Ухвала ККС ВС № 485/240/20

УХВАЛА 10 березня 2025 року м. Київ справа № 485/240/20 провадження № 51-3232ск21 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , встановив: Захисник ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення стосовно ОСОБА_5 . Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків. Відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Так, обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Також слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Натомість, захисник ОСОБА_4 , обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що суд апеляційної інстанції у порушення положень ст. 23, 94 КПК безпосередньо не дослідив докази, наявні у матеріалах кримінального провадження, що на його думку, є істотним порушенням норм КПК. Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний за клопотанням учасників судового провадження повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується. Водночас захисник не наводить підстав для дослідження доказів, встановлених під час розгляду кримінального провадження, а також не зазначає, яких порушень норм процесуального закону припустився апеляційний суд в частині дотримання приписів ст. 404 КПК, та не навів переконливих обгрунтувань, яким чином ці порушення вплинули на законність й обґрунтованість постановленого судового рішення і чому їх (ці порушення) слід відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом оскаржуваного судового рішення, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК. Крім того, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник вказує також на недопустимість доказів, покладених в основу обвинувального вироку, однак не зазначає, які саме докази на його думку є недопустимими й доводів на обґрунтування зазначеної позиції

мотивувальна частина скарги не містить. Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Проте захисник не додав до касаційної скарги належну копію оскаржуваної ухвали Миколаївського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року, а лише її знеособлену копію отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень. Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків. Колегія суддів звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо, всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання. У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3