05.07.2021 року о 03 годині 50 хвилин, в Металургійному районі м. Кривого Рогу на регульованому перехресті вул. Віталія Матусевича та пр. Металургів, керуючи службовим автомобілем Toyota Prius номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні), рухався зі швидкістю 99 км/год., виїхав на регульоване перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора та допустив зіткнення з автомобілем Mаzda 3, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який на перехресті рухався на зелений сигнал світлофора. Після зіткнення автомобіль Toyota Prius, продовжуючи рух в некерованому стані, допустив зіткнення з автомобілем Audi А3 номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2022 року у справі №210/7453/21 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07.02.2022 року у справі № 210/7453/21 постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2022 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишено без змін. Наказом Департаменту патрульної поліції від 14.07.2021 року №1543 внесено зміни в додаток до наказу Департаменту патрульної поліції від 27.05.2016 року № 1082 «Про закріплення службових транспортних засобів». Згідно додатку автомобіль Toyota Prius 110824 закріплено за ОСОБА_1 . Автомобіль закріплено за ОСОБА_1 пізніше ніж відбулась подія 05.07.2021 року. Згідно з висновком експертного дослідження від 15.11.2021 року №СЕ-19/104-21/29495-АВ вартість матеріального збитку, що завданий власнику колісного транспортного засобу марки Toyota Prius 1.8і Hybrid 5s Sol CVT, 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на момент проведення судової експертизи складає 246983,40 грн. Вартість відновлювального ремонту складає 322176,26 грн. Департамент патрульної поліції вказує, що оскільки ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota Prius 110824 як поліцейський, вчинив дорожньо-транспортну подію, завдав транспортному засобу пошкодження, повинен відшкодувати шкоду у розмірі необхідних витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу у розмірі 322176,26 грн. Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, зобов`язує поліцейського берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів. Згідно ст. 2 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони. Згідно ст. 1, ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності. Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди. Згідно ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 вищевказаного Закону, особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей. Розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Згідно ст. 8, ст. 10 вищевказаного Закону, посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць. Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом. Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Отже, вищеприведені норми передбачають, що посадові особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи. Відсутні докази фіксування у Департаменту патрульної поліції вчинення поліцейським ОСОБА_1 матеріальної школи, не призначалось розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру. Відсутній акт розслідування та довідка про вартісну оцінку завданої шкоди. Як на підставу стягнення завданої шкоди позивач посилається на подію 05.07.2021 року, коли ОСОБА_1 керуючи службовим автомобілем Toyota Prius номерний знак НОМЕР_1 вчинив дорожньо-транспортну подію, в наслідок якої автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Позивач посилається на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2022 року у справі №210/7453/21, згідно якої визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Притягнення до адміністративної відповідальності може бути враховане під час відповідного службового розслідування, однак неналежне виконання службових обов`язків у будь-якому випадку повинно встановлюватися самостійно, в ході службового розслідування. Наявність дорожньо-транспортної події, коли автомобілю завдано технічні пошкодження та рішення суду вказують на понесення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності, не встановлюють матеріальну відповідальність для ОСОБА_1 перед Департаментом патрульної поліції. Відсутній наказ, повідомлення щодо покладення на ОСОБА_1 повної або часткової матеріальної відповідальності при наданні йому у користування службового автомобіля. Наказом Департаменту патрульної поліції від 14.07.2021 року №1543 внесено зміни в додаток до наказу Департаменту патрульної поліції від 27.05.2016 року № 1082 «Про закріплення службових транспортних засобів». Згідно додатку автомобіль Toyota Prius 110824 закріплено за ОСОБА_1 14.07.2021 року, пізніше ніж відбулась подія 05.07.2021 року пошкодження автомобіля. Отже, згідно ст. 10, ст. 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» відшкодування шкоди, завданої військовозобов`язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов`язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування. Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування. Відшкодування такої шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування. У разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку. У межах цієї справи, позивачем не доведені підстави встановлення матеріальної відповідальності для ОСОБА_1 . Слід вказати, що згідно ч.1 ст. 7 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» визначення розміру шкоди встановлюється за фактичними витратами, а не за вартістю відновлювальних робіт. Судом першої інстанції вірно вказано, що частинами першою, третьою ст. 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» обмежено розмір матеріальної відповідальності п`ятнадцятьма прожитковими мінімумами, установлених для працездатних осіб, визначених на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності. Максимальна можлива до стягнення сума складає 3028*15=45420,00 грн. Відповідно, з ОСОБА_1 в будь-якому випадку не може бути стягнуто суму завданої шкоди в порядку притягнення до матеріальної відповідальності, яка перевищує 45420,00 грн. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем повертаються у разі задоволення вимог позовної заяви та вимог апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року в справі №160/270/23 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова