Постанова 4854 № 420/15000/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15000/24 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 30.08.2024 року; Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Крусяна А.В. Яковлєва О.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати противоправними дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови листом № 9445-6687/Б-02/08-1500/24 від 26.03.2024 р. у здійсненні перерахунку та нарахуванні суми боргу з різниці невиплачених сум пенсії починаючи з 01.12.2019 р. померлому пенсіонеру МВС України ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 420/9470/22 від 15.09.2022 р.; зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області невідкладно здійснити перерахунок пенсії та нарахувати невиплачену суму боргу з різниці невиплачених сум пенсії починаючи з 01.12.2019 р. померлому пенсіонеру МВС України ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 420/9470/22 від 15.09.2022 р.; визнати противоправними дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо тривалого невиконання вимог ст. 61 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Порядку постанови Правління ПФУ від 30.01.2007 р. № 3-1 та останньої відмови листом № 9445-6687/Б-02/08-1500/24 від 26.03.2024 р. у виплаті боргу, нарахованого померлому пенсіонеру МВС України ОСОБА_2 за рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 420/9470/22 від 15.09.2022 р. - його дружині ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області нараховану та невиплачену суму боргу пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 420/9470/22 від 15.09.2022 р. померлому пенсіонеру МВС України ОСОБА_2 невідкладно виплатити його дружині ОСОБА_1 відповідно вимог ст.61 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262- ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Порядку постанови Правління ПФУ від 30.01.2007 р. № 3-1. суму судового збору у розмірі 992,40 грн. за рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 420/9470/22 від 15.09.2022 р. сплатити ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначено, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_2 , який одержував пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання судового рішення, яке набрало законної сили в іншій адміністративній справі, Управлінням проведено ОСОБА_2 перерахунок раніше призначеної пенсії за період з 01.12.2019 року, у результаті чого виникла заборгованість, яка не була сплачена. Вказана заборгованість залишається не одержаною ОСОБА_2 у зв`язку із його смертю. З посиланням на положення статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачка наполягає на наявності у неї права на виплату неодержаної пенсії у зв`язку із смертю її чоловіка. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 відповідно до ст.61 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 р. у справі № 420/9470/22 та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 відповідно до ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 р. у справі № 420/9470/22 та залишилися недоодержаною у зв`язку з його смертю. В решті позовних вимог відмовив. Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, у силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Отже, позивачка має право на суми пенсії, які належали її чоловікові та не були виплачені і не були одержані за життя. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування судом обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково залишено поза увагою те, що пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. При цьому, на момент виникнення спірних правовідносин Управлінням, з огляду на фінансову спроможність, застосовується процедура черговості фактичного виконання відповідних судових рішень в межах обсягів виділених коштів у бюджеті на ці цілі. З огляду на те, що Головне управління виконало рішення суду в межах покладених зобов`язань в частині проведення перерахунку пенсії, включило утворену доплату до реєстру заборгованості соціальних виплат, однак позбавлене можливості провести фактичну виплату утвореної заборгованості у зв`язку із вичерпанням відповідних бюджетних асигнувань, апелянт наполягає на відсутності порушень в його діях. Також, апелянт зазначає, що заявником не надано документу, який підтверджує право на спадщину, а саме свідоцтво про право на спадщину. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про безпідставність доводів апелянта, а тому просить рішення суду залишити без змін. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 р. у справі № 420/9470/22, яке набрало законної сили 18.10.2022 р., визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 р. на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення за листопад 2019 року № 33/36-5550 від 14.06.2022 р., яка видана ДУ ТМО МВС України по Одеській області; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 р. на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року № 33/36-5550 від 14.06.2022 р., яка видана ДУ ТМО МВС України по Одеській області з урахуванням виплачених сум. На виконання даного рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 р., однак заборгованість з пенсії на виконання вищевказаного рішення суду не виплачено, що не заперечується відповідачем. Відповідно до копії Свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_1 від 26.11.1977 р. позивачка є дружиною ОСОБА_2 1956 р.н., який згідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17.10.2022 р., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 04.04.2023 р. представник позивачки звернувся до відповідача із заявою, в якій просила провести виплату заборгованості, яка виникла після перерахунку пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 р. у справі № 420/9470/22. Листом від 11.04.2023 р. № 1500-0308-8/42943 відповідач повідомив, що документи щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 р. у справі № 420/9470/22 в примусовому порядку на адресу Головного управління до дня смерті ОСОБА_2 не надходили. Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з чим пенсійна справа була закрита, що унеможливлює виконання даного рішення суду. 28.02.2024 р. позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виплатити борг, який виник на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 р. у справі № 420/9470/22. Листом від 26.02.2024 р. № 9445-6687/Б-02/08-1500/24 відповідач повідомив позивачку, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 р. у справі № 420/9470/22 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 р. Відповідно до розрахунку на доплату пенсії ОСОБА_2 нарахована сума на виконання вказаного рішення. Оскільки позивачка не є стягувачем у справі № 420/9470/22, відсутні правові підстави для виплати недоотриманої пенсії за зазначеним рішенням суду. Не погоджуючись із діями відповідача, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість відмови Головного управління у виплаті заборгованості по пенсії, позивачка звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. У межах спірних правовідносин мова йде про порядок виплати члену сім`ї недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. Так, спірні правовідносини врегульовано положеннями статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», частиною 1 якої передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Це правило отримало розвиток у положеннях публічного законодавства з приводу соціального забезпечення громадян у формі виплати пенсій, в тому числі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII. За правилами частини 1 статті 61 Закону України №2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Таким чином, вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, у силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Слід враховувати, що згідно із пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Відповідно до абзацу 1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, згідно з пунктом 2.26 вказаного Порядку надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. Таким чином, члени сім`ї спадкодавця на підставі частини 1 статті 1227 Цивільного кодексу України безспірно мають право на суми пенсії, які йому належали та не були виплачені (недоплачені), але не були одержані за життя, для чого мають звернутися до органу Пенсійного фонду у встановленому законом порядку з наданням підтверджуючих документів. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Отже, однією з умов виплати пенсії вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера, тобто має існувати таке, що набрало законної сили за життя пенсіонера рішення суду про спонукання пенсійного органу до нарахування пенсії і виплати боргу за пенсією. Виходячи з обставин справи, позивачка є дружиною померлого пенсіонера, яким не одержано перераховану пенсію за життя, позивачка перебуває на обліку в Управлінні та одержує пенсії у разі втрати годувальника та звернулась за спірною виплатою у встановлений законом строк. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на недоотриману її померлим чоловіком пенсію відповідно статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та про неправомірність відмови Управління у проведенні заявленої виплати. Поряд з цим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що приведені норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містять прямий обов`язок виплати органом пенсійного фонду особі, яка має право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку із смертю, без застереження заміни сторони у відповідному виконавчому провадженні по судовій справі. Суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку із смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає. Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права і обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв