Постанова 4850 № 200/9474/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2022 року справа №200/9474/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,Міронової Г.М., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 200/9474/21 (головуючий суддя І інстанції Бабіч С.І.), складеного в повному обсязі 30 грудня 2021 року в м. Слов`янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.06.2021 року П/С № 9146803630; - зобов`язати відповідача виплатити грошові кошти відповідно до заяви від 25.06.2021 року № 2932, поданої до відділу обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 29.06.2021 року П/С № 914680303630. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2021 року № 2932 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду про те, що позивач має право на виплату на виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 і про те, що подання нею разом із заявою про таку виплату довідки внутрішньо переміщеної особи, не є необхідним. Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 200/9474/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що рішенням відмовлено позивачу у виплаті недоотриманої пенсії у зв`язку з відсутністю довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та реквізитів розрахункового рахунку який відкритий на ім`я спадкоємиці. Вважає, що приймаючи рішення про відмову у виплаті недоотриманої пенсії позивачу діяв у межах наданих йому законами та нормативно - правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства. Сторони в судове зсідання не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України. ОСОБА_2 , був чоловіком ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 від 03 березня 2010 року (а.с. 5). ОСОБА_2 , отримував пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується матеріалами пенсійної справи та перебував на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (з дислокацією в м. Костянтинівка) (а.с. 37-48). Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04 червня 2021 року, виданого Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 66 років, про що 04 червня 2021 року складено відповідний актовий запис № 956 (а.с. 10). 31 березня 201 року позивач нотаріально посвідченою довіреністю № 61АА7782917 уповноважила повіреного ОСОБА_3 переставляти її інтереси, в тому числі і органах Пенсійного фонду України, отримувати належні довірительці суми грошових коштів включаючи недоотриману пенсію померлого ОСОБА_2 , отримувати любі виплати і гроші, у тому числі недоотриману пенсію в органах Пенсійного фонду України, у любих банківських установах, у тому числі у любому відділенні "Ощадбанк", у поштових відділеннях "Укрпошта" (а.с. 11). 25 червня 2021 року позивач, через свого представника звернулась до відділу обслуговування громадян № 5 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою № 2932 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 (а.с. 12). До заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера представником позивача були надані наступні документи: - довідку про відкритий рахунок в банку б/н від 25.06.2021 року; - довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру б/н від 25.12.2000 року та б/н від 08.04.2002 року; - заяву № 2932 від 25.06.2021 року; - довіреність 61/2-Н-61-2021-1198 від 31.03.2021 року; - паспорт або ID-картка або посвідка, серії НОМЕР_3 від 25.01.2001 року та серії НОМЕР_4 від 17.06.1997 року; - свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 04.06.2021 року; - свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 від 03.03.2010 року (а.с. 12 - зворотній бік). Рішенням відділу обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.06.2021 року П/С в„- 914680303630, було відмовлено позивачу у оформленні та виплаті недоотриманої суми пенсії за померлого чоловіка, у зв`язку з відсутністю довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і за відсутності картки реквізитів банку ОСОБА_1 (а.с. 14-16). З довідки відповідача про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії № 9379 від 28.08.2021 року судом встановлено, що відповідач припинив виплату пенсії ОСОБА_2 з червня 2018 року та сума заборгованості складає 367 708,31 грн. (а.с. 129-130). Не погодившись із відмовою відповідача у виплаті недоотриманої її чоловіком пенсії та вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулась до суду із даним позовом. Приймаючи спірне рішення та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вимога відповідача щодо надання позивачем до заяви про виплату пенсії померлого батька документів на підтвердження факту наявності статусу внутрішньо переміщеної особи та відкритого рахунку є неправомірною. Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон № 1058-IV). Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Статтею 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною першою статті 1227 Цивільного кодексу України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Питання виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону № 1058-IV. Згідно з частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (частина друга статті 52 Закону № 1058-IV). Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Вищевказана норма закону кореспондується зі статтею 91 Закону України від 05 листопада 1999 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У разі смерті пенсіонера його сім`ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії. Згідно з частинами першою, другою статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Абзацами першим, третім пункту 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину (абзац четвертий пункту 2.26 Порядку № 22-1). За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку № 22-1). За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку № 22-1). Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а вразі відсутності членів сім`ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Абзацом першим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Оскільки ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , і звернулась до управління Пенсійного фонду за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера, відповідач безпідставно не виплачує позивачу недоотриману її чоловіком пенсію з посиланням на те, що виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера у даному випадку можлива після надання довідки внутрішньо переміщеної особи та відомостей щодо відкритого розрахункового рахунку в АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 . Щодо посилання відповідача про необхідність надання копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка звертається за вказаними виплатами, суд зазначає таке. Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII, відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, па отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами. Відповідно до приписів ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Кім того, статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб") не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам. Суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач не проживала разом зі своїм чоловіком на момент його смерті, а відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для невиплати недоотриманої пенсії. Відтак, враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що вказана підстава для невиплати недоотриманої пенсії позивачу є необґрунтованою, що свідчить про протиправність дій пенсійного органу. Щодо посилання відповідача про необхідність надання реквізитів розрахункового рахунку який відкритий на ім`я спадкоємиці, суд зазначає наступне. Згідно п.1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках. Отже, дійсно, виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю особи здійснюється на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання такої виплати, що відкриті в уповноважених банках. Позивач не позбавлена права на отримання недоотриманої пенсії на особистий поточний рахунок, відкритий в уповноважених банках. Отже, після надходження до відповідача відповідних відомостей щодо відкритих рахунків позивача в уповноважених банках, на які необхідно виплатити недоотриману пенсію, відповідач матиме можливість здійснити відповідні виплати. Проте, сама по собі відсутність відкритого рахунку в уповноваженому банку, відповідно до чинного законодавства не є підставою для прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії. Відсутність відповідного рахунку буде перешкодою для виконання такого рішення У відповідності до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені нею доводи не було спростовано відповідачем. Наведене свідчить, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії померлого чоловіка порушено, саме бездіяльністю відповідача щодо не виплати позивачу недоотриманої пенсії померлого. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність заявлених вимог позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 200/9474/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01 серпня 2022 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв Г.М. Міронова