Ухвала КЦС ВС № 607/11193/24

У х в а л а 10 березня 2025 року м. Київ Справа № 607/11193/24 Провадження № 61-1518ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якого представляє адвокат Варода Павло Борисович (далі - адвокат), на постанову Тернопільського апеляційного суду від 7 січня 2025 року у справі за позовом позивача до ОСОБА_2 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі разом - відповідачі), - за участю Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою шляхом виселення та в с т а н о в и в :

1. У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив усунути перешкоди у здійсненні права власності квартирою АДРЕСА_1 (далі - квартира), шляхом виселення відповідачів. 2. 18 вересня 2024 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов. 3. 7 січня 2025 року Тернопільський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про відмову в задоволенні позову. 4. 5 лютого 2025 року адвокат в інтересах позивача сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. 3795/0/220-25 від 6 лютого 2025 року), у якій просив скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Обґрунтував касаційну скаргу так: - право членів сім`ї власника користуватися житловим приміщенням може виникнути й існувати лише за наявності права власності на це житло в особи, членами сім`ї якої вони є; із припиненням права власності втрачається й право користування житловим приміщенням у членів її сім`ї. Право користування житлом, яке перебуває у власності особи, мають члени її сім`ї (подружжя, їхні діти, батьки) й інші особи, які постійно проживають разом із власником, ведуть із ним спільне господарство, якщо під час їхнього вселення не було іншої угоди про порядок користування відповідним приміщенням. Стаття 391 Цивільного кодексу України визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права власності на підставі цієї норми є наявність у позивача такого права та встановлення судом перешкод у користуванні власником його майном. Те, хто саме спричинив порушення права та з яких підстав, не має юридичного значення (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року у справі № 309/2477/16-ц, від 25 липня 2018 року у справі № 638/13030/13-ц, від 2 жовтня 2019 року, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2019 року у справі № 644/6646/14-ц, від 25 лютого 2021 року у справі № 761/26620/16-ц); - тривалий строк користування відповідачами квартирою, враховуючи зміну власника, членами сім`ї якого вони не є, не може бути підставою для відмови у захисті прав нового власника на користування житлом на власний розсуд (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 липня 2023 року у справі № 522/16288/19-ц); - виселення відповідачів із квартири не буде надмірним тягарем і не зумовить порушення прав, гарантованих статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки подальше проживання там відповідачів без достатніх правових підстав порушує право позивача на це майно (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2023 року у справі № 758/16511/18); - справа № 607/11193/24 має виняткове значення для позивача, оскільки його в похилому віці позбавили права на володіння та користування квартирою, що є його єдиним житлом. Таке позбавлення права завдало йому істотної шкоди.

5. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

6. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави для касаційного оскарження. Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд, у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 7 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , - за участю Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про усунення перешкод у здійсненні права користування квартирою шляхом виселення.

2. Витребувати з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу № 607/11193/24.

3. Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко