Постанова 4851 № 520/16904/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2025 р. Справа № 520/16904/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.11.24 по справі № 520/16904/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсила" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТСИЛА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд: - визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.06.2024 №00316160713, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 229870,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає про незгоду з висновками контролюючого органу щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 52912 грн, та завищення податкового кредиту у сумі 176958 грн. за лютий 2024 року в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього на суму 229870 грн, у т. ч. за лютий 2024 року на суму 229870 гривень. Стверджує, що реалізація ТОВ "ВЕТСИЛА" продукції протягом листопада 2023 - лютого 2024 року відбулась за ринковою ціною, обумовлена об`єктивними обставинами, що зважаючи на ризики підприємницької діяльності відповідає діловій меті підприємства. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.06.2024 №00316160713, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість всього на суму 229870,00 грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТСИЛА" сплачену суму судового збору у розмірі 3448 грн 05 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що перевіркою встановлено реалізацію ТОВ "Ветсила" продукції за ціною, нижчою від її собівартості. У разі релізації продукції за ціною, нижчою від собівартості, платник податку повинен нарахувати податкові зобов`язання виходячи із ціни їх придбання та скласти дві податкові накладні, а саме на суму податкових зобов`язань, обчислених виходячи з фактичної ціни постачання та на суму податкових зобов`язань, обчислених виходячи з перевищення ціни придбання таких товарів над їх фактичною ціною. Однак, ТОВ "Ветсила" в порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України занижено податкові зобов`язання з податку на додатну вартість у сумі 229869,65 грн., в т.ч. за лютий 2024 року - у сумі 52911,68 грн. та листопад 2023 року у сумі 176957,97 грн. Зазначає, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують обєкт його оподаткування безможливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивачем зазначено, що до ТОВ "Ветсила" звернулись з комерційною пропозицією його комісіонери, які від свого імені за дорученням і за рахунок комітента по встановленим цінам, здійснюють за плату правочини з продажу третім особам продукції, що належить ТОВ "Ветсила", а саме ветеринарних препаратів. В пропозиції комісіонери вказували на зміну ціни реалізації на певні ветеринарні препарати з посиланням на вивчення ними кон`юктури ринку в обраному торговому сегменті товарів та прохання встановити ціни реалізпції товару в рамках укладених договорів комісії. Позивач зазначає, що реалізація продукції протягом листопада 2023-лютого 2024 відбулась за ринковою ціною та обумовлена об`єктивними обставинами, що зважаючи на ризики підприємницької діяльності відповідає діловій меті підприємства. Також зазначає, що відповідно до акту перевірки податковий орган при встановленні спірного порушення взагалі не проводив порівняльного аналізу цін при реалізації ТОВ "Ветсила" продукції, а тільки виходив з собівартості такої продукції, яка в свою чергу встановлена податковим органом шляхом аналізу бухгалтерського обліку ТОВ "Ветсила". Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТСИЛА", код ЄДРПОУ 40196732, зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТСИЛА" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №20515/20-40-07-13-05/40196732 від 03.05.2024. За висновками акту перевірки зазначено про порушення товариством вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України, шо призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 52912 грн, та завищення податкового кредиту у сумі 176958 грн. за лютий 2024 року в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього на суму 229870 грн, у т. ч. за лютий 2024 року на суму 229870 гривень. При цьому, податковий орган посилається на встановлений у ході проведення перевірки факт реалізації товариством продукції за ціною нижчою, собівартості продукції, що відображено в таблиці акта. На підставі зазначеного акта перевірки, за результатами адміністративного оскарження та з огляду на наведені порушення контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00316160713 від 05.06.2024, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість всього на суму 229 870,00 грн. Позивач, не погоджуючись із прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України). Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно з положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. За положенням підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари. Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з пп. 200.1, 200.2 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Згідно з п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: - у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; - у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Таким чином, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту. В свою чергу, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 200/14552/19-а, від 15.03.2023 у справі № 200/4942/20-а. Так, згідно з абзацом першим пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). За змістом абзацу другого пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну. За визначенням підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У відповідності до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Згідно із статтею 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України. Відповідно до статті 11 вказаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Отже, при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість з постачання продукції власного виробництва враховується рівень звичайних цін на таку продукцію. База оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг (не враховуючи норми для окремих видів операцій) не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим. При цьому, суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін. Верховний Суд в постанові від 16.12.2019 по справі № 200/12345/18-а зазначив, що в таких справах особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 28.09.2022 в справі №200/14542/19-а, від 17.07.2023 в справі №640/16890/20, від 03.10.2023 в справі №300/15635/22, від 29.08.2024 року в справі № 300/3949/23. Також у постанові від 25 травня 2023 року у справі №200/465/21-а Верховний Суд висловив позицію про те, що відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін. Використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари свідчить про передчасність використання результатів досліджень, використаних податковим органом для визначення звичайної ціни у межах спірних відносин. Поряд із цим, Верхoвний Суд у складі судoвoї палати з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв`язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративнoгo суду у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 200/773/20-а підтримав правову позицію про те, що суб`єкти гoспoдарювання реалізують прoдукцію за цінами, самoстійнo визначеними стoрoнами дoгoвoру. Відповідно до тлумачення нoрм Пoдаткoвoгo кoдексу України звичайнoю цінoю для здійснення рoзрахунку бази oпoдаткування ПДВ oперацій з пoстачання самoстійнo вигoтoвлених тoварів/пoслуг є ціна, визначена зацікавленими стoрoнами у цивільнo-правoвoму дoгoвoрі, яка, свoєю чергoю, відпoвідає ринкoвій ціні (ціні, щo склалася на ринку тoварів/пoслуг). Факт дoведення реалізації самoстійнo вигoтoвлених тoварів/пoслуг за цінами, які не відпoвідають ринкoвим, пoкладається на oсoбу, яка вважає, щo ціна тoварів (рoбіт, пoслуг), визначена стoрoнами дoгoвoру, не відпoвідає ринкoвим. Тoбтo, oбoв`язoк дoведення невідпoвіднoсті ціни дoгoвoру рівню звичайних цін пoкладається на кoнтрoлюючий oрган. Матеріалами справи підтверджено, що основним видом економічної діяльності ТОВ "ВЕТСИЛА" є 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами. Між позивачем та ТОВ "ВЕТСИНТЕЗ" (виконавець) укладено Договір №ДВ-05 від 03.01.2024 на переробку давальницької сировини, за умовами якого позивач доручає Виконавцю, а Виконавець зобов`язується на своїх виробничих площах виготовити з наданої Замовником давальницької сировини та передати Замовникові готову продукцію (ветеринарні препарати, кормові добавки, тощо). Замовник зобов`язується прийняти виготовлену продукцію й оплатити вартість виконаних робіт. На підтвердження виконання договору, позивачем, як до перевірки, так і до суду першої інстанції надавались: договори на переробку давальницької сировини, специфікації, акти надання послуг з переробки; звіти про продукцію, що вироблена з сировини замовника; звіти про перероблену сировину, документи передачі готової продукції. (т. 2 а.с. 20-49). В акті перевірки вказано, що в бухгалтерському обліку операції з формування собівартості готової продукції відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 231- Кт 801, 206 Дт 231 Кт 84 Дт 26 - Кт

231. Матеріалами справи також встановлено, що в жовтні 2023 року до ТОВ "ВЕТСИЛА" звернулись з комерційною пропозицією його комісіонери, які від свого імені за дорученням і за рахунок Комітента (ТОВ "Ветсила") по встановленим цінам, здійснюють за плату правочини з продажу третім особам продукції, що належить Комітенту а саме: ветеринарних препаратів. Дослідженням змісту комерційних пропозицій встановлено, що пропозиції комісіонери вказували на зміну ціни реалізації на певні ветеринарні препарати з посиланням на вивчення ними кон`юнктури ринку в обраному торговому сегменті товарів, (шляхом моніторингу ринку, інформації від крупних холдингів при проведенні ними тендерів на тендерних площадках) та проханням встановити ціни реалізації товару в рамках укладених договорів комісії по наступним позиціям та в наступному ціновому діапазоні. Так, ПП "ВЕТМЕДА" пропонувало переглянути ціни реалізації товару в рамках укладеного договору комісії по наступним прогнозованим цінам: для товару Метацин 50 пор. 1 кг. орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 1100,65; для товару Гентавет 10 % ор. 1 л. орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 763,40; для товару SL - 44 пор. 1000 г орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 381,45-384,75. (т. 2 а.с. 52) ПП "БІОВЕТ" пропонувало переглянути ціни реалізації товару в рамках укладеного договору комісії по наступним прогнозованим цінам: для товару Шотадін-ВС ін. 100 мл орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 155,00; для товару Коцефен 200 ін. 100 мл орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 275,00; для товару Амоксивет 500 пор. 1 кг орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 900,00; для товару Гентавет 10 % ор. 1 л орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 936,55 -1040,60 (т. 2 а.с. 51). ПП "НАНОВЕТ" пропонувало переглянути ціни реалізації товару в рамках укладеного договору комісії по наступним прогнозованим цінам: для товару Окситоцинвет ін. 100 мл (10 од.) орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 25,65-38,90; для товару Тіамун 10% ін. 100 мл орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 47,50; для товару Фловет 5% ор. 1 л орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 277,80; Кальтрім ін. 100 мл орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 40,00; для товару Активіл-3 Добавка кормова 10 кг орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 400,00-579,60; для товару SL - 44 пор. 1000 г орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 366,80. (т. 2 а.с. 53). ПП "СПЕЦВЕТ" пропонувало переглянути ціни реалізації товару в рамках укладеного договору комісії по наступним прогнозованим цінам: для товару Шотадін-ВС ін. 100 мл орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 186,00; для товару Кетоніл ін. 100 мл орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 112,50 - 120,00; для товару Турил 5% ор 1 л орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 1019,15; для товару Дорамакс ін. 100 мл орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ)- 478, 80; для товару Гентавет 10 % ор. 1 л орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 1186,30. (т. 2 а.с. 54). ПП "ТЕХНОВЕТ" пропонувало переглянути ціни реалізації товару в рамках укладеного договору комісії по наступним прогнозованим цінам: для товару Шотадін-ВС ін. 100 мл орієнтована ціна за 1 од., грн. (без ПДВ) - 211,80. (т. 2 а.с 50). З метою реалізації товару по конкурентної вартості та підтримання товарообсягу, товар переданий комісіонерам для реалізації по запропонованій ціні на підставі наступних договорів комісії на реалізацію продукції, а саме:

1. ПП "БІОВЕТ" №3 від 04.01.2023 та №6 від 16.01.2024; (т. 2 а.с. 55-61, 75-82)

2. ПП "ВЕТМЕДА" №5 від 04.01.2021 та №9 від 16.01.2024; (т. 2 а.с. 92-98, т. 2 а.с. 112-119)

3. ПП "НАНОВЕД" №10 від 04.01.2021 та №7 від 16.01.2024; (т. 2 а.с. 132-138, 160-167).

4. ПП "СПЕЦВЕТ" №11 від 04.01.2021 та №8 від 16.01.2024; (т.2 а.с. 186-192, 223-230)

5. ПП "ТЕХНОВЕД" №12 від 04.01.2021. (т. 3 а.с. 3-9). Договори ідентичні за змістом. За умовами договорів комісії на реалізацію продукції Комісіонер зобов`язувався від свого імені за дорученням і за рахунок Комітента здійснити за плату правочини з продажу третім особам продукції, що належить Комітенту, а саме: ветеринарних препаратів (п. 1.1). В акті перевірки вказано, що в бухгалтерському обліку операції з реалізації за договорами комісії відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дт 283- Кт26, Дт 701- Кт 361, Дт 901-Кт

283. На виконання умов вищезазначених договорів, Комісіонерами надані звіти про продажі:

1. ПП "БІОВЕТ": Звіт комітенту №8 від 30.11.2023: найменування товару Амоксивет 500 пор.1 кг, Коцефен 200 ін. 100 мл., Шотадін ВС 200 ін. 100 мл.; Звіт комітенту №2 від 29.09.2024: найменування товару Гентавет 10 % ор. 1 л.; (т. 2 а.с. 63-64, 83-84).

2. ПП "ВЕТМЕДА": Звіт комітенту №10 від 30.11.2023: найменування товару Метацин 50 пор.1 кг; Звіт комітенту №1 від 29.09.2024: найменування товару SL - 44 пор. 1000 г, Гентавет 10 % ор. 1 л; (т. 2 а.с. 100-101, а.с. 120-121)

3. ПП "НАНОВЕД": Звіт комітенту №11 від 30.11.2023: найменування товару Кальтрім ін. 100 мл., Окситоцинвет ін. 100 мл. (10 од.), Тіамун 10% ін. 100 мл, Фловет 5% ор. 1 л; Звіт комітенту №2 від 29.09.2024: найменування товару SL - 44 пор. 1000 г, Активіл-3 Добавка кормова 10 кг, Окситоцинвет ін. 100 мл (10 од.); (т. 2 а.с. 139-140, а.с. 168-169)

4. ПП "СПЕЦВЕТ": Звіт комітенту №8 від 30.11.2023: найменування товару Кетоніл ін. 100 мл., Турил 5% ор 1л, Шотадін ВС 200 ін. 100 мл.; Звіт комітенту №2 від 29.09.2024: найменування товару Гентавет 10 % ор. 1 л., Дорамакс ін. 100 мл; (т.2 а.с. 193-196, а.с. 231-235)

5. ПП "ТЕХНОВЕД": Звіт комітенту №11 від 30.11.2023: найменування товару Шотадін-ВС ін. 100 мл. (т. 3 а.с. 10-12) Відповідачем вказано, що основним чинником виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість в перевіряємому періоді є наявність значних залишків сировини та матеріалів (залишки станом на 29.02.2024 по рах. 20 "Запаси" становлять 56547488,39 грн.) та готової продукції (залишки станом на 29.02.2024 по рах. 26 "Готова продукція" становлять 36667942,45 грн. Відповідно до рядка 21 та Додатка 2 Декларації за лютий 2024 року відповідачем встановлено формування від`ємного значення з ПДВ за рахунок наступних звітних періодів: листопад 2023 рік 281033 грн., лютий 2024 рік 179149 грн. Всього 460182 грн. Відповідачем зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 9 Б за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 у загальній сумі 5506713 грн. та за період з 01.11.2023 по 30.11.2023, у загальній сумі 5340749 грн. та на підставі наданих документів, а саме договорів комісії на реалізацію продукції, договорів поставки, звітів комітенту, актів надання послуг, видаткових накладних, виданих податкових накладних, ЄРПН, рахунків - фактур, товарно транспортної документації, банківських документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, встановлено заниження задекларованих у рядку 1.1 колонки Б "Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів" показників у сумі 229869,65 грн. в т.ч. за лютий 2024 року у сумі 52911,68 грн. та листопад 2023 року у сумі 176 957,97 грн, тобто встановлено заниження задекларованих ТОВ "ВЕТСИЛА" показників ряд. 1.1 колонки Б Декларації за лютий 2024 року на суму 52911,68 грн, та показників рядка 16.1 Б Декларації за лютий 2024 року на суму 176957,97 грн., що призвело до завищення на суму 229869,65 грн. показника рядка 19 Декларації, за рахунок наступного. Тобто, як вказує відповідач, собівартість готової продукції ТОВ "ВЕТСИЛА" фактично складається із собівартості сировини, переданої на переробку (рах. 801, 206) виконавцю та вартості отриманих (оплачених) пакувальних робіт та послуг з переробки сировини (рах. 84). Також відповідач, зазначаючи про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1. ст. 188 ПК України, виходив з того, що позивач здійснював реалізацію продукції за ціною, нижчою від собівартості продукції, що в свою чергу встановлена податковим органом шляхом аналізу бухгалтерського обліку ТОВ "ВЕТСИЛА". При цьому, матеріалами справи підтверджено, що при проведенні перевірки контролюючим органом аналіз цін на продукцію в період з листопада 2023 по лютий 2024 року не здійснювався. Натомість, як зазначав позивач в обґрунтування рівня ціни на продаж продукції і не спростував відповідач, реалізація ТОВ "ВЕТСИЛА" продукції протягом листопада 2023 - лютого 2024 року відбулась за ринковою ціною, обумовлена об`єктивними обставинами, що зважаючи на ризики підприємницької діяльності відповідає діловій меті підприємства. Позивач, в наданих під час проведення перевірки поясненнях, в позовній заяві та апеляційній скарзі вказував, що для аналізу та прогнозування цін на ринках товарів та послуг, планування для здійснення закупівель, для планово-економічної діяльності, підприємство здійснює постійний моніторинг цін на ринку ветеринарних препаратів. Шляхом визначення попиту, оцінки витрат і аналізу цін товарів конкурентів приймається рішення про встановлення остаточної ціни. Утримання клієнтів іноді вибудовується на позиції демпінгування ціни конкурентів на одній або двох позиціях, але збереження обсягів поставок та заробітку на інших позиціях. На підтвердження вказаного, позивачем надавалась до перевірки інформація про моніторинг цін на препарати, перелік, яких вказано в поясненнях №147 від 26.04.2024, в період з 01.11.2023 по 01.03.2024. (т. 1 а.с. 65-67) Крім того, на підтвердження того, що товар був реалізований за ціною, що відповідає рівню ринкових цін, позивач у травні 2024 року звернувся з запитом до комісіонерів з проханням надати підтвердження відповідності рівня цін товарів на реалізацію покупцям, запропонованих у комерційних пропозиціях, ринковим цінам за період з листопада 2023 р. по лютий 2024р. включно, що підтверджується листом від 14.05.2024 року (т. 3 а.с. 26). У відповідь на запит позивача, надано лист ТОВ "Ветсинтез-ВІП" про надання інформації, в якому наведений перелік препаратів та ціна, за якою здійснювалась реалізація ветеринарних препаратів на торгах кінцевому споживачу за період з листопада 2023р. по лютий 2024р. включно, на підтвердження чого було також надано специфікації (т. 3 а.с. 27-36). Також матеріали справи містять листи інших контрагентів ПП "Аграрна компанія 2004", ТОВ "ВІОЛА+", ПРАТ "АПК - Інвест", ТОВ "Партнерагро 2016", які придбавали у вищезазначений період у позивача ветеринарні препарати. Отже, надані листи контрагентів підтверджують, що ветеринарні препарати придбані у позивача за ринковими цінами (т. 3 а.с. 227-230). При цьому, заниження ціни реалізації виробленої ТОВ "ВЕТСИЛА" ветпрпаратів відбулось після аналізу ринку подібних товарів, на підставі даних (листів) комітентів. В свою чергу, висновки відповідача, сформовані без урахування зазначених факторів ціноутворення, без аналізу ринкових цін на ветеринарні препарати. Разом із тим, ТОВ "ВЕТСИЛА" 24.06.2024 звернулось до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" з заявою про проведення експертного дослідження. За результатом дослідження, старшим судовим експертом О.Г. Мисяк Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" складено Висновок експерта №731 за результатами проведення експертного економічного дослідження від 08.08.2024, яким на підставі наданих документів, в межах компетенції експерта-економіста, висновки акту ГУ ДПС у Харківський області №20515/20-40-07-13-05/40196732 від 03.05.2024 в частині заниження податкових зобов`язань податку на додану вартість на загальну суму 52912 грн. та завищення податкового кредиту у сумі 176958 грн. за лютий 2024 року та завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 229870 грн. у т.ч. за лютий 2024 року на суму 229870 грн., документально не підтверджується. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 52912 грн, та завищення податкового кредиту у сумі 176958 грн. за лютий 2024 року в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього на суму 229870 грн, у т. ч. за лютий 2024 року на суму 229870 гривень є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00316160713 від 05.06.2024, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість всього на суму 229870,00 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 по справі № 520/16904/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова