Постанова 4855 № 320/42840/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/42840/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Грибан І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради "Сквирська центральна міська лікарня", третя особа - Сквирська міська рада про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: До Київського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради "Сквирська центральна міська лікарня, третя особа - Сквирська міська рада, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з належного утримання захисної споруди протирадіаційного укриття №153510 та зобов`язання відповідача привести у стан готовності захисну споруду - протирадіаційне укриття №153510, що знаходиться за адресою: м. Сквира, вул. Київська, 12 з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом МВС України №579 від 09.07.2018. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року позовну заяву повернуто на підставі п. 7 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відсутністю у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області права на звернення до суду із відповідним позовом, що тягне за собою відсутність цього права у керівника Броварської окружної прокуратури. Не погодившись з зазначеною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року Керівником Білоцерківської окружної прокуратури Київської області (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, не враховано те, що предмет спірних правовідносин безпосередньо стосується сфери обороноздатності держави в особливий період, що обумовлює специфіку наданих спеціальним законодавством уповноваженим державним органам повноважень щодо здійснення захисту інтересів держави, спрямованих на усунення порушень з метою забезпечення виконання гарантованих Конституцією обов`язків держави. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради "Сквирська центральна міська лікарня", третя особа - Сквирська міська рада про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявість підстав для задоволення апеляційної скарги, мотивуючи це наступним. Ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, а тому прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах особи, яка не має права на звернення до суду з таким позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог ст.131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини 1 якої, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. За приписами частини 2 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини. Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою. У відповідності до частини 6 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження. Згідно частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Положеннями частин 3 - 4 статті 5 КАС України визначено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Положеннями ч.ч. 3 - 4 ст. 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу. Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України, в редакції, на час звернення до суду з позовною заявою) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Згідно частини 15 статті 32 КЦЗ України, контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Пунктом 2 частини 1 статті 17 КЦЗ України закріплено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту забезпечує формування державної політики з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд. Відповідно до статті 65 КЦЗ України, державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки - це діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання, крім суб`єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами. Державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснюється у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом. За приписами пункту 1 статті 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. Отже, наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Положеннями п. 9 розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється ix балансоутримувачами. Балансоутримувачами захисної споруди є власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі. 3гідно пункту 10 розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Положеннями п. 11 того ж самого розділу Порядку визначено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС. Згідно п. 1 розділу II «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Як вбачається з позовної заяви керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області та доданих до неї матеріалів, було проведено оцінку готовності, експлуатації і використання протирадіаційного укриття №153510 за призначенням. Відповідно до переліку захисних споруд цивільного захисту, отриманого на запиь Київської обласної прокуратури встановлено, що протирадіаційне укриття №153510, балансоутримувачем якої є Комунальне некомерційне підприємство Сквирської міської ради «Сквирська центральна міська лікарня», (надалі - КНП СМР «Сквирська ЦМЛ». Зазначене протирадіаційне укриття має статус як неготове для експлуатації за призначенням. Відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту протирадіаційного укриття Nє 153510 - останнє розташоване за адресою: м. Сквира, вул. Київська, 12 Білоцерківський район Київська область, загальною площею 743,7 кв.м. Згідно інформації ГУ ДСНС з Київській області від 02.08.2023 Nє5601-6432/561, дане укриття у разі наявної загрози розраховане на утримання в ньому 415 осіб, тобто всього персоналу лікарні та стаціонарних хворих. Згідно інформації станом на 2022 дане протирадіаційне укриття №153510 мало статус обмежено готове до використання за призначенням. Також, згідно із інформацією наданою Сквирською міською радою від 16.08.2023 Nє03-3736 вбачається, що обліковий номер укриття в КНП СМ «Сквирська ЦМЛ» - 153510, форма власності - комунальна, балансоутримувач - КНП СМР «Сквирська ЦМЛ». Водночас, з інформації Київської обласної військової адміністрації від 24.07.2023 вбачається, що протирадіаційне укриття Nє 153510, оцінено я неготове до використання за призначенням, що підтверджується наступним: 1) актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захист протирадіаційного укриття Nє 153510 від 16.01.2023, проведеного балансоутримувачем, встановлено, що протирадіаційне укриття Nє 15351( що розташоване за адресою: м. Сквира, вул. Київська, 12 Білоцерківський район Київська область) оцінено як не готове до використання за призначенням. Зазначеним актом, за результатами проведеної оцінки встановлено, що санітарний стан захисної споруди задовільний. Однак, крім того встановлено, що непередбачено захисно-герметичних (герметичних) воріт, дверей, ставень, механізмів задраювання. Не передбачені повітропроводи, проти вибухові пристрої, вентилятори витяжної, припливної системи вентиляції, електроручні вентилятори, протипилові фільтри (ФЯР фільтри-поглиначі (ФП), герметичні клапани (ГК), клапани надмірного тиску (КНТ), прилад для виміру підпору повітря, схема регенерації повітря, фільтри (ФГ-70), регенеративні патрони (РП-100). Крім того, взагалі відсутня система водопостачання, так відсутні водопровідні труби, нумерація засувок вентлів згідно з експлуатаційною схемою, терміни обслуговування. У сховищі наявні лише бідон та бутильована вода. Відсутня система регенерації повітря. Каналізаційна система передбачена, однак санвузли демонтовано. Крім того, не передбачено автоматичної системи пожежогасіння та сигналізації, труб систем пожежогасіння. 2) не готовність протирадіаційного укриття Nє 153510 КНП СМР «Сквирська ЦМЛ», що знаходиться за адресою: м. Сквира, вул. Київська, 12, Білоцерківський район Київська область, також підтверджується актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття датованими 07.07.2021 (проведеного за участі фахівця відділу організацій заходів цивільного захисту Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області) та 30.06.2022, складеними комісією з представників Сквирської міської ради та балансоутримувача. Таким чином, з урахуванням наведених порушень, в ході здійснення щорічної оцінки стану готовності захисної споруди до використання, актами від 07.07.2021 та 30.06.2022 встановлено та підтверджено не готовність до використання за призначення захисної споруди з обліковим номером 53510, що розташована за адресою: м.Сквира вул. Київська, 12 Білоцерківський район Київська область. 3) не готовність протирадіаційного укриття Nє 153510 КНП СМР «Сквирська МЛ», що знаходиться за адресою: м. Сквира, вул. Київська, 12, Білоцерківський район Київська область, також підтверджується актом Nє78 від 28.03.2019 складеного після проведення позапланової перевірки ГУ ДСНС України в Київській області за результатами якої складено припис Nє52 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 28.03.2019. Однак, недоліки вказані у приписі, станом на 2023 рік усунено не було. Також, не готовність протирадіаційного укриття Nє 153510 КНП СМР, підтверджується актом Nє60 від 11.07.2019 складеного після проведення позапланової перевірки ГУ ДСНС України в Київській області за результатами якої складено припис Nє102 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Відтак, на переконання прокурора, тривала бездіяльність ГУ ДСНС у Київській області що полягає у невиконанні вимог законодавства України щодо вжиття заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану за призначенням свідчить про виникнення у керівника Білоцерковської окружної прокуратури передумов для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави у зв`язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Водночас, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача. З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» від 06.10.2022 № 2655-IX, який набрав чинності 29.10.2022, внесено зміни до ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до яких, Центральний орган державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, має право звертається до адміністративного суду, крім позовів про застосування заходів реагування, також з інших підстав, визначених законом. Зокрема, пункт 48 частини 2 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України із змінами, внесеними Законом № 2655-IX від 06.10.2022, передбачає, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом. Тобто, у розумінні статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України) та відповідно до наділених повноважень, таким органом є Головне управління Державної служби України з надзвичайних у Київській області. В свою чергу, висновок суду першої інстанції щодо відсутності повноважень в органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на звернення з такою категорією позовів, і, як наслідок, відсутність у прокурора процесуальної можливості здійснювати захист державних інтересів в особі зазначеного суб`єкта владних повноважень був обґрунтований з посиланням на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 260/4120/22, від 11.08.2023 у справі №560/10015/22, від 09.09.2023 у справі №260/4044/22, від 21.12.2023 у справі №400/4238/22. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у справах, де позовні вимоги пред`явлені до 29.10.2022 року, а саме, до внесення змін у пункт 48 частини 2 статті 17-1 КЦЗ України Законом № 2655-IX від 06.10.2022. Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, до повноважень зазначеного органу, серед інших, віднесено організацію здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечення разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю цих споруд до використання за призначенням, ведення загальнодержавного електронного обліку захисних споруд цивільного захисту. Отже, з аналізу наведених нормативно-правових актів, з урахуванням внесених змін, вбачається, що саме до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень, віднесено відповідні завдання із захисту державних інтересів у вказаній сфері правовідносин. Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, маючи повноваження на звернення до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради "Сквирська центральна міська лікарня", протягом тривалого часу не звернулося до суду з відповідною позовною заявою про зобов`язання приведення захисних споруд цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення. Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаних захисних споруд цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків. Приписами статті 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 року у справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке: «…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави». Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99). Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Відтак, Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 року у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18. Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади. Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади». Таким чином, саме позов прокурора із зазначеними вимогами є єдиним способом спонукання відповідача до приведення захисної споруди цивільного захисту. Колегія суддів наголошує, що невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. При цьому, колегія суддів враховує те, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) може призвести до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Водночас, у випадку невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності, це суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що подання прокурором даного позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, що має наслідком направлення справи на розгляд суду першої інстанції. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись статтями ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 320, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов І.О. Грибан (повний текст судового рішення виготовлено 17 червня 2025 року)