Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/691/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/691/24 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Харечко Ю.В., за участі представника позивача - Наумова К.О., Хоменка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі за позовом Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області щодо невжиття заходів з належного утримання захисної споруди - протирадіаційного укриття №135504, розташованого по вул. Незалежності, 108 в м.Яготин Бориспільського району Київської області, - зобов`язати привести захисну споруду цивільного захисту у стан готовності у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.07.2018 №579, для використання за призначенням. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року позовну заяву Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що звернення прокурора до адміністративного суду обумовлено реалізацією передбачених статтею 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» і статей 53, 54 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень щодо захисту інтересів держави, спрямованих на усунення порушень законодавства саме в сфері обороноздатності держави, які надмірно тривалий час допускаються відповідачем, на що тривалий час відсутнє відповідне реагування уповноваженого у спірних правовідносинах контролюючого органу виконавчої влади - Головного управління ДСНС України у Київській області. Апелянт звертає увагу суду, що предмет спірних правовідносин безпосередньо стосується сфери обороноздатності держави в особливий період, яким є воєнний стан в країні, що обумовлює специфіку наданих спеціальним законодавством у цій сфері уповноваженим державним органам повноважень щодо захисту інтересів держави, спрямованих на усунення порушень законодавства. Також апелянт вказує, що Законом України від 06.10.2022 № 2655-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності», який набрав чинності 29.10.2022 до пункту 48 частини другої статті 171 Кодексу цивільного захисту України внесено зміни й передбачено, зокрема, право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та його територіальних органів, звертатися до адміністративного суду з інших підстав, визначених законом. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 та від 24.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Від Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області 10.02.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що судом першої інстанції правильно з`ясовано відсутність у Головного управління ДСНС у Київській області звертатися з позовом щодо вимоги привести у стан готовності захисних споруд. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судове засідання з`явилися представник Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури, а також представник Головного управління ДНСН у Київській області, учасники процесу надали свої пояснення та аргументи. Представник Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомив, з урахуванням чого судова колегія вирішила продовжувати розгляд справи. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом. Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. За приписами частини другої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини. Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою. Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження. Положеннями частини третьої, четвертої, п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Перевірка права прокурора на звернення до адміністративного суду передує розгляду питання щодо правомірності дій (бездіяльності) відповідача, що оскаржуються (розгляду справи по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті. У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Кодекс цивільного захисту України (в редакції, на час звернення до суду з позовною заявою) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Згідно частини п`ятнадцятої статті 32 КЦЗ України, контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Пунктом 2 частини першої статті 17 КЦЗ України закріплено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту забезпечує формування державної політики з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд. Відповідно до статті 65 КЦЗ України, державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки - це діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання, крім суб`єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами. Державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснюється у встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом. За приписами пункту 1 статті 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. Отже, наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Як вбачається з позовної заяви Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури, згідно листа Головного управління Держгеокадастру від 10.08.2023 №10-10-0.8-7307/2-23 захисна споруда цивільного захисту №135504 (протирадіаційне укриття) за адресою м. Яготин, вул. Незалежності, 108, знаходиться на балансі Головного управління. Актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, які проведено 04.03.2021, 13.07.2022 та 03.03.2023 балансоутримувачем із участю працівників Бориспільського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підтверджується неготовність протирадіаційного укриття №135504 до експлуатації. З аналізу актів прослідковується, що порушення мають тривалий характер та свідчать про невжиття заходів балансоутримувачем з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисної споруди у стан, придатний до готовності. Систематичне невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у м.Києві та Київській області визначених законодавством заходів з метою утримання у належному стані протирадіаційного укриття №135504 суперечить інтересам держави у сфері оборони України в умовах воєнного стану, який триває на території України. В обґрунтування статусу позивача - Головного управління ДСНС у Київській області зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» від 06.10.2022 №2655-IX (набрав чинності 29.10.2022) до п.48 частини другої статті 17-1 КЦЗУ внесено зміни й передбачено, зокрема, право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та його територіальних органів, у тому числі Головне управління ДСНС у Київській області звертатися до адміністративного суду з інших підстав, визначених законом. Також, у позовній заяві вказано, що ГУ ДСНС України у Київській області листом повідомило окружну прокуратуру, що до відповідача зобов`язальні заходи щодо приведення у стан готовності для використання за призначенням протирадіаційного укриття №135504 в судовому порядку останнім не вживалися через відсутність законних повноважень на звернення до суду з позовами про визнання протиправною бездіяльності балансоутримувачів та зобов`язання їх привести у належний технічний стан і готовність до укриття. Позивач зазначив, що обраний прокурором спосіб захисту порушених інтересів держави спрямований передусім на підвищення обороноздатності країни в умовах збройної агресії, а також забезпечення можливості держави виконувати функцію захисту життя та здоров`я людей, шляхом судового примусу відповідача належно виконувати покладені на нього законодавством зобов`язання. Відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» від 06.10.2022 № 2655-IX, який набрав чинності 29.10.2022, внесено зміни до статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до яких, Центральний орган державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, має право звертається до адміністративного суду, крім позовів про застосування заходів реагування, також з інших підстав, визначених законом. Зокрема, пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України із змінами, внесеними Законом № 2655-IX від 06.10.2022, передбачає, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом. Тобто, у розумінні статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України) та відповідно до наділених повноважень, таким органом є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області. В свою чергу, висновок суду першої інстанції щодо відсутності повноважень в органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій на звернення з такою категорією позовів, і, як наслідок, відсутність у прокурора процесуальної можливості здійснювати захист державних інтересів в особі зазначеного суб`єкта владних повноважень був обґрунтований з посиланням на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 260/4120/22, від 11.08.2023 у справі №560/10015/22, від 09.09.2023 у справі №260/4044/22, від 21.12.2023 у справі №400/4238/22. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у справах, де позовні вимоги пред`явлені до 29.10.2022, а саме, до внесення змін у пункт 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України Законом № 2655-IX від 06.10.2022. Відповідно до Положення про Державну про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, до повноважень зазначеного органу, серед інших, віднесено організацію здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечення разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю цих споруд до використання за призначенням, ведення загальнодержавного електронного обліку захисних споруд цивільного захисту. З аналізу наведених нормативно-правових актів, з урахуванням внесених змін, вбачається, що саме до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень, віднесено відповідні завдання із захисту державних інтересів у вказаній сфері правовідносин. Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, маючи повноваження на звернення до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області протягом тривалого часу, не зважаючи на те, що протирадіаційне укриття не приведена у стан готовності і, як наслідок, унеможливлює розміщення в ній осіб, не звернулося до суду з відповідною позовною заявою про зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення. Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків. Приписами статті 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 року у справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке: «…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави». Відтак, колегія суддів вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Таким чином, саме позов прокурора із зазначеними вимогами є єдиним способом спонукання відповідача до приведення захисної споруди цивільного захисту. Колегія суддів наголошує, що невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. При цьому, колегія суддів враховує те, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) може призвести до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Також необхідно врахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного суду від 05.09.2023 року у справі №260/4044/22, в якій судом зазначено, що контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України). Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що подання прокурором даного позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави. Також необхідно врахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного суду від 05.09.2023 року у справі №260/4044/22, в якій судом зазначено, що контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України). Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що подання прокурором даного позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави. Відтак, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Київській області було обізнане про необхідність захисту інтересів держави та мало відповідні повноваження для їх захисту, проте, таких заходів не вживало, що, відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного уповноваженого органу. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 24 грудня 2024 року неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення. Відповідно до частини третьої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі №320/691/24 скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина Судді І.О.Грибан О.В.Карпушова