Постанова 4811 № 461/723/24

Справа № 461/723/24 Головуючий у 1 інстанції: Кітов О.В. Провадження № 33/811/671/24 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді - Белени А.В., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Михалевського Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Михалевського Ю.Р. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 квітня 2024 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 12 квітня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору на користь держави. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 06 січня 2024 о 11 годині 58 хвилин у м. Львові, вул. С. Стрільців, 5, в порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом марки «Seat Leon» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком №000055 від 06.01.2024 року. На постанову судді представник ОСОБА_1 адвокат Михалевського Ю.Р. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 квітня 2024 року та закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази, які підтверджували б наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апелянт вважає, що працівники поліції не мали права заявляти вимогу до ОСОБА_1 про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки зупинка його транспортного засобу була неправомірною. Вважає, що висновок №000055 не може бути належним доказом, що підтверджує факт перебування ОСОБА_1 під впливом наркотичних речовин, оскільки такий був складений лише у зв`язку з тим, що за результатами дослідження начебто виявили марихуану у сечі останнього. Водночас, результати дослідження №981041986 від 07.01.2024 року містять відомості про наявність у біологічному зразку морфіну та бензодіазипіну. Стверджує, що наявність цих речовин у біологічному зразку не свідчить про наявність наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 та такі результати могли бути викликані ліками для нормалізації сну, що приймав ОСОБА_1 на той час. Зазначає, що відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських є неповними, оскільки не містять повних обставин події від 06.01.2024 року. Вважає, що судом першої інстанції ненадано належної оцінки щодо підроблення рапорту від 06.01.2024 року. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Михалевського Ю.Р. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №567390 від 06.01.2024, висновком №000055 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.01.2024, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, рапортом працівника поліції від 06.01.2024; висновком №000055 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.01.2024; відеоматеріалами долученими до протоколу. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про необ`єктивність результатів проведеного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення факту перебування його у стані наркотичного сп`яніння, то такі не підтверджені належними та допустимими доказами та не ґрунтуються на вимогах закону. Так, згідно з висновком №000055 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.01.2024, ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння. Даний висновок не спростований, клопотання про проведення судово-медичної експертизи не заявлялось. При цьому долучений до матеріалів справи стороною захисту результати досліджень не спростовують вищевказаного висновку №000055, оскільки такі дані відображають результати огляду проведеного 07.01.2024 о 09.27 год., тобто майже через добу після огляду, який проводився КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень». Разом з тим, слід відзначити, що згідно наданих стороною захисту результатів досліджень на наявність у біологічному матеріалі ОСОБА_1 морфіну та бензодіазепіни, у графі «Результат» вказано «позитивний». При цьому референтними значеннями для даних речовин є «негативний». У свою чергу, «Референтні значення» - це ті межі, в яких результати вважаються нормою для здорової людини. Відтак, у суду відсутні підстави ставити під сумнів висновком №000055 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.01.2024. Доводи апеляційної скарги щодо факту безпідставної зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки в Україні як на час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , так і на даний час, діє режим воєнного стану у зв`язку із військовою агресією росії, через що працівникам патрульної поліції надано право зупинки будь-яких транспортних засобів (на блокпостах чи під час патрулювання), що хоча і може призвести до звуження певних прав особи, проте, на переконання суду, таке звуження прав особи є виправданим під час дії режиму воєнного стану. Разом з тим апеляційний суд звертає увагу на те, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР. Також, всупереч доводам апеляційної скарги, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов`язується лише з наявністю ознак такого сп`яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Михалевського Ю.Р. залишити без задоволення. Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 квітня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА