Постанова Львівський апеляційний суд № 466/8608/24

Справа № 466/8608/24 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н. Л. Провадження № 33/811/1836/24 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В. з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника адвоката Михалевського Ю.Р., потерпілого ОСОБА_2 , представників потерпілого адвокатів Труша І.М., Гіщинського І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Михалевського Ю.Р. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 листопада 2024 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 /п`ятдесят/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 5.08.2024 близько 19 год. 40 хв. в м. Львові по вул. Замарстинівська, 181, керуючи транспортним засобом «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну на перехресті допустила зіткнення з т/з «VOLKSWAGEN TOUAREG», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.16.11 Правил дорожнього руху України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. На постанову судді захисник Михалевський Ю.Р. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи не зафіксовано характер руху та розташування автомобіля VOLKSWAGEN на проїзній частині в момент руху повз тролейбус. Вказує, що у момент наближення до острівця безпеки автомобіль VOLKSWAGEN різко змінив напрямок руху ліворуч, перетнувши дорожню розмітку 1.1. «вузька суцільна лінія», яку перетинати заборонено. Вважає, що суддя не врахував даної обставини, а саме: якби водій ОСОБА_2 рухався у відповідності до вимог ПДР, то його траєкторія руху не перетнулася б і з траєкторією руху ОСОБА_1 та ДТП би не було. Звертає увагу, що по ходу руху ОСОБА_1 нанесена розмітка 1.13 та встановлено дорожній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу». При цьому, знак «Стоп» по ходу руху ОСОБА_1 не встановлений, а тому, на думку захисника, у неї не було обов`язку зупинятися перед перехрестям. Зазначає, що судом не враховано, що автомобіль VOLKSWAGEN не наближався до перехрестя, оскільки рухався правою смугою руху, по якій дозволено рух лише праворуч, тобто, поза межами перехрестя. Вказує, що ОСОБА_1 бачила тролейбус, який повільно рухався крайньою лівою смугою в напрямку вул.. Мазепи і на безпечній відстані для проїзду перехрестя, а передбачити, що автомобіль VOLKSWAGEN різко змінить напрямок руху вона не могла. Вважає, що ОСОБА_1 повністю дотрималася вимог п. 16.1 ПДР. На думку, апелянта ОСОБА_1 була позбавлена технічної можливості зупинитись, реагуючи на рух автомобіля VOLKSWAGEN, враховуючи відстань до автомобіля VOLKSWAGEN. Окрім цього, захисник звертає увагу, що ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні ДТП та постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18.11.2024 притягнутий до адміністративної відповідальності. Також захисник Михалевський Ю.Р. як на доказ покликається на висновок експерта від 25.12.2024 № СЕ-19/120-24/13975-ІТ. Заслухавши пояснення захисника Михалевського Ю.Р., Цяпало Т.С. на підтримку апеляційної скарги, думку потерпілого ОСОБА_2 та його представників адвокатів Труша І.М., Гіщинського І.Ю. щодо законності судового рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 1126285 від 15.08.2024 (а.с. 1); схемою місця ДТП, яка мала місце 15.08.2024 о 19 год. 40 хв. у м. Львів на вул. Замарстинівській, 181, на які зазначена, у тому числі, локалізація механічних пошкоджень: 15.08 27.06.2024 о 19 год. 40 хв. у м. Львів на вул. Замарстинівській, 181, на якій зазначена, у тому числі, локалізація механічних пошкоджень: автомобіль марки «VOLKSWAGEN TOUAREG» - механічні пошкодження переднього бампера справа, переднього правого колеса, переднього правого крила, передніх правих дверей, розбита права передня фара; автомобіль марки «SCODA OCTAVIA»: механічне пошкодження переднього бампера, обох передніх крил, капоту та лобового скла (а.с. 2); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15.08.2024, відповідно до яких 15.08.2024 він їхав по вул. Замарстинівській в сторону вул. Мазепи, рухаючись в правій стороні. Лівою смугою рухався тролейбус, якого він обігнав. Під`їжджаючи до перехрестя, до останнього він думав, що водій «SKODA OCTAVIA», зупиниться, виконає вимоги знаку «Поступитись дорогою» та умови розмітки, однак водій не виконав таких вимог та своєю передньою частиною автомобіля в`їхав у праву передню частину т/з «VOLKSWAGEN TOUAREG», під його керуванням. Зрозумівши що водій «SKODA OCTAVIA» не зупиниться, він почав гальмувати та вивертати руль ліворуч, проте зіткнення уникнути не вдалося (а.с. 5); письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 від 15.08.2024, відповідно до яких 15.08.2024 вона разом із чоловіком їхали додому, рухаючись по бічній вул. Замарстинівська в напрямку до смт. Брюховичі. Під`їжджаючи до головної дороги вона переконалась, що праворуч т/з не було, а зліва на головній дорозі був лише тролейбус, який рухався на малій швидкості і, на її думку, він був на достатній відстані, щоб вона мала змогу виїхати на головну дорогу. Почавши рух т/з на головну дорогу вона помітила як т/з «VOLKSWAGEN TOUAREG» перетинає суцільну лінію та звертає в їх сторону. На такі дії водія ОСОБА_2 вона загальмувала, однак це не змінило ситуацію. Внаслідок даної ДТП удар прийшов на передню частину її автомобіля. (а.с. 5); наявними у матеріалах справи відеозаписами та фотознімками з місця події. Доводи захисника Михалевського Ю.Р. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються доказами у справі. Правопорушенням за ст.124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до п.16.11 ПДР України - На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Так, наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «SCODA OCTAVIA», номерний знак НОМЕР_1 , їдучи другорядною дорогою, під`їжджаючи до перехрестя нерівнозначних доріг, перед виїздом на головну дорогу, не переконалась у безпеці руху, перед дорожньою розміткою 1.13 не зреагувала на наближення транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG», який рухався по головній дорозі, не здійснила зупинку транспортного засобу і не дала дорогу автомобілю, що рухався по головній дорозі, внаслідок цього ОСОБА_1 здійснила зіткнення з правою передньою частиною автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», під керуванням ОСОБА_2 , у зв`язку з чимавтомобілі отримали механічні пошкодження. Твердження сторони захисту, що ОСОБА_1 перед виїздом на головну дорогу переконалася, що дала дорогу усім транспортним засобам, які рухалися головною дорогою, спростовуються вищенаведеними доказами, зокрема відеозаписом з вуличної камери спостереження, на якій зафіксовано, що ОСОБА_1 при виїзді із другорядної дороги не вжила заходів для виконання вимоги знака 2.1 ПДР (Дати дорогу) шляхом зменшення швидкості, а при потребі і до повної зупинки керованого нею автомобіля. Апеляційний суд відкидає як безпідставні покликання апелянта на те, що саме порушення ПДР ОСОБА_2 стало причиною ДТП, оскільки ОСОБА_1 не могла передбачити раптової зміни руху водієм автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», який різко виїхав з лівої смуги на праву, обганяючи тролейбус, за яким до того слідував, та зазначає, що зазначив, що дотримання Правил дорожнього руху є обов`язком водія. Порушення ПДР іншим учасникам дорожнього руху, не позбавляє водія обов`язку неухильно дотримуватись ПДР та не позбавляє, при цьому, відповідальності. Апеляційний суд також не бере до уваги висновок експерта №СЕ-19/120-24/13975-ІТ від 25.12.2024, оскільки такий складений безпосередньо за клопотанням адвоката Михалевського Ю.Р. та на основі вихідних даних, які він вказував в своєму клопотанні. Крім того, експерти не були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Також, слід звернути увагу, що під час розгляду справи як у суді першої інстанції, так і апеляційної інстанції жодна із сторін не заявляла клопотання щодо проведення експертизи. Всупереч твердженням апелянта, наявні у матеріалах справи докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, а також є здобутими у визначеною вказаною нормою порядку. Згідно з ст. 256 КУпАП та вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року та ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб`єктивних та об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП. Зазначені вище вимоги працівниками поліції дотримані в повному обсязі та протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Ураховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги захисника про те, що суддею першої інстанції не з`ясовано всі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам, є безпідставними. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Михалевського Юрія Романовича залишити без задоволення. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА