Постанова ККС ВС № 387/192/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2025 року м. Київ справа № 387/192/23 провадження № 51 - 3416 км 24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями прокурора на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 4 квітня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000082, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Тополине Болградського район Одеської області, жителя АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК такого, що судимості не має, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (чинна до 27 червня 2020 року), ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК. Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2023 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання захисника та закрито кримінальне провадження № 12023000000000082 від 16 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255 (чинна до 27 червня 2020 року), ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування передбаченого ст. 219 КПК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 4 квітня 2024 року залишив без змін указану ухвалу місцевого суду, а апеляційну скаргу прокурора-без задоволення. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі з доповненнями прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що неврахування судами попередніх інстанцій ухвал слідчих суддів про продовження строку досудового розслідування, які не скасовані, перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Зазначає, що 28 березня 2019 року до ЄРДР було внесено відомості за №12019000000000300 за ч. 3 ст. 307 КК. 29 березня 2019 року матеріали кримінальних проваджень №12018000000000315 та №12019000000000300 постановою прокурора об`єднані на підставі ч. 1 ст. 217 КПК. Вказує, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018000000000315 дій стосовно саме правопорушення із №12019000000000300 відносно підозрюваних осіб не проводились, жодна особа не затримувалась, жодній особі не вручалось письмове повідомлення про підозру за цим фактом та досудове розслідування проводилось паралельно, а 15 січня 2020 року прокурором у кримінальному провадженні прийнято рішення про виділення матеріалів кримінального провадження №12019000000000300 стосовно невстановлених осіб, які могли бути причетними до вказаного правопорушення, із одночасною відміткою цих дій у системі ЄРДР та виділеним матеріалам кримінального провадження присвоєно новий №12020000000000027 (колишній №12019000000000300). Відтак, на переконання сторони обвинувачення, прокурором було виділено фактові відомості провадження № 12019000000000300 для подальшого окремого досудового розслідування в рамках 18 місячного строку, а саме з 28 березня 2019 року у виді 18 місяців, тобто до 28 вересня 2020 року. Вказує, що 16 січня 2020 року прокурором у кримінальному провадженні винесено обґрунтовану постанову про обрахування строку досудового розслідування та зазначено, що у зв`язку із тим, що факти, викладені під час досудового розслідування кримінального правопорушення № 12019000000000300 не знайшли свого підтвердження то кінцевою датою досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12020000000000027 є 28 вересня 2020 року. Зазначає, що суди попередніх інстанцій також, в порушення вимог ч. 8 ст. 615 КПК, не взяли до уваги наявність кримінального провадження №1202200000000016 від 21 жовтня 2022 року, яке було розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК та у подальшому 28 жовтня 2022 року об`єднано із кримінальним провадження №12020000000000027 від 15 січня 2020 року. Вказує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров`я населення та проти громадської безпеки, що унеможливлює застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КК. Зазначає, що в порушення вимог ст. 419 КПК, апеляційний суд фактично продублював ухвалу суду першої інстанції, та належним чином не мотивував та не обґрунтував мотиви, з яких виходив при постановленні рішення щодо незгоди з доводами апеляційної скарги прокурора. В запереченнях на касаційну скаргу захисник просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій-без зміни. Позиції учасників судового провадження Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Захисник заперечувала проти її задоволення. Мотиви Суду Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Відповідно до вимог ст. 370 КПК законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Вказаних вимог закону місцевий та апеляційний суди не дотрималися. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Положеннями ст. 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Відповідно до ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Згідно ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження та становить: шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції встановлено, що 25 травня 2018 року розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12018000000000315 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК. 10 квітня 2019 року затримано ряд осіб за підозрою у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК у кримінальному провадженні № 12018000000000315 та повідомлено їм про підозру. 20 травня 2019 року першим заступником Генерального прокурора України ОСОБА_8 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018000000000315 від 25 травня 2018 продовжено до 3 місяців, тобто до 10 липня 2019 року. В подальшому ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду від 20 червня 2019 року, 20 вересня 2019 року та 18 грудня 2019 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018000000000315 від 25 травня 2018 року до шести, дев`яти та відповідно до дванадцяти місяців, а саме до 10 квітня 2020 року. 15 січня 2020 року виділено з кримінального провадження №12018000000000315 в окреме кримінальне провадження за №12020000000000027 матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч 3 ст. 307 КК. Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду від 23 вересня 2020 року та 15 березня 2021 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000027 від 15 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК, на шість місяців та відповідно на дванадцять місяців, тобто до 28 березня 2022 року. 19 січня 2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду у справі №757/2522/22-к було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020000000000027 від 15 січня 2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК, на шість місяців, а саме до 21 липня 2022 року. 21 жовтня 2022 року розпочато досудове розслідування кримінального провадження №1202200000000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК. 28 жовтня 2022 року об`єднано матеріали кримінальних проваджень №1202200000000016 від 21 жовтня 2022 року та №12020000000000027 від 15 січня 2020 року під єдиним номером 12020000000000027. 2 листопада 2022 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (чинна до 27 червня 2020 року), ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК; 20 грудня 2022 року постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000027 до трьох місяців. 16 січня 2023 року виділено з кримінального провадження №12020000000000027 в окреме кримінальне провадження за №12023000000000082 матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_7 23 січня 2023 року підозрюваному ОСОБА_7 та захиснику ОСОБА_6 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання їм матеріалів досудового розслідування та в цей же день сторона захисту ознайомилася з наданими матеріалами. При цьому місцевий суд обґрунтовано не взяв до уваги доводи прокурора щодо паралельності проведення досудових розслідувань, мотивуючи це тим, що подальше об`єднання 29 березня 2019 року матеріалів кримінальних проваджень №1201900000000300 та №1201800000000315 на підставі постанови Генеральної прокуратури України від 29 березня 2019 року про об`єднання матеріалів досудового розслідування рахується день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше без будь-яких виключень та підстав досудового розслідування. Тобто днем початку досудового розслідування є 25 травня 2018 - день, коли було розпочато розслідування кримінального провадження №12018000000000315, оскільки воно розпочалося раніше. Разом з цим суд першої інстанції погодився з доводами сторони захисту, що з цього моменту не існувало окремо матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №1201900000000300 у складі матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №1201800000000315, а були виключно об`єднані матеріали кримінального провадження №1201800000000315, адже кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості в межах одного кримінального провадження здійснювати кілька досудових розслідувань та по різному обраховувати строки досудового розслідування для різних епізодів, які розслідуються в об`єднаному кримінальному провадженні. Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, погодився з висновком місцевого суду про те, що у кримінальному провадженні №12020000000000027, днем початку досудового розслідування, яке виділено 15 січня 2020 року, є 25 травня 2018 року-час реєстрації кримінального провадження №1201800000000315, а також, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000027 постановлена поза межами граничного строку досудового розслідування, який закінчився та який поновленню не підлягав. Однак, на переконання колегії суддів, такі висновки судів попередніх інстанцій не є належним чином обґрунтованими з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне провадження №12023000000000082 виділене 16 січня 2023 року із кримінального провадження №12020000000000027. Разом з тим згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 в тому числі інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК, відомості про яке внесені до ЄРДР 21 жовтня 2022 року за №1202200000000016 і вказане кримінальне провадження 28 жовтня 2022 року було об`єднано з кримінальним провадженням №12020000000000027. Згідно постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 28 жовтня 2022 року, органом досудового розслідування встановлено, що у кримінальних провадженнях №12020000000000027 та №1202200000000016 проводиться досудове розслідування, в яких підозрюваних осіб не встановлено, проте існують підстави вважати, що вказані злочини вчинені одними й тими самими особами. Так, відповідно до вимог ч. 8 ст. 615 КПК (в редакції станом на 28 жовтня 2022 року), у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000027 постановлена поза межами граничного строку досудового розслідування, який закінчився та який поновленню не підлягав. Разом з тим, поза увагою як суду першої інстанцій, так і апеляційного суду залишились доводи сторони обвинувачення про те, що кримінальне провадження №12023000000000082 виділене із кримінального провадження №12020000000000027, яке в свою чергу було об`єднано із кримінальним провадженням №1202200000000016, яке було розпочате 21 жовтня 2022 року, тобто під час дії воєнного стану, тому відповідно до ч. 8 ст. 615 КПК, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не повинен був зараховуватись до загальних строків, передбачених ч. 2 ст. 219 КПК, що залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій. Враховуючи вищенаведене, висновки судів попередніх інстанції про необхідність закриття кримінального провадження 12023000000000082 від 16 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування передбаченого ст. 219 КПК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, є передчасними. Отже, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування таких рішень. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_7 підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково. При новому розгляді в суді першої інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд ухвалив: Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково. Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 4 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 -скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3